Небо Латвії: дрон вибухнув в озері, викликавши паніку та відставки уряду

На східному березі озера Дрідзіс, у Комбульській волості Краславського краю, Вадим Степанов спокійно рибалив у суботній ранок. Безтурботну тишу раптом порушив незвичайний гул у небі. Спочатку він подумав, що це «Кукурузник», але швидко зрозумів, що об'єкт значно менший, зі звуком, схожим на мопед. Політ здавався дивним, а його поведінка вказувала на щось незвичне.

Невідомий літальний апарат здійснив дивний маневр: пролетів над озером, потім розвернувся, пролетів над островом, і тоді двигун несподівано вимкнувся. Об'єкт, що летів, увійшов у піке та з гучним вибухом зник під поверхнею води. Вадим, який перебував на відстані від 1 до 1,5 кілометра, став першим свідком цієї драматичної події.

Місцеві жителі негайно повідомили латвійську поліцію про падіння. Правоохоронці одразу виїхали на місце, де виявили уламки, ймовірно, безпілотного літального апарату. На місце інциденту були стягнуті додаткові сили, зокрема співробітники Державної пожежно-рятувальної служби з човном, підрозділи Національних збройних сил та додаткові поліцейські дрони для обстеження великої території.

Попри оперативні дії, сенсори Національних збройних сил Латвії не зафіксували вторгнення безпілотника на територію країни, тому система масового оповіщення не надсилала повідомлень жителям. Евіка Сіліня, яка на той час виконувала обов’язки прем’єр-міністра Латвії, заявила, що перебуває на зв’язку з відповідальними службами та очікує детальної інформації про обставини інциденту.

Цей вибух в озері став не поодиноким випадком. У вересні 2024 року в Латвії впав російський дрон типу «шахед», а в березні 2026 року — український безпілотник. Згодом, у ніч на 7 травня, кілька дронів залетіли у повітряний простір Латвії, один з яких упав на нафтобазу, що призвело до заяви міністра оборони Андріса Спрудса про відповідальність за незбиття дронів.

Ситуація з безпекою повітряного простору загострилася 9 травня, коли система оповіщення була знову активували через безпілотники поблизу кордону. Ці події викликали службову перевірку, оскільки технічні засоби виявлення дали збій, і призвели до відставки міністра оборони Латвії Андріса Спрудса 10 травня, а згодом — прем’єр-міністерки Евіки Сіліні 14 травня на тлі урядової кризи.

Серія інцидентів з безпілотниками в Латвії підкреслює зростаючі виклики для повітряної оборони країн Балтії. Сусідство з Росією та поточний військовий конфлікт в Україні змушують звертати увагу на кожен подібний випадок. Випадки, коли дрони, як російські, так і українські, порушують повітряний простір сусідніх держав, свідчать про складність контролю за небом та необхідність посилення систем моніторингу та протидії.

Президенти Естонії, Латвії та Литви, після обговорення проблем з дронами над країнами Балтії, опублікували спільну заяву 21 травня, закликаючи НАТО посилити протиповітряну оборону в регіоні. Ці заклики підкреслюють стратегічне значення захисту повітряного простору та необхідність єдиних рішень для підвищення безпеки в регіоні.

«Я перебуваю на зв’язку з відповідальними службами, які працюють у Краславському краї в районі озера Дрідзіс після падіння та вибуху безпілотного літального апарату в озері. Чекаю від служб максимально докладної інформації про обставини події та подальші дії», – повідомила колишня прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня.

Заступниця голови думи Краславського краю Вікторія Лене заявила, що довіряє роботі служб і головне, що під час інциденту не постраждали люди. Водночас вона зазначила, що отримала фотографії, де видно, що в озері загинула риба.

Драматичні події з безпілотниками в Латвії порушили питання національної безпеки та співпраці в рамках НАТО. Хоча поточні розслідування тривають, ці інциденти вже стали каталізатором для перегляду стратегій повітряної оборони та показали, що навіть дрібні на перший погляд події можуть мати широкі політичні та безпекові наслідки.