Спаржа, артишок і шафран: переселенець з Каховки вирощує «екзотику» під Черкасами і навчає інших

Після початку повномасштабного вторгнення Павло Булгаков був змушений покинути окуповану Каховку, залишивши там господарство, техніку та багаторічні насадження спаржі і шафрану. Сьогодні Павло розвиває власну справу в Черкаській області, вирощує нішеві культури, консультує фермерів і допомагає ветеранам опановувати агробізнес.

Про свою місію, популяризацію спаржі в Україні, а також про те, як навіть на невеликій ділянці можна створити прибуткову справу, Павло розповів Коротко про.

Захистив дисертацію з вирощування спаржі

- Павле, ви переїхали після окупації Каховки, раніше ви теж вирощували екзотику?

- Моя ділянка зі спаржею та шафраном залишилася в окупації, у Каховці. Там само залишилися і засоби виробництва, і техніка. Ми пробули в окупації півтора місяця. Потім почали вивозити хлопців, коли почалося справжнє полювання на людей - довелося покинути рідне місто.

- Як ви виїжджали? Мабуть, залишити все було важким рішенням?

- Я виїжджав через лінію фронту 16 квітня. Їхав у дуже великій колоні через величезну кількість блокпостів. Прикинув тоді, що бачив близько чотирьох тисяч машин. А скільки ще не бачив - важко уявити: потік був величезний.

Ми потрапили в "коридор", коли людей ще випускали. А вже після того, як виїхали, машини почали розстрілювати - процес виїзду фактично зупинився. Можна сказати, що я один із тих, кому вдалося більш-менш нормально виїхати з окупації.

- Одразу переїхали до Черкащини?

- Спочатку приїхав до Миколаєва, потім тиждень був у Дніпрі, потім два тижні - у Києві. Пізніше черкаська компанія запросила мене проводити консультації з технологій зберігання продукції, пропонували залишитись у команді, але я не хотів забирати роботу в людей, яких сам щойно навчив управлінню сховищем. І тоді я власнику запропонував спаржевий  варіант. Так у Черкаській області з'явився проєкт з вирощування спаржі із підземним крапельним зрошенням - вперше в Україні.

Так я й опинився в Черкасах, де реалізував проєкт зі спаржі - ділянка понад 20 гектарів, був керівником проєкту. Ми провели модернізацію сховищ під моїм керівництвом, я навчав співробітників технологіям зберігання продукції, з якими вони раніше не працювали. Допомагав дачникам у питаннях професійного вирощування спаржі, адаптував професійні технології під звичайних садівників, щоб їм було простіше.

До речі, можна знайти масу відео, де коріння розкладають по горбиках, роблять купу складних маніпуляцій, і людина за день висаджує десять саджанців. А ми гектар висаджуємо за день. Тому багато садоводів роблять зайві дії.

У 2023 році подумав, а чому б заснувати власне господарство. У Калениках (Золотоніський район. - Ред.) я знайшов вулицю, де було п'ять-шість занедбаних домоволодінь. Я їх викупив і тепер тут вирощую спаржу. До слова, вкладення в гектар спаржі значно дорожчі, ніж вартість самого гектара землі.

- Чому саме спаржа? Що в ній особливого, чим вона унікальна?

- Ще у 2020 році я почав писати дисертацію зі спаржі - "Удосконалення способу зберігання спаржі з використанням комбінованого біополімерного покриття". У 2025-му захистив її. До слова, в Україні всього дві людини, які захистили дисертацію зі спаржі.

Взагалі, перша освіта в мене - інженер-енергетик. Друга - агрономія, повна освіта, магістратура. Третя - харчові технології. Крім того, зараз я ще й старший викладач Мелітопольського університету, який був евакуйований до Запоріжжя.

Окрім того, що я дуже глибоко вивчаю спаржу, я ще й популяризую її, дуже багато розповідаю про неї в соціальних мережах, продаю саджанці в роздріб. Це важливо, тому що зазвичай бізнес не зацікавлений у таких продажах - це ніби втрата клієнта. Але я хочу, щоб якомога більше людей могли користуватися цим корисним продуктом. Я в першу чергу думаю про користь, а не лише про гастрономію. Хоча спаржа дуже смачна, з неї можна приготувати величезну кількість страв.

