Спадщина без документів: чи можна користуватися майном без переоформлення

Чи можна користуватися землею без документів?

Право власності не переходить автоматично навіть до найближчих родичів. Тому спадкоємці після смерті власника не можуть продовжувати законно засівати землю, отримувати орендну плату без жодного переоформлення, зазначає Земельний фонд України.

Юристи наголошують, що без оформлення документів людина фактично користується землею "на словах", але юридично не може повноцінно розпоряджатися ділянкою та захищати свої права.

Щоб офіційно отримати землю у спадок, потрібно пройти кілька обов’язкових етапів:

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

подати заяву нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця;
оформити свідоцтво про право на спадщину;
зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав.

Лише після цього людина стає повноцінним власником земельної ділянки. Без документів спадкоємець не може законно виконати дій з нею, наприклад, продати землю, подарувати її, передати у спадок чи укласти повноцінний договір оренди.

Якщо виникнуть земельні спори, то спадкоємець без жодних документів не зможе довести своє право у суді.

Також ризикують орендарі, які платить гроші родичам померлого власника без оформлених ними прав. Адже у майбутньому такий договір можуть визнати недійсним.

Зауважте! До всього держава може накласти штраф за використання землі "на словах" або визнати користування ділянки незаконним.

Які проблеми можуть виникати з житлом?

З нерухомістю ситуація ще складніша. Адже багато людей роками живуть у квартирі померлих батьків або родичів, відкладаючи переоформлення. Особливо часто це трапляється під час війни або через фінансові труднощі.

Але без оформлення спадщини людина юридично не є власником житла. Це означає, що вона не зможе:

продати квартиру чи будинок;
оформити дарування;
офіційно здати житло в оренду;
оформити субсидію або комунальні договори;
використати нерухомість як заставу.

Неоформлене житло до того ж значно вразливіше до шахрайських схем, суперечок між родичами або незаконного відчуження. Якщо виникне конфлікт, без документів довести свої права буде значно складніше.

Крім того, разом із нерухомістю спадкоємець отримує і зобов’язання, наголошують у Правовій допомозі. Це можуть бути борги за комунальні послуги, кредити, податки або штрафи. І чим довше людина відкладає оформлення житла на себе, тим більшою може стати сума заборгованості.

Важливо! Як пояснила адвокатка ЮК "Феміда Прайм" Наталія Риженко в коментарі УНІАН, у спадок переходить заборгованість за банківськими кредитами й картками, комунальними послугами, податками, аліментами, штрафами тощо. Але лише у тому разі, якщо людина офіційно прийняла спадщину.

Що буде, якщо не переоформити спадщину?

Головний ризик полягає у втраті права на спадщину. Якщо людина не подасть заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців, її можуть визнати такою, що відмовилася від майна.

У такому випадку доведеться звертатися до суду та доводити поважні причини пропуску термінів. Це тягне за собою додаткові витрати, тривалі процеси й не гарантує результат.

Також є ще один небезпечний сценарій, коли спадщину можуть визнати відумерлою. Якщо спадкоємці не заявили свої права або взагалі відсутні, майно через суд може перейти у власність територіальної громади.

Що важливо знати про спадщину?

Щоб офіційно прийняти спадщину, людина має подати відповідну заяву нотаріусу. Українське законодавство дозволяє зробити це кількома способами. Зокрема, спадкоємець може особисто звернутися до нотаріуса, надіслати документи поштою або подати електронну заяву з кваліфікованим електронним підписом.

Важливо, що подати заяву про прийняття спадщини громадянин може вже з 14 років самостійно. Водночас закон дозволяє змінити рішення: протягом шести місяців заяву можна відкликати, якщо людина передумала вступати у спадщину.