Від захисту до нападу: як Європа чинить опір російській когнітивній війні

Когнітивні загрози вийшли за межі окремих країн і регіонів, адже найбільші автократії світу проводять скоординовані інформаційні операції. Натомість демократичні держави досі не створили повноцінної інфраструктури когнітивної безпеки.

Про те, як цю інфраструктуру побудувати, говорили учасники панельної дискусії «Міжнародна стійкість демократій перед автократичним впливом», яка відбулася 21 травня в рамках п’ятого Kyiv Stratcom Forum, який організовує Центр стратегічних комунікацій.

Участь в обговоренні взяли заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, директор Департаменту планування політики та стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗС) Метью Ріс, керівниця відділу страткомунікацій МЗС Франції Мелодін Аллер, керівник Страткому МЗС Румунії Андрій Цирня та директор інформаційного агенства ІА «Укрінформ» Сергій Череватий.

Модерував розмову заступник керівника Центру стратегічних комунікацій Микола Балабан.

Протягом багатьох років у публічному просторі використовують терміни «пропаганда», «фейкові новини», «мова агресії» та «маніпуляція», які, на думку Миколи Балабана, залишаються важливими, однак уже не повністю описують масштаб проблеми. Він пояснив, що сьогодні йдеться про боротьбу у когнітивній сфері, де автократії та Росія зокрема намагаються зламати демократичну силу, розпорошити довіру та змусити демократичне суспільство сумніватися у власній спроможності діяти й існувати.

Балабан сказав, що це вже не локальна загроза, а глобальний, скоординований, технологічно розширений інструмент, який глибоко пов’язаний із дипломатією, безпекою, масмедіа, публічними комунікаціями та міжнародною політикою. Він додав, що Україна стала одним із головних місць для випробування російської інформаційної війни, а після початку повномасштабного вторгнення масштаби цієї операції стали глобальними. Модератор запитав, як із точки зору української дипломатії Росія використовує інформаційний вплив для формування міжнародної політики, зменшення підтримки України та підриву демократичної єдності.

Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца розповіла, що російська пропаганда була дуже потужною вже багато десятиліть, але водночас вона дуже адаптована і постійно підлаштовується під нові політичні реалії. За її словами, починаючи з 2014 року, коли Росія розпочала агресію проти України, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році, Москва почала використовувати різні наративи для різних регіонів світу.

Микола Балабан і Мар’яна Беца

Вона пояснила, що у Європі Росія намагається «звести з колії» трансатлантичну єдність, тоді як в Африці та Латинській Америці апелює до комуністичної совєтської ери. За словами Беци, Росія дуже швидко адаптується до політичних змін і змінює свої наративи залежно від регіональної специфіки та геополітичної ситуації.

«Якщо ми подивимося на війну, яка є екзистенційною, це війна демократій проти авторитарних режимів. Це війна не тільки про Україну, це війна також про Європу, про глобальну безпеку, про глобальний правовий режим і також про російські наміри далеко за межами України та Європи. Це екзистенційна війна у плані того, чи існуватиме демократія і чи переможе демократія авторитарні режими», — сказала Беца.

Вона пояснила, що авторитарні режими є дуже добре профінансованими та інституціоналізованими у веденні когнітивної війни. За її словами, весь державний апарат працює на те, щоб впливати на думку населення різних країн, а не лише власного суспільства. Такі режими, сказала дипломатка, не мають моральних і правових обмежень, які існують у демократичних країнах.

Беца також звернула увагу на російські інформаційні кампанії, які просувають наратив про те, що Росія нібито виграє війну. Вона розповіла, що цей наратив широко популяризується в Африці, Латинській Америці, США й інших країнах. Дипломатка сказала, що дуже важливо розуміти: Росія не виграє, а Україна спроможна перемогти за умови достатньої кількості зброї та систем ППО.