Чим вона корисна? У ній дуже багато різних елементів: калій, кальцій, фосфор, залізо, цинк, мідь, манган, фолієва кислота і це не повний перелік елементів. Усі вони допомагають кровотворенню, формуванню кісток і хрящів. Спаржа низькокалорійна: калорій мало, а поживних речовин дуже багато. 

Для людей, які не вживають м'ясо - веганів і вегетаріанців, - це теж чудовий продукт. Щоб не сидіти тільки на бобових, можна вживати спаржу: в ній до 23% білка. Плюс там є такий білок, як аспарагін, - досить рідкісна речовина, яка міститься саме в спаржі. Отож користі в ній дуже багато. І, крім усього іншого, вона корисна для чоловічої сили.

- А що ви готуєте зі спаржі?

- Її можна варити, тушкувати на сковороді, навіть десерти роблять. На грилі вона взагалі чудова. Дуже часто буває так: збираємося компанією, м'ясо ще лежить, а спаржі вже немає.

Я веду TikTok(PashBul), YouTube(PashBul), Instagram (PashBul_), Facebook - на всіх платформах розповідаю, що люди можуть вирощувати спаржу у себе вдома.

Я навіть спеціально закладав експерименти в людей на звичайних городах. Показував, що це реально і все чудово росте. Люди казали: "Не вийде, не виросте". А потім - чудові відео, чудова картинка, прекрасний результат. І вже цього року люди збирають урожай, продають продукцію і кажуть: "І навіщо нам тепер та картопля?"

Вирощую культури, які допомагають людям бути здоровішими

- Адже у вас є не лише спаржа, є ще артишоки…

- Так, артишоки, шафран і батат. Тобто всі ті культури, які допомагають людині збалансувати харчування, покращити його та бути здоровішою.

Якщо говорити про артишок: зайдіть в аптеку, візьміть будь-який препарат для печінки - і в 90% випадків там будуть компоненти артишоку або його екстракти.

Якщо говорити про шафран - це найдорожча спеція у світі. Харківський онкологічний університет проводить дослідження його протипухлинної дії. Крім того, шафран має заспокійливий ефект, а зараз це особливо актуально. І в нього є ще безліч корисних властивостей. Також це натуральний підсилювач смаку.

- Що смачного можна приготувати з артишоку? Як його правильно готувати? І чи є взагалі попит на нього в нас?

- Артишок зараз - це приблизно як спаржа десять років тому. Про нього мало хто знає. Зараз спаржа вже досить розкручений продукт, а артишок все ще залишається маловідомим. Але скоро про нього знатимуть більше.

Якщо подивитися на зарубіжний досвід: там його вирощують десятками гектарів - і це лише одне господарство. А в нас найбільші площі, про які я знаю, - приблизно по одному гектару в двох виробників.

Тому тут поки немає великої конкуренції, але й великого попиту теж немає: люди мало знайомі з цією культурою. І тут я знову повертаюся до своєї місії: знайомити людей, розширювати їхні знання та розповідати про те, що такі культури можна і потрібно вживати.

- Що ви самі готуєте з артишоків?

- Готуємо по-різному. Я очищаю їх, розрізаю навпіл, тушкую в пиві та подаю зі спеціями. Мої домашні це просто обожнюють, особливо дружина. Коли готуєш артишоки правильно - це завжди справжня насолода.

"На ділянці в 20 соток за сезон можна заробляти близько 300-400 тисяч гривень"

- А де було легше вирощувати ці культури - у Черкаській області чи в Каховці?

- Спаржу можна вирощувати практично по всій Україні і майже на будь-яких ґрунтах.
Чому "майже"? Якщо вирощувати з саджанців - підходять практично будь-які ґрунти. Якщо з насіння - там уже є обмеження. Але я взагалі не раджу починати з насіння, тому що перший урожай тоді буде лише через 4-5 років.

Якщо брати саджанці класу B - урожай можна отримати через два роки. А саджанці класу A дозволяють збирати перші врожаї вже на наступний рік.

- Хто купує ваші рослини та продукцію?

- Здебільшого великі проєкти одразу забирають все для мереж - і продукція йде до магазинів. А якщо говорити про невеликі обсяги, я орієнтуюся безпосередньо на покупця. Відправляємо продукцію Новою поштою, Укрпоштою або будь-якою іншою службою доставки.

