Точні, але броня слабенька для війни дронів: ЗСУ оцінили "винищувач танків" B1 Centauro

Українські десантники, які експлуатують поставлені італійцями колісні протитанкові самохідні протитанкові самохідні установки B1 Centauro, стверджують, що ця машина стріляє точніше за все, що вони використовували раніше, і може розвивати швидкість до 105 кілометрів на годину на дорозі, але її броня не зупинить кулю з великокаліберного кулемета збоку та буде знищена кумулятивними боєголовками, якими оснащені безпілотники FPV, що зараз заполонили фронт, пише Defence Blog.

Екіпаж підтвердив максимальну дальність ураження в 11 100 метрів і зазначив, що лобова броня машини зупиняє тільки 30-мм снаряди, а бічні частини вразливі для вогню 12,7-мм снарядів.

Це протиріччя між ефективною і високомобільною вогневою платформою і рівнем захисту, який належить до іншої епохи війни, коли безпілотники ще становили небезпеку, трохи псує враження від B1 Centauro, який використовує 78-та окрема повітряно-десантна бригада України.

Один з українських військових раніше використовував проти росіян танки Т-64 і Т-72, і його оцінки засновані на прямому порівнянні, а не на формулюваннях з рекламних брошур виробників.

Робоче місце навідника справило на український екіпаж велике враження. Система управління вогнем синхронізує два окремі оптичні канали: приціл навідника і незалежний панорамний приціл командира, що обертається на 360 градусів незалежно від положення башти. Командир може контролювати все коло огляду навколо машини, поки навідник стежить за ціллю, і за необхідності може керувати баштою для особистого ураження цілей. Комп'ютер управління вогнем зберігає дані про стрільбу, даючи змогу навіднику повернутися до попереднього місця розташування цілі без повторного її захоплення вручну. Вбудований тепловізор і комплект оптичних фільтрів дають змогу вести вогонь у темряві, під дощем, за прямого сонячного світла і в умовах поганої видимості.

Екіпаж повідомляє, що система значно точніша, ніж та, з якою вони працювали раніше, і один солдат підтвердив успішне ураження цілі на відстані 11 100 метрів.

Швидкість цієї машини має справжнє тактичне значення на сучасному українському полі бою, де передислокація після стрільби все частіше стає питанням виживання, а не тактики. На відповідній дорозі Centauro може рухатися зі швидкістю 105 кілометрів на годину швидше, ніж більшість операторів безпілотників можуть переспрямувати свої літальні апарати, і йому не потрібні танкові транспортери або спеціальні дозволи для перетину мостів і проїзду через міста, як це необхідно гусеничній бронетехніці. Швидкість заднього ходу досягає 30 кілометрів на годину, чого достатньо, щоб евакуюватися з відкритої позиції, не розвертаючись.

І внутрішній зв'язок значно кращий, ніж той, з яким екіпаж стикався на радянській техніці. Члени екіпажу описують ситуації на танках Т-64 і Т-72, коли водій не міг чути командира за внутрішнім зв'язком під час бою, що створювало небезпечну ситуацію, коли машина рухалася наосліп, а командир намагався її перенаправити. Більш тихий двигун "Центавро" і сучасна система внутрішнього зв'язку усувають цю проблему. Машина також оснащена обігрівачем Webasto з двома режимами роботи: один для прогріву двигуна перед запуском у холодну погоду, а інший для обігріву кабіни екіпажу, а також системою кондиціонування повітря, якої не було на жодній машині радянського українського виробництва. У стандартну комплектацію входить електрична плита, хоча екіпаж зазначає, що вони нею не користувалися. Єдине, що викликало нарікання — це броня.

Вердикт бійців ЗСУ: профіль захисту "Центавро" більше нагадує бронетранспортер БТР, ніж танк, і за нинішніх умов, коли дрони з кумулятивними боєголовками тепер вражають будь-яку машину, що зупинилася на відкритій місцевості, такого рівня захисту недостатньо для ближнього бою, який може мати на увазі позначення машини як "винищувач танків".

Але 78-та бригада доповнила свій "винищувач танків" імпровізованою каркасною бронею і сітчастими решітками, призначеними для спрацьовування детонатора дрона до того, як він досягне корпусу, а також додавши кабельні шипи, призначені для зміщення точки детонації далі від броні. Ці адаптації зменшують, але не усувають уразливість.

У ЗСУ зазначили, що з Centauro B1 потрібно стріляти точно з максимально можливої відстані, рухатися до того, як будь-хто встигне зреагувати, і підтримувати решітчасту броню в хорошому стані. У війні, де від винищувача танків очікують, що він діятиме як артилерія сьогодні та як кавалерійська машина завтра, поєднання мобільності та точності "Центавро" справді вражає, навіть якщо його броня була розроблена для загроз, які вже не існують у тому ж вигляді.

Винищувач танків Centauro B1 — що відомо про "італійського монстра"

Centauro B1 — це італійський колісний винищувач танків, розроблений спільно компанією Iveco, виробником вантажівок і автомобілів, і Oto Melara, оборонним підрозділом, який створив це знаряддя.

Замість гусениць, як у звичайного танка, у нього вісім великих коліс на чотирьох осях, що забезпечує йому високу швидкість і стратегічну мобільність, недосяжні для гусеничних машин. Вага машини становить приблизно 24 тонни, що приблизно вдвічі менше за вагу сучасного основного бойового танка, що дає змогу Centauro B1 пересуватися дорогами і мостами, непрохідними для важчої техніки, а також транспортуватися військово-транспортними літаками.

Екіпаж складається з чотирьох осіб: водія, командира, навідника і заряджальника. Італійська армія експлуатує понад 250 таких машин і передає невказану кількість Україні в рамках своєї програми військової допомоги. Візуальне підтвердження наявності цих машин на озброєнні України вперше з'явилося в листопаді 2025 року, коли 78-й повітряно-десантний полк випустив відеоматеріали, присвячені Дню повітряно-десантних військ.

Основне озброєння — 105-мм нарізна гармата "Ото Мелара", італійська ліцензійна версія британської гармати L7, якою озброювали західні танки ще з часів холодної війни.

Машина несе 40 снарядів чотирьох типів: осколкові снаряди для живої сили і легкого спорядження, кумулятивні протитанкові снаряди і кінетичні проникаючі снаряди, які екіпаж неофіційно називає "бронебійними ломами". На відміну від радянських танків, таких як Т-72, де використовується окремий метальний заряд і снаряд, що заряджаються автоматичним механізмом, 105-мм снаряди "Центавро" є унітарними, тобто метальний заряд і бойова частина надходять у вигляді єдиного самодостатнього патрона, який заряджальна людина переміщує безпосередньо. Автоматичного заряджання немає.

Нагадаємо, раніше на озброєнні ЗСУ помітили фінські бронемашини Sisu GTP 4×4.

А минулого року ми розповідали про бронетранспортер VBL Puma 6x6 виробництва Італії, який помітили на озброєнні ЗСУ. Уряди України та Італії офіційно не оголошували про постачання броньованих машин Puma 6x6 для Сил оборони.