«Україна зараз є на новій вісі у більш потужному стані на полі бою, тому що унікальні технології, дронові технології допомагають нашій країні. Україна є не тільки стороною, що приймає, вона також є контриб’ютором у сфері світової безпеки. Росія тим не менш вплинула на думку деяких країн і як для дипломатів, дуже важливо просувати наратив, що Україна є сильною на полі бою, що Україна є сильною у плані гібридної війни, щоб відбити гібридні та дезінформаційні атаки Росії», — сказала вона.

Беца сказала, що Росія продовжує використовувати тему українських дітей як елемент інформаційної війни. За її словами, Росія викрала близько 20 тисяч українських дітей, тоді як Україні вдалося повернути приблизно дві тисячі. Вона додала, що це відбувається дуже складно, бо Росія не змінила своїх основних цілей — знищити Україну як країну або як націю.

Дипломатка нагадала, що у грудні 2025 року Україна запропонувала проєкт резолюції на Генеральній асамблеї ООН щодо повернення українських дітей. За її словами, ухвалити документ було непросто, оскільки Росія просувала тезу про право викрадати українських дітей нібито «для безпеки». Вони намагалися вплинути на міжнародну спільноту тезою, що нібито Україна також викрадає дітей.

«Це один із нових елементів інформаційної сфери, які ми спостерігаємо нещодавно, як Росія використовує питання дітей, питання наших людей, людський вимір цієї війни для досягнення своїх геополітичних інтересів і намагається зменшити підтримку Заходу», — сказала Беца.

Микола Балабан, Мар’яна Беца, Метью Ріс (онлайн), Мелодін Аллер та Андрій Цирня

За її словами, головна мета російської пропаганди в Африці, Латинській Америці, Європі та США — зменшити підтримку України, послабити санкції та підтримку ППО, а також змінити перспективу сприйняття війни. Вона згадала виступ постійного представника Росії в ООН Василя Небензі, який намагався просувати тезу про те, що українці та росіяни — «одна нація».

«Звісно, ніхто в Європі це не прийме за чисту монету. Але є країни у глобальному світі, які не повністю усвідомлюють причини цієї війни, і для них чути наратив, що Україна та Росія є однією нацією — це абсолютно інший вимір», — пояснює вона.

Беца пояснила, що російський наратив змінювався від 2014 до 2022 року, а потім — і після початку повномасштабного вторгнення. Якщо раніше Росія намагалася подати війну як внутрішній конфлікт в Україні, то тепер просуває тезу про те, що війна нібито була спровокована Заходом і є «загрозою» для Росії.

Вона також розповіла про роботу Української комунікаційної групи у Варшаві та співпрацю з партнерами — Європейським Союзом і НАТО — у сфері протидії дезінформації. За словами дипломатки, Україна разом із партнерами намагається звертатися до країн Глобального Півдня, формувати громадську думку в Латинській Америці, Африці й Азії, а також аналізувати спільні загрози для демократичного світу.

Модератор Микола Балабан сказав, що Франція напрацювала важливий досвід у протидії маніпуляціям і захисті демократичної відкритості та свободи самовираження. Він пояснив, що Французька Республіка активно працює у цьому напрямку, та попросив пояснити, як демократичні країни можуть протидіяти інформаційним загрозам.

Керівниця відділу стратегічних комунікацій МЗС Франції Мелодін Аллер розповіла, що Франція розширює власний інструментарій у протидії ІПСО, а одним із таких інструментів стала система Viginum. Вона пояснила, що головна мета французької політики — захист демократії, цінностей і принципів, при цьому без використання тих методів, до яких вдаються авторитарні режими.

Мелодін Аллер

«У нас є моральні обмеження і законні обмеження. Тобто ми стримуємо через прозорість і через підзвітність, а не через контролювання інформаційного простору. Ми не поширюємо дезінформацію, ми не платимо журналістам, ми не поширюємо фейкові новини», — сказала Аллер.

Водночас вона пояснила, що після України Франція є однією з найбільш уражених російськими ІПСО країн. За словами представниці МЗС Франції, вони постійно відстежують, що говорять про Францію в інших країнах через мережу посольств, а також аналізують власний інформаційний простір.