- А наскільки взагалі складно вирощувати такі нетипові для нас культури?

- Усі, хто купує в мене саджанці спаржі, отримують посилання на закрите відео на YouTube, де я докладно все пояснюю. Спаржа - це багаторічна культура. Її висаджують на 15 років, а деякі гібриди будуть родити до 40 років. Пересаджувати щороку не потрібно.

- Також ви проводите тренінги для ветеранів. Як з'явилася ця ініціатива? Ви вважаєте, агробізнес - гарна можливість для тих, хто повернувся з війни?

- Звісно, гарна. Навіть на ділянці в 20 соток за сезон можна заробляти близько 300-400 тисяч гривень. Зрозуміло, що за певних умов: добрий догляд, органічне живлення рослин, відсутність занедбаних бур'янів і правильний продаж продукції за роздрібними цінами. Але вийти на такий дохід реально.

Я вважаю, що це чудова перспектива для людей, які інакше були б найманими працівниками й отримували б у середньому близько 200 тисяч гривень на рік. А тут - 300-400 тисяч за сезон і можливість зростати в цьому напрямку.

У спаржі збір урожаю починається навесні. Цього року сезон стартував 28 квітня, тому що були сильні заморозки. Наприклад, у 2023 році сезон розпочався 8 квітня. Зазвичай це півтора-два місяці.

- А скільки таких сезонів може бути за рік і що стосовно обробок “хімією”?

- Один. Це культура відкритого ґрунту. Порівняємо з томатами. Томати вирощують із насіння, потім обробляють у касетах, у теплицях, потім висаджують у відкритий ґрунт. Їх постійно обробляють: до цвітіння, після цвітіння, коли висять зелені помідори - щоб не захворіли й не обсипалися, потім коли вони вже буріють, і навіть після збору в ящиках їх ще обробляють, щоб дозріли. І все це ми потім їмо.

Зрозуміло, що не всі виробники так роблять, але загалом схема приблизно така.
А спаржа - зовсім інша культура. Ви посадили її цього року, і навіть якщо на неї щось нападе - жуки, попелиця, хвороби - ви обробили рослину. Потім приходить осінь, все жовтіє, вся надземна частина скошується. Усе, що оброблялося, вже не використовується в їжу.

Потім минає ще пів року, і навесні із землі з'являються зовсім нові пагони. Саме їх у квітні зрізують і вживають у їжу. Спаржа - це ультраранній овоч.

За сприятливих умов вона росте до 12 сантиметрів на добу. Тому зрізка відбувається буквально щодня. Там практично нема чого обробляти. Навіть якщо щось з'являється, серйозної хімічної обробки не потрібно.

- Тобто можна вважати, що це майже екопродукт?

- Так, саме так.

- А як взагалі виглядає ваша робота з ветеранами? Вони приїжджають до вас? Чи ви десь зустрічаєтеся?

- Є проєкт з реінтеграції ветеранів в аграрний сектор, де я виступаю ментором. Для ветеранів усе це безкоштовно - я їх навчаю. Минулого року була програма з відеоуроками, доступними для ветеранів і ветеранських спільнот. Це і онлайн, і виїзні зустрічі. Люди проходили навчання, а потім поверталися додому вже зі знаннями й починали висаджувати рослини.

Ми пояснювали все: як підживляти, як поливати, як доглядати, як вживати продукцію. Разом нарізали спаржу, готували її на грилі та маринували.

Зараз я ще розробляю рецептури та консультую з переробки спаржі. Уже з'явилися перші закрутки, і після закінчення сезону спаржі в продажу з'явиться крафтова серія продукції.

- А які у вас плани на майбутнє? Хотіли б повернутися додому? Чи вже плануєте залишатися тут?

- Зараз на це питання складно відповісти остаточно. Коли змінюються обставини - може змінитися й думка.

Перші кілька років я жив у режимі очікування: здавалося, ось-ось звільнять Каховку, і можна буде повернутися додому. Але зараз розумію: цей процес сильно затягнувся, особливо після руйнування ГЕС. Відновити діяльність там буде дуже складно. Не кажу, що не робитиму цього, але це може виявитися дуже важким і довгим процесом. Тому я вирішив продовжити свою справу та свою місію на новому місці - знайомити українців з такою культурою, як спаржа.