Пастка Путіна чи в гра Трампа: чому ядерний шантаж Білорусі перетнувся з інтересами США

Ракети, літаки, надводні і підводні човни і ще 64 тисячі військових, звітують в мінобороні РФ, залучили до масштабних навчань ядерних сил. До маневрів росіяни вперше залучили ще й Білорусь. Доправили туди ядерні боєприпаси, а білоруські війська відпрацьовували застосування балістичної системи «Іскандер-М». Це мали побачити і в Пекіні і Брюселі.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

«Вони (росіяни — Ред.) дуже добре знають західний менталітет, вони знають, як це лякає наших

Традиційно такі навчання називаються «Грім» і відбуваються у жовтні. То чому ж цього разу перенесли на травень? Росіяни вже порушували свій розклад і позаштатно виводили ядерні носії в лютому 2022, а потім атакували повномасштабно.

Залучення Мінська цього разу, вважають аналітики, можуть свідчити що Путін врешті взяв Лукашенка під свій контроль.

«Тут просто питання в тому, наскільки Путін бачитиме відсутність альтернатив у цьому сценарії, тому що в нього падають рейтинги, він уже домовився з Сі про те, що буде далі тиснути на Європу через східний фланг НАТО», — каже експерт Тарас Жовтенко.

Торік 23 російських дрони залетіли на 300 кілометрів вглиб Польщі рівно за тиждень від моменту, як Путін повернувся з Пекіна.

Цього тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що Києву відомо про 5 сценаріїв ймовірного розширення війни через північ. Атака може відбутися з боку Білорусі, Брянської області або ж проти однієї з країн НАТО. Та найбільшу загрозу вбачають не у наступі зараз, а в ракетних атаках з території Білорусі.

Чи вважати це випадовістю, але саме після оголошення путунських ядерних маневрів, з космічної бази на узбережжі Тихого океану США запустили міжконтинентальну балістичну ракету.

Як пояснив американський генерал— аби підтвердити справність і боєготовність. А наприкінці тижня Дональд Трамп раптово повідомив, що погодив відправку 5 тисяч американських військ до Польщі, чого спочатку робити не хотів.

«Відданість союзників статті 5 є непохитною. Якщо хтось нерозважливо наважиться напасти на нас, відповідь буде нищівною», — запевнив своєю чергою Марк Рютте, генеральний секретар НАТО.

На думку аналітиків, американці теж не зацікавлені, аби Путін зараз затягнув Білорусь у нову ескалацію. Адміністрація Трампа за останній рік налагодила відносини з Мінськом, від нього Вашингтону треба зараз калій. Цього місяця США навіть звернулися до Литви, Польщі та України з проханням скасувати санкції проти білоруського калію і дозволити його транзит. Ним Вашингтон хоче закрити діру, що утворилася внаслідок блокади Ормузької протоки, де заблокованими лишають не тільки нафта, а й добрива для усього світу. Врешті, у фокусі уваги Трампа зараз — Іран. Нову атаку проти якого американський лідер відклав за лічені години до початку.

Зачекати, бо зʼявився шанс на укладання угоди. Зробити це США начебто попросили союзники на Близькому сході. Але за тиждень, як і за попередні місяці, сторони так і не змогли погодити 2 найскладніше питання: свободу судноплавства та вилучення збагаченого уран. Попри це державний секретар США обнадіює заявою — прогрес є.

«Я не хочу перебільшувати, але певний рух є, і це добре. Основні принципи залишаються незмінними. Іран ніколи не повинен отримати ядерну зброю», — запевнив голова Держдепу Марко Рубіо.

Марко Рубіо цього тижня вперше від початку війни в Ірані зустрівся із союзниками по НАТО у Швеції. Майбутній саміт в Анкарі він назвав найважливішим. Мовляв лідерам там доведеться реагувати на «розчарування» Трампа.

З партнерам на тому ж майданчику проводив перемовини і очільник українського МЗС, зокрема щодо загрози з Білорусі.

«(Переговори — Ред.) зокрема пов’язані з використанням інфраструктури в Білорусі для нанесення атак на територію України. І я дуже сподіваюся, що будуть вжиті відповідні заходи наших партнерів на випередження для мінімізації і нейтралізації цієї загрози», — зазначив глава МЗС.

Але з Марко Рубіо наш головний дипломат не перетнувся. Сибіга заявив журналістам, що переговорний процес за американського лідерства на паузі. Подібна заява прозвучала і від Марко Рубіо — він назвав зустрічі без прогресу непотрібними.

Тим часом Євросоюз хоче визначити свого спецпредставника в воєно-мирних перемовинах. Серед кандидатів розглядають колишього премʼєра Італії Маріо Драгі, ексканцлерку Німеччини Ангелу Меркель або чинного президента Фінляндії Александра Стубба. Останній має гарні контакти як з Трампом, так і з Києвом. Але цього навряд вистачить аби надати переговорами новий імпульс цього літа.

Бо у цей сезон американці пірнуть у свої вибори, росіяни ймовірно посилять мобілізацію, ну а Китай з Європою радше спостерігатимуть, готуючись до своїх операцій.