Примарна загроза: GPS літака з міністром оборони Британії зник біля кордону РФ

Четвер, 22 травня, мав бути звичайним днем для міністра оборони Великої Британії, який повертався додому після переговорів з естонським колегою Ханно Певкуром. На борту приватного урядового літака Dassault Falcon 900LX, окрім Джона Хілі, перебували журналіст та фотографи, які фіксували його візит, зосереджений на двосторонньому оборонному співробітництві.

Однак ідилія перервалася щойно літак наблизився до кордону з Росією. В одну мить GPS-сигнал зник, а разом з ним і доступ до інтернету на всіх пристроях. Мовчання охопило кабіну, коли пілоти були змушені перейти на резервні навігаційні системи, запевняючи пасажирів у безпеці, попри несподівану ситуацію.

Цей інцидент був не першим подібним випадком. У березні 2024 року літак з тодішнім міністром оборони Грантом Шаппсом на борту також зіткнувся з глушінням GPS протягом 30 хвилин під час рейсу з Польщі. Навіть голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у 2025 році пережила аналогічні труднощі з навігацією свого літака під час польоту до Болгарії.

Маневр, який тривав протягом усього тригодинного польоту з Естонії до Великої Британії, викликав підозри, адже маршрут літака можна було відстежити в інтернеті. Ці обставини вказують на те, що Джон Хілі міг стати навмисною мішенню, як повідомило The Guardian.

Екіпаж Королівських ВПС продемонстрував професіоналізм, подолавши виклик у небі. Джон Хілі після інциденту рішуче заявив, що ці "небезпечні дії" не відлякають Велику Британію від "захисту НАТО, наших союзників та наших інтересів від російської агресії".

Глушіння GPS – це лише один з елементів ширшої кампанії електронної агресії, яку Росія проводить у Східній Європі. У 2024 році було зафіксовано глушіння GPS на 142 з 504 рейсів британської військової авіації над цим регіоном. Окрім того, BBC повідомляє про систематичне глушіння GPS-сигналів над країнами Балтії, що створює значні проблеми для цивільної авіації. Експерти вказують на декілька джерел глушіння: у Калінінграді, на кордоні Естонії та Фінляндії, а також поблизу Норвегії та Фінляндії. Існує версія, що Москва таким чином намагається захистити Калінінград від можливих атак безпілотників, хоча офіційно Росія свою причетність не визнає.

Цьогоріч до інцидентів з глушінням додалася й тривожна звістка про майже зіткнення британського розвідувального літака RC-135 Rivet Joint з російськими винищувачами Су-35 та Су-27 над Чорним морем. Британське Міноборони назвало це найнебезпечнішим інцидентом із Rivet Joint з 2022 року, коли поблизу британського розвідника була випущена ракета. У відповідь на такі систематичні дії, Лондон інвестує 6 мільйонів фунтів стерлінгів у розробку захищеної навігаційної системи на основі низькочастотних наземних сигналів, що має працювати навіть в умовах активного глушіння.

"Хотів би висловити повагу до видатного професіоналізму та мужності екіпажу RAF, який виконав своє завдання попри ці небезпечні дії, – заявив Джон Хілі після інциденту. – Дозвольте бути дуже чітким: цей інцидент не відлякає Велику Британію від захисту НАТО, наших союзників та наших інтересів від російської агресії."

Високопоставлений чиновник, якого цитує Financial Times, висловив одну з версій таких дій Росії: "Одна з версій полягає в тому, що Росія у такий спосіб намагається 'захистити' Калінінград від можливих українських атак дронів".

Подібні інциденти демонструють зростання асиметричних загроз у кіберпросторі та електронній боротьбі, спонукаючи країни НАТО до пошуку нових стратегій захисту своїх комунікацій та критичної інфраструктури в умовах постійного тиску.