Скільки коштувала Росії комбінована атака на Київ: підрахунок «Главкома»

Масована атака на Україну у ніч проти 24 травня стала однією з найдорожчих і наймасштабніших за останній час. Росія застосувала від балістичних і гіперзвукових ракет до сотень ударних дронів та імітаторів, намагаючись одночасно перевантажити українську ППО і завдати максимальних руйнувань. Вартість цього удару вимірюється сотнями мільйонів доларів. «Главком» проаналізував, скільки саме коштувала Кремлю ця атака.

Росія застосувала:

• одну балістичну ракету середньої дальності («Орєшнік»);
• дві аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал»;
• три протикорабельні ракети 3М22 «Циркон»;
• 30 балістичних ракет «Іскандер-М» /С-400;
• 54 крилаті ракети Х-101/«Іскандер-К»/«Калібр»;
• 600 ударних БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», баражуючих боєприпасів «Бандероль», дронів-імітаторів типу «Пародія».

Орієнтовна вартість:

• «Орєшнік» – від $40 млн до $100 млн за одиницю;
• «Кинджал» – від $4,5 млн до $10 млн за одиницю;
• «Циркон» – $10 млн за одиницю;
• «Іскандер-М» – $3,2 млн за одиницю;
• «Калібр» – $750 тис. за одиницю;
• Shahed – $70 тис. за одиницю.

Зміст

• Чим саме окупанти атакували Київ у ніч проти 24 травня
• Скільки коштував удар
• Чому Росія продовжує дорогі атаки
• Чи може РФ підтримувати такий темп
• Наслідки атаки

Чим саме окупанти атакували Київ

У ніч на 24 травня Росія здійснила комбінований удар ракетами та дронами різних типів – від балістики до дешевих БпЛА-імітаторів. Основна мета таких атак – перевантаження української ППО та ураження інфраструктури.

Російські війська в ніч проти 24 травня завдали удару по місту Біла Церква Київської області балістичною ракетою середньої дальності РС-26 «Рубіж», відомою як «Орєшнік».

Характеристика:

• Конструкція бойової частини: ракета оснащена шістьма роздільними бойовими блоками. Кожен блок містить ще по шість окремих суббоєприпасів. Це означає, що під час підльоту до цілі розділяються та одночасно падають 36 ударних елементів.
• Тип заряду: зброя розроблена як потенційний носій ядерної зброї, проте по території України ворог використовує її у фугасному виконанні (без ядерної бойової частини). Основне руйнування завдається завдяки величезній кінетичній енергії важких металевих елементів, які падають на надвисокій швидкості.
• Швидкість польоту: за даними Повітряних сил Збройних сил України, швидкість ракети на фінальних етапах траєкторії може досягати понад 12 тис.-13 тис. км на годину, що робить її перехоплення стандартними засобами протиповітряної оборони вкрай складним.
• Історія застосування: вперше окупанти вдарили нею по Дніпру 21 листопада 2024 року, а вдруге – по Львівській області 9 січня 2026 року.
• Вартість однієї балістичної ракети «Орєшнік» (РС-26 «Рубіж») оцінюється в межах від $40 млн до $100 млн.
• Район пуску – Капустин Яр, Астраханська обл., РФ.

«Кинджал» – це російський гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс, який входить до числа найсучасніших озброєнь РФ. Ракета може нести як ядерний, так і звичайний бойовий заряд.

Характеристика:

• Тип: аеробалістична гіперзвукова ракета. З ядерним або звичайним боєзарядом.
• Максимальна швидкість: до 10 Махів (приблизно до 12 тис. км/год).
• Прийняття на озброєння: 2018 рік. За габаритами та зовнішнім виглядом ракета комплексу «Кинджал» подібна до балістичних ракет ОТРК «Іскандер». Різниця між комплексами полягає тільки в тому, що Х-47 запускається з літака.
• Носії та дальність застосування: МіГ-31К здатний нести одну ракету і вражати цілі на відстані до 2 тис. км. Також носіями ракет можуть бути стратегічні бомбардувальники Ту-22М3, які здатні нести чотири «Кинджали». З Ту-22М3 ворог може вражати цілі «Кинджалами» на відстані 3 тис. км.
• Вартість становить від $4,5 млн до $10 млн за одиницю.
• Район пуску – Липецька обл., РФ.

«Циркон» – російська крилата протикорабельна ракета, призначена насамперед для ураження надводних кораблів, зокрема фрегатів і авіаносців, але також може застосовуватися для ударів по наземних об’єктах.​ Вона заявлена як гіперзвукова ракета з повітряно-ракетним двигуном, що здатна маневрувати на гіперзвуковій швидкості.