Аллер розповіла, що Франція вирішила активно відповідати на мову агресії та фейкові новини. Для цього був створений акаунт French Response у соцмережі X, який використовується для спростування дезінформації про Францію, Європу та європейських партнерів. Вона додала, що згодом цю ініціативу поширили й на тікток для молодшої аудиторії.

«Дуже часто ми протидіємо російській дезінформації проти України, яку спрямовують російські діячі в наше інформаційне поле. Але це не єдиний крок, який ми вирішили застосувати, тому що це такий оборонний підхід. Нам потрібно взяти на себе ініціативу і почати нападати, щоб мати нашу комунікацію і кампанії, які розширювали б наше стратегічне бачення і стратегічні цілі», — пояснила вона.

За словами Аллер, підтримка України є одним із ключових пріоритетів Франції. Вона додала, що вони вже реалізували кілька кампаній для посилення підтримки України у французькому суспільстві. Також Франція працює над розвитком стійкості громадянського суспільства та незалежних медіа, які, за словами дипломатки, виконують чудову роботу у протидії дезінформації.

Представниця французького МЗС сказала, що Франція не може діяти самостійно, тому розвиває потужні зв’язки з європейськими партнерами, міжнародними та європейськими установами для спільної протидії мові ворожнечі та дезінформації.

Микола Балабан

Модератор Микола Балабан, представляючи наступного спікера, пояснив, що Румунія має особливу регіональну перспективу, адже перебуває на перетині Чорного моря, Молдови, України та Балкан. За його словами, країна є одним зі стовпів європейської безпеки, тому важливо зрозуміти, як Румунія бачить свою роль у протидії автократичним впливам.

Керівник Страткому МЗС Румунії Андрій Цирня розповів, що Румунія сьогодні має найбільший «дружній кордон» з Україною, а тому будь-які спроби Росії дестабілізувати Румунію безпосередньо впливають і на Україну.

«Москва таргетує Румунію як ключову частину своєї стратегії підриву прагнення України до суверенності й демократичності. Таргетуючи Румунію, вони також ставлять під загрозу Україну, зокрема її доступ до ринку та здатність перетинати кордон із Європою і назад», — сказав Цирня.

Він розтлумачив, що російські інформаційні операції спрямовані не лише проти окремих держав, а й проти європейської аудиторії загалом. За словами румунського дипломата, Росія намагається створювати розділення та дестабілізацію в регіонах, які вважає своєю сферою впливу за своєю імперською логікою.

Мелодін Аллер та Андрій Цирня

Він додав, що Кремль використовує зовнішню пропаганду також для формування підтримки всередині самої Росії. За його словами, російській владі необхідно чути відлуння російських наративів у європейських голосах, щоб потім використовувати це для внутрішньої пропаганди.

«Російські наративи є частиною загальних зусиль пропаганди — як внутрішніх, так і зовнішніх — для стратегічних впливів. Йдеться про війну з Україною, і ця війна має єдину причину — підтримання режиму в Росії. Немає жодних стратегічних причин для Росії вести війну проти України й узагалі в Європі. Єдина причина — це внутрішні інтереси вузького кола людей у Москві», — сказав він.

Цирня вважає, що Росія насправді не виграє у сфері пропаганди. За його словами, окремі битви можуть програватися, особливо в регіонах, де Росія десятиліттями інвестувала у мережі впливу ще з радянських часів, таких як Латинська Америка й Африка, однак світ уже прокидається.

Він додав, що партнери Румунії — зокрема Японія, Канада та Південна Корея — дедалі активніше обговорюють вплив російських дестабілізаційних заходів проти демократичної стійкості. Демократичні країни вже відточують власні інструменти не лише для захисту, а й для переходу в наступ в інформаційній сфері.

Він звернув увагу на спроби Росії ізолювати власне населення від глобального інформаційного простору. За словами Цирні, створення окремого російського інтернету може призвести до повного відрізання громадян Росії від світових інформаційних мереж.

Модератор дискусії нагадав, що Європейський альянс інформаційних агентств ухвалив рішення про створення нового комітету з протидії дезінформації. «Укрінформ» став ініціатором цього