Казахстан напередодні візиту Путіна відмовився виконувати рішення суду на користь «Нафтогазу»

Казахстан не виконуватиме рішення міжнародного суду, який дозволив "Нафтогазу" стягнути з "Газпрому" 1,4 мільярда доларів. Про це повідомив міністр юстиції країни Ерлан Сарсембаєв, передає 25 травня Tengrinews.kz.

За словами чиновника, виконувати рішення суду не дозволяє законодавство Казахстану. Крім того, судовий наказ було винесено без участі відповідача і поки що не набрало законної сили. «Газпром» має право звернутися із заявою про його скасування, після чого справу буде розглянуто за участю обох сторін.

Сарсембаєв також заявив, що Казахстан не стане "транзитним майданчиком для виконання рішень, які не мають з ним правового зв'язку".

- Правові механізми республіки не передбачають розгляд спорів, не пов'язаних з її юрисдикцією, у зв'язку з чим рішення суду МФЦА, що розглядається, не буде виконане на території Казахстану, — додав він.

Заява міністра пролунала за кілька днів до офіційного візиту президента Росії Володимира Путіна до Казахстану. 27–29 травня він відвідає країну на запрошення президента Касим-Жомарт Токаєва.

20 травня "Нафтогаз" повідомив, що суд Міжнародного фінансового центру "Астана" (МФЦА) визнав право української компанії стягнути з російського "Газпрому" 1,4 мільярда доларів на території Казахстану.

Це стало можливим після того, як у червні 2025 року Арбітражний суд Швейцарії став на бік «Нафтогазу» у суперечці з «Газпромом» через контракт з транзиту газу, який не був виконаний на тлі війни.

Суд у Казахстані став першою іноземною інстанцією, яка визнала та дозволила виконати рішення швейцарського арбітражу проти «Газпрому» на території іншої держави.

Справу розглядав суд Міжнародного фінансового центру "Астана" (МФЦА) - не звичайний казахстанський суд, а спеціальний майданчик для міжнародних комерційних суперечок, що працює за принципами англійського права. Рішення виніс британський суддя Ендрю Спінк. «Газпром» має можливість його оскаржити.

ЗМІ вже тоді зазначали, що перспективи реального стягнення коштів неясні: невідомо, які активи в Казахстані має в своєму розпорядженні російська компанія і чи вистачить їх для виконання рішення.

Справа стосувалася п'ятирічного контракту про постачання російського газу до Європи, укладеного у 2019 році — «Нафтогаз» мав забезпечувати безперебійний транзит, а «Газпром» його сплачуватиме незалежно від обсягів прокачування газу.

Незабаром після початку великої війни потік газу через Україну значно впав, і «Газпром» став платити лише за реальні обсяги, що їх транспортували. Через це «Нафтогаз» подав позов до арбітражу.

"Газпром" зобов'язали виплатити всю заборгованість з урахуванням відсотків, а також судові витрати. На той момент йшлося про 1,37 мільярда доларів.

21 травня президент України Володимир Зеленський подякував керівництву «Нафтогазу» «за професійну та оперативну роботу щодо притягнення Росії до фінансової відповідальності за все, що вона робить проти України та наших українських компаній».

Контракт «Нафтогазу» з «Газпромом» діяв до 31 грудня 2024 року — весь цей час, попри війну, прокачування газу територією України тривало. У «Нафтогазі» стверджували, що не стали розривати контракт достроково, оскільки на той момент країни Європи потребували російського газу. Після закінчення контракту "Нафтогаз" не став його продовжувати.