Характеристика:

• Максимальна швидкість: 8-10 Махів (до 11 тис. км/год, приблизно 3 км/с).
• Дальність польоту: від 450 до 1 тис. км за різними оцінками.
  Система управління: інерційна навігаційна система та активна радіолокаційна головка самонаведення. Можливість запуску з надводних кораблів (фрегатів) та підводних човнів, а також з мобільних наземних пускових установок (до прикладу – «Бастіон).
• Можливі види бойової частини: фугасна, проникаюча, ядерна.
• Вартість становить $10 млн за одиницю.
• Район пуску – тимчасово окупована територія АР Крим, Курська обл., РФ.

«Іскандер-М» – це балістика класу поверхня-поверхня. Рух цієї ракети описує параболу та може уражати цілі перпендикулярно до землі. Всередині вмонтований ракетний твердопаливний двигун, завдяки якому задається швидкість та напрямок руху.

Характеристика:

• Дальність: 500 км, ракету дуже важко помітити через швидкість та кут підльоту. Також вона оснащена засобами радіоелектронної боротьби, які можуть заглушити сигнали систем ППО та збити їх з пантелику. «Іскандер-М» не має крил.
• Максимальна швидкість польоту: 2 600 м/с, може залишитися непомітною, доки не здетонує.
• Вартість становить $3,2 млн за одиницю.
• Район пуску – Брянськ, Курськ, тимчасово окупована територія АР Крим.

Ракети сімейства «Калібр» були створені на основі двох проєктів: стратегічної ядерної крилатої ракети 3М10, розробленої в СМКБ «Новатор» у період з 1975 по 1984 рік, з бойовим радіусом 2500 км, а також конкурсу протикорабельних ракет «Альфа» (ОКР «Бірюза»). Ймовірно, що на деякі модифікації ракет цього сімейства можливе встановлення ядерної бойової частини.

Характеристика:

• Швидкість: 180-240 м/с.
• Особливістю крилатих ракет «Калібр» є можливість польоту на малих висотах, що ускладнює роботу для протиповітряної оборони (ППО). Ракета оснащується стартовим твердопаливним двигуном. Керування ракетою в польоті є автономним, а сам політ здійснюється за заздалегідь визначеним маршрутом.
• Дальність стрільби ракетами Калібр по морських цілях досягає 375 км, а по наземних – 2 600 км.
• Вартість становить $750 тис. за одиницю.
• Район пуску – Вологодська, Курська обл., акваторія Чорного моря.

Шахед-136 – іранський дрон-камікадзе розробки Shahed Aviation. Вперше був представлений у 2020 році. Летить Shahed-136 на висоті від 60 до 4000 м з крейсерською швидкістю 180 км/год. 

Характеристика:

• Максимальна дальність польоту – 2500 км.
• Недоліком є повністю автономний політ, після запуску безпілотник не передає жодної інформації операторам. Було зафіксовано кустарне дообладнання російських дронів модемами мобільного зв'язку, за якими оператори могли б отримувати інформацію про збиття та змінювати маршрути наступних безпілотників. Також відомо про саморобне обладнання відеокамерами, які разом з модемами мобільного зв'язку потенційно можуть надавати інформацію про місця пуску українських зенітних ракет або дозволяти керування дроном попри радіоелектронні перешкоди.
• Тривалість польоту (без посадки) може складати – до 24 год
• Вартість становить $70 тис. за одиницю.
• Район пуску – Брянськ, Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ., Гвардійське, Чауда, тимчасово окупована територія АР Крим.

Окрему роль у масованих атаках відіграють дешеві безпілотники та дрони-імітатори. Основне завдання – перевантаження української протиповітряної оборони. Дрони-імітатори часто мають спрощену конструкцію та значно нижчу вартість, однак здатні створювати для ППО хибні цілі, змушуючи українських військових витрачати час, ресурси. У комбінованих ударах Росія використовує таку тактику: спочатку запускаються хвилі дешевих БпЛА та імітаторів, а вже після цього – крилаті або балістичні ракети.

Скільки коштував удар

Усього радіотехнічними військами Повітряних сил було зафіксовано 690 засобів повітряного нападу – 90 ракет та 600 БпЛА різних типів. Йдеться про одну з наймасштабніших комбінованих атак, у якій Росія застосувала як дорогі високоточні ракети, так і дешевші дрони та імітатори для перевантаження української ППО.​

Таким чином, навіть за мінімальними оцінками, масований удар по Україні у ніч проти 24 травня міг коштувати Росії приблизно $257,5 млн. За максимальними підрахунками – понад $328 млн. Втім, реальна сума може бути ще більшою, адже точна вартість окремих ракет, дронів-імітаторів та баражуючих боєприпасів залишається невідомою. Навіть приблизні оцінки свідчать: одна нічна атака обходиться Кремлю у сотні мільйонів доларів.

Чому Росія продовжує дорогі атаки

Попри величезну вартість таких ударів, Росія продовжує застосовувати дорогі ракети та сотні дронів одночасно. Експерти пояснюють це одразу кількома причинами.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), російський комбінований удар включав масований запуск дронів перед застосуванням балістичних і крилатих ракет. Аналітики звернули увагу, що російські війська спочатку тривалий час запускали велику кількість дронів, які українська ППО переважно успішно перехоплює, а вже потім застосували балістичні ракети, які значно складніше збивати.

В ISW також зазначили, що така схема удару могла бути спрямована на виснаження української системи протиповітряної оборони та створення умов для ефективнішого застосування ракетного озброєння. Аналітики звернули увагу, що Росія використала найбільшу кількість ракет із грудня 2024 року на тлі глобального дефіциту ракет-перехоплювачів Patriot, які Україна використовує для боротьби з балістичними цілями.

«Російські війська демонструють низьку ефективність на полі бою і не можуть досягти оперативно значущих успіхів у своїй поточній весняно-літній кампанії 2026 року, оскільки українські сили продовжують проводити контрнаступи та завдавати комплексних ударів по російських цілях середньої дальності та в глибині російського тилу. Російське військове керівництво, ймовірно, завдало удару по місту Києву в марній спробі відвернути увагу від своїх невдач на полі бою та продемонструвати силу й міць як внутрішній, так і міжнародній аудиторії», – наголошують аналітики.

Чи може РФ підтримувати такий темп

Станом на кінець травня 2025 року Росія суттєво наростила виробництво далекобійних засобів ураження. За даними пресслужби ГУР, щомісячні темпи виробництва становлять близько 2700 ударних дронів Shahed-136/«Герань-2», а також приблизно 2500 дронів-імітаторів «Гербера». Це означає п’ятикратне зростання виробництва порівняно з літом 2024 року.

Окремо зростає і масштаб загального планування: за оцінками ГУР, у 2025 році Росія може виготовити близько 60 тис. ударних далекобійних дронів і ще приблизно 50 тис. дронів-приманок.

У ракетній сфері темпи значно нижчі. Авіаційний експерт, кандидат технічних наук у сфері безпілотних технологій Богдан Долінце зауважив, що російська промисловість здатна виробляти до 150 крилатих і балістичних ракет на місяць. При цьому РФ не лише використовує ракети в ударах по Україні, а й паралельно формує певні запаси. Водночас поява ракет Х-101, виготовлених уже у 2026 році, в бойових застосуваннях свідчить, що частина озброєння використовується майже одразу після виробництва, хоча це не обов’язково означає повне виснаження запасів.

Попри масштабування виробництва, російський оборонно-промисловий комплекс залишається залежним від іноземних технологій. За даними ГУР, на підприємствах ВПК РФ використовується щонайменше 66 одиниць іноземного високотехнологічного обладнання, що свідчить про збереження каналів постачання через треті країни.

У зв’язку з цим українська розвідка наголошує на необхідності посилення експортного контролю: зокрема, запровадження обов’язкових GPS-трекерів для промислового обладнання, регулярних перевірок його використання та жорсткішого регулювання ринку вживаного устаткування.

У підсумку, за оцінками розвідки та експертів, Росія змогла суттєво наростити виробництво дронів і підтримує стабільний випуск ракет, однак ця система залишається залежною від санкційного тиску, імпортних компонентів і здатності обходити обмеження.

Наслідки атаки

Від російського обстрілу 24 травня постраждали шість областей України. Зокрема, у столиці постраждало 87 людей, серед них троє неповнолітніх. Двоє людей загинули. Пошкодження цивільної та адміністративної інфраструктури зафіксовані на 49 локаціях столиці.

Водночас в Білоцерківському районі внаслідок вибухів було пошкоджено гаражний кооператив та будівлі підприємства.

За даними Повітряних сил ЗСУ, протиповітряною обороною було збито/подавлено 604 цілі – 55 ракет (із 90 ракет) та 549 (із 600 БпЛА) безпілотників різних типів.

Після атаки президент України Володимир Зеленський виступив із терміновим зверненням до українців та світової спільноти. Глава держави оприлюднив актуальні дані щодо кількості жертв, деталізував арсенал, який використав ворог, та різко прокоментував чергові погрози кремлівського диктатора Володимира Путіна.

Володимир Зеленський констатував, що нічний удар був надзвичайно важким за своєю інтенсивністю та типами озброєння. «Важкий був удар – ракет різних типів 90, із них багато балістики – 36. 600 дронів. На жаль, не всю балістику вдалося збити. Найбільше влучань у Києві, і саме Київ був основною мішенню цієї російської атаки», – сказав він.

Кремль продовжує витрачати колосальні ресурси на повітряний терор – комбінуючи ракети, дрони та імітатори в масованих ударах. Але попри їхню вартість і масштаб, дедалі частіше такі атаки не приносять Росії стратегічного результату: вони виснажують ресурси, але не змінюють хід війни.