Масовані атаки стають загрозливішими: чи зможе Україна посилити ППО

Військовий оглядач Іван Тимочко в ефірі 24 Каналу пояснив, що проблема впирається не тільки в ракети для ППО, а й у підхід союзників до їх передачі. За його словами, Україні дедалі більше доведеться шукати власні рішення, бо сподіватися лише на зовнішню допомогу вже небезпечно.

ППО дедалі більше залежить від політики і торгів

Тимочко вважає, що підхід до постачання ракет для України змінився, те, що мало б вирішуватися з безпекових і військових міркувань, усе частіше заходить у площину грошей, контрактів і спроб заробити на війні.

Після приходу Трампа до влади це перейшло в фінансові спекуляції,
– зазначив військовий оглядач.

Через це Україна стикається не лише з нестачею самих ракет, а й з атмосферою постійного торгу навколо допомоги. Частину цього тиску вже намагаються зменшити європейці, які шукають можливість діяти активніше, а сама Україна паралельно працює над аналогами й спільними проєктами.

Ми знаємо, що і Європа переорієнтовується максимально, наскільки може. Ми шукаємо свої аналоги. Ми вже десь із європейцями маємо спільні підприємства,
– додав він.

Тобто проблема для України зараз полягає не лише в тому, щоб отримати ще кілька партій ракет. Вона ще й у тому, що критично важливі для ППО рішення дедалі частіше проходять через чужі політичні розрахунки, комерційний інтерес і боротьбу за вплив на ринку зброї.

Україна шукає ракети не лише на складах партнерів

Паралельно з цим Київ намагається розширювати коло тих, хто готовий допомагати з ППО не словами, а конкретними рішеннями. Тимочко звернув увагу, що частина країн уже йде на поступки в черзі або передає потрібні речі завдяки співпраці з Україною в антидроновій сфері та в питаннях протиповітряної оборони.

Він каже, що це стосується і деяких арабських держав, які побачили користь від такої взаємодії. Але навіть за таких умов Україна все одно не може будувати захист неба лише на чужих поставках, бо кожна нова хвиля атак показує, наскільки вразливою є така залежність.

Ряд арабських країн за рахунок того, що ми з ними працюємо в антидроновій сфері чи навіть у дроновій сфері, в системі протиповітряної оборони цих країн, щось передали, чимось поступилися в черзі, власне для того, щоб ці ракети нам були передані,
– зазначив військовий оглядач.

Україна все одно буде змушена вкладатися у власне виробництво – і в самі системи ППО, і в засоби протидії, і в засоби ураження. Це складний шлях, бо всередині країни є фінансові й організаційні виклики, але пояснити суспільству такі витрати значно легше, коли йдеться про прямий захист міст і людей.

Нам попри все прийдеться шукати самим шляхи, способи створення систем протиповітряної оборони, систем протидії і засобів ураження за рахунок внутрішніх випусків, за рахунок внутрішніх напрацювань,
– наголосив він.

Зараз мова вже не тільки про те, скільки ракет передадуть партнери і коли саме це станеться. Україна підходить до моменту, коли посилення ППО дедалі більше залежатиме від того, наскільки швидко вона зможе розгорнути власні рішення і зменшити критичну залежність від чужих політичних рішень.

Україні доведеться посилювати ППО всупереч чужим інтересам

Посилення української протиповітряної оборони впирається не лише в гроші, виробництво і строки. Тимочко каже, що навколо цього ринку йде жорстка боротьба, бо щойно Україна разом із партнерами починає заходити в нові ніші, це одразу б'є по чужих контрактах і прибутках.

Тимочко пояснив чому ППО України дедалі більше залежить від політики і торгів: дивіться відео

Він вважає, що саме через це українські ракетні програми намагаються гальмувати і зовнішнім тиском, і маніпуляціями навколо вартості західної зброї. Коли з'являється шанс на дешевші рішення проти дронів або спільне виробництво, виробники дорогих систем дуже швидко починають змінювати риторику і боротися за свій ринок.

Ми бачимо, що навіть і в Україні ракетні програми дуже хочуть знівелювати зовнішніми впливами. І це зрозуміло,
– зауважив військовий оглядач.

Як приклад він навів поведінку виробника ракет до Patriot. Спочатку там говорили про кризу, довгі черги і неможливість швидко наростити випуск, але щойно країни почали шукати дешевші інструменти протидії дронам, тон одразу змінився і з'явилася готовність працювати швидше та заходити в нові спільні проєкти.

Виробник ракет до Patriot почав заявляти: всі контракти виконаємо, все буде вчасно, ми готові, давайте ще залучаємося до спільних проєктів,
– підсумував він.

Тому для України ця історія давно вже вийшла за межі простого очікування допомоги. Разом із потребою створювати власну зброю доведеться витримувати ще й нечесну конкуренцію, бо для когось ця війна – питання виживання, а для когось ще й великий ринок. Через це, каже Тимочко, розраховувати треба насамперед на себе, а підтримку партнерів сприймати як важливе підсилення, а не як основу всієї оборони.

Наслідки масованого удару по Києву 24 травня

У ніч проти 24 травня Росія вдарила по Києву ракетами та дронами, а пошкодження зафіксували в усіх районах міста. У столиці постраждали понад 50 локацій, зокрема житлові будинки, торговельні центри, заклади освіти, ринок, адміністративні будівлі, підрозділи ДСНС і поліції та Національний музей Чорнобиля.

Після атаки в районах, де найбільше постраждали люди і житло, розгорнули гуманітарні штаби. Там допомагають подати заяви про пошкоджене майно, отримати правову, медичну і психологічну допомогу, а для відселення передбачили одноразову виплату 14 тисяч гривень і щомісячну компенсацію оренди до 20 тисяч.

Після нічної атаки президент України провів розмови з президентом Франції та прем'єр-міністром Норвегії, а низка європейських лідерів публічно засудила обстріл цивільних об'єктів у Києві та інших містах

На тлі таких масованих атак в Україні дедалі більше говорять про дешевші ракети для перехоплення "Шахедів" і "Гераней", щоб не витрачати щоразу дорогі засоби великої дальності. Йдеться про легший і простіший засіб перехоплення на короткій дистанції, який мав би допомогти саме проти масових дронових нальотів.

Станом на 13:43 після удару по Києву було відомо щонайменше про 77 постраждалих, серед них двоє дітей, а 31 людину госпіталізували. Загиблими внаслідок атаки стали дві жінки віком 86 та 44 роки.