Істерика Кремля: що криється за атакою на Київ та запуском "Орешника"

Внаслідок обстрілу столиці пошкоджені насамперед житлові будинки, а "Орешник" "демілітаризував" гаражі у Білій Церкві. Спеціально для 24 Каналу експерти розкрили, у чому особливість цинічної атаки на Україну.

У чому особливість атаки на Київ?

Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор, військовий експерт Роман Світан зауважив, що серед БпЛА, якими Росія атакувала Київ, майже всі були ударними.

У цій атаці практично не було дронів-обманок. Росіяни розуміють, що з обманками – це безглузда справа,
– заявив Світан.

Також росіяни використали ракети "Іскандер", "Калібр", Х-101.

Загалом метою ворога було проломити коефіцієнт насичення київської ППО. На його думку, це вдалося, з огляду на ту кількість засобів ураження, яку запустила Росія.

Крім того, окупанти спрямували аеробалістику на Хмельницьку область, вочевидь, намагаючись дістати до інфраструктурних об'єктів. Також вони застосували балістичну ракету середньої дальності "Орешник", запустивши її без ядерної бойової частини. Удар припав на Білу Церкву.

Для чого Росія масовано атакувала Київ: дивіться відео

Авіаційний експерт Костянтин Криволап своєю чергою висловив здивування тим, що Росія вирішила використати залишки того, що має, разом із "Орешником".

Водночас він вважає, що після атаки з такою кількістю балістичних ракет має бути дещо інша картина руйнувань. Хоч Київ, звісно ж, зазнав масштабних збитків.

У цієї атаки могла бути логіка, якби у діях ворога простежувалася певна послідовність. Коли відбулося влучання біля метро "Лук'янівська", то зрозуміло, що росіяни намагалися влучити по заводу "Артем". Але інші удари не вкладаються у логіку,
– наголосив авіаексперт.

Загалом, зазначив він, складається враження, що у росіян уже істерика. Ця атака – їхній останній шанс, щоб щось зробити. Хоча у Кремлі б уже мали зрозуміти, що українців неможливо залякати.

Однак не виключено, додав Криволап, що цією атакою Путін хотів передати сигнал президенту США Дональду Трампу і китайському лідерові Сі Цзіньпіну: світ треба ділити не на двох, а на трьох.

Яка особливість масованої атаки на Україну: дивіться відео

Який маневр застосувала Росія для удару по Києву?

Авіаексперт, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський зауважив, що крилаті ракети йшли на Київ із різних напрямків, ніби намагаючись взяти столицю у кліщі.

За його словами, це ускладнює супровід і захоплення цілі. Адже потрібно працювати з кількох систем, щоб можна було якісно перехоплювати.

Так вони роблять з "Шахедами", з балістичними ракетами. Але ми робимо усе можливе для того, щоб протидіяти навіть цим складним маневрам з боку ворога",
– пояснив Храпчинський.

Загалом Росія запустила і крилаті ракети з акваторії Чорного моря та зі стратегічної авіації, і балістику, і дрони. Це створило суттєве навантаження для нашої ППО.

Тож, додав авіаексперт, потрібно розбудовувати ешелоновану систему з великою кількістю різноманітних систем детекції, щоб не потрібно було перемикати режими виявлення й супроводження цілі, а кожен ешелон міг працювати відповідно до характеристик повітряної цілі. Якщо, наприклад, це "Шахед" або якийсь дрон – то він передається на малу ППО.

В Україні це вже частково працює, але недостатньо засобів озброєння.

Що криється за ударом "Орешника"?

Світан припустив, що "Орешник" міг відхилитися від вказаної цілі. Адже це не точна ракета й можливе кругове відхилення приблизно у пів кілометра.

Росії хочеться похизуватися не стільки перед європейцями, як перед своїми ж росіянами. Їй треба було понадувати щоки, бо вона зараз у важкому становищі, особливо після Туапсе. Тому намагається створити таке тло всередині країни завдяки цим "Орешникам",
– сказав полковник запасу.

Звісно ж, наголосив військовий експерт, "Орешник" найнебезпечніший тоді, коли його використовують із ядерною бойовою частиною.

Костянтин Криволап зі свого боку зазначив, що не зрозуміло, хотіла Росія влучити по Білій Церкві чи просто промахнулася й уразила те, що змогла. Адже гаражі – явно не той "центр ухвалення рішень", удар по якому "Орешником" може щось змінити у війні.

Чим насправді є "Орешник"?

Храпчинський зазначив, що "Орешник", ймовірно, являє собою міжконтинентальну балістичну ракету середньої дальності, яку Росія переробила для застосування без бойової частини. Не виключено, що для живого тренування.

На цьому виді озброєння бойова частина може бути ядерною. Водночас він сумнівається у можливості застосування ядерного озброєння по Україні. Проте Кремль дуже непокоїть нинішня ситуація, тому що чимало російських НПЗ були вибиті за травень.

Офіцер ПС у резерві зауважив, що перехоплення такого засобу ураження має відбуватися на етапі, коли він ще не перейшов у бойове застосування. Тобто тоді, коли відділилися субблоки й кілька таких повітряних цілей падають в одне місце.

Як це відбувається? Ракета запускається, вона йде по своїй балістичній траєкторії. Коли вона виходить на ціль, то розділяється бойова головка, відстрілюється двигун, і всі ці бойові головки вільно, кінетично падають у ціль,
– пояснив Храпчинський.

Росія ніколи не могла досягти точності, тому, зауважив він, використовувала ядерну бойову головку, щоб компенсувати неточність, але при цьому знищити те, що їй потрібно.

Авіаексперт додав, що ця ракета повинна перехоплюватися системами протиракетного захисту ще до того, як відбулося роз'єднання бойових частин. На таке здатні системи на кшталт ізраїльських Arrow або американських THAAD.

Більше про атаку на Україну 24 травня

Внаслідок обстрілу Києва постраждало щонайменше 87 людей, серед яких троє дітей. На жаль, є дві жертви. Ще двоє людей загинули на Київщині – чоловіки в Бучанському та Обухівському районах.

Наслідки ворожої атаки зафіксували в усіх 10 районах столиці. Зокрема, повністю вигорів ринок і ТЦ "Квадрат", а також постраждали будівлі навколо та станція метро.

Російська армія атакувала Україну майже 700 повітряними цілями, зокрема, балістичною ракетою середньої дальності "Орешник". Згодом у мережі почала ширитися інформація, що Росія запустила два "Орешника", проте у Повітряних силах ЗСУ наразі офіційно підтвердили лише один запуск.