Астероїд міг не знищувати, а створювати життя: нове відкриття науковців

Астероїди могли створити життя на Землі / © Unsplash

Під кратером астероїда знайшли докази давнього життя. Одна з теорій появи життя на Землі припускає, що життя зародилося після інтенсивного бомбардування планети астероїдами. Це сталося близько 4 мільярдів років тому.

Науковці з Південної Кореї зробили нове відкриття. За ним ефект астероїда міг бути ще складнішим, ніж припускали до цього. Про це повідомляє Science Alert.

Під кратером астероїда знайшли давні докази життя

Під кратером, що утворився внаслідок потужного удару близько 42 тисяч років тому, група геологів під керівництвом Джеса Ліма з Корейського інституту геологічних наук та мінеральних ресурсів (KIGAM) виявила кілька строматолітів.

Це такі шаруваті структури, побудовані мікробними матами. Саме вони схожі на деякі з найдавніших відомих свідчень життя Землі.

Це відкриття передбачає, що тепло, яке виділяється під час удару, могло створити довготривале гідротермальне середовище, подібне до гарячих джерел. У такому середовищі могли процвітати мікробні спільноти.

Цілком можливо, що в епоху інтенсивного бомбардування астероїдами мільярди років тому ударні кратери могли створити незліченну кількість тимчасових притулків для ранніх форм життя на Землі.

Історія походження життя туманна і досі невідома. Однак одна важлива підказка може бути знайдена у строматолітах, які були виявлені у кількох місцях по всьому світові.

Наразі невідомо, як строматоліти виникли і поширилися. Басейн Чокджун-Чоге в Хапчхоні, можливо, додав ще кілька деталей. Хоча басейн є добре відомою чашоподібною структурою в ландшафті Корейського півострова, його приналежність до ударної структури стала відома порівняно нещодавно.

Подальші аналізи показали наявність мінеральних ознак метеоритного матеріалу, що зливається із земним матеріалом у басейні. Це дозволило зрозуміти, як стався удар. Науковці встановили, що колись на цьому місці було велике водоймище.

Тепер, розкопавши північно-західну частину кратера, науковці виявили безліч строматолітів діаметром від 10 до 20 сантиметрів. Уже відомо, що ударний кратер може руйнувати і нагрівати земну кору в місці падіння. Ймовірно, ці строматоліти утворилися у гідротермальному озері, що виникло внаслідок ударів астероїдів.

Команда проаналізувала мінеральний склад зразків та виявила сліди елемента європію, який стає значно більш розчинним у гарячих гідротермальних флюїдах. Європій зазвичай інтерпретують як ознаку минулої гідротермальної активності.

Підтверджують цю теорію високий рівень кальцію, кальциту та сірки, що пов’язані з мікробами, які адаптуються до гарячих середовищ. Саме їх виявили в осадових породах.

Радіовуглецеве датування одного зі зразків показало, що строматоліти утворилися приблизно від 23 400 до 14 600 років тому. Це свідчить про те, що гідротермальне озеро існувало протягом кількох десятків тисячоліть. Ця інформація дає змогу усвідомити, наскільки давно Земля була придатною для життя.

Крім усього, результати дослідження свідчать, що зіткнення з астероїдом може випадково створити ідеальні умови життя мікробів.

Тепер науковці збираються дослідити інші ударні кратери, зокрема, на Марсі, аби дізнатися, чи могло життя на Землі виникнути через поєднання рідкісних недосліджених компонентів.

Останні відкриття у дослідженні походження життя

Завдяки цій технології ШІ виявив хімічні сліди біологічного походження у породах кременистого сланцю з Південної Африки, вік яких перевищує 3,3 мільярда років. Це відкриття майже удвічі перевищує вік попередньо знайдених надійних молекулярних слідів.

Модель штучного інтелекту тренували на понад 400 зразках сучасних рослин, тварин, скам’янілостей та метеоритів, що дозволило досягти точності у 98% при розрізненні матеріалів біологічного та абіотичного походження.

Робота базується на законі природи, запропонованому авторами у 2023 році, згідно з яким молекули життя обираються відповідно до їхніх функцій і зберігають унікальний розподіл навіть після розпаду на фрагменти.

Окрім цього, дослідження надало молекулярні докази існування кисневого фотосинтезу щонайменше 2,52 мільярда років тому, що подовжує його хімічний запис на понад 800 мільйонів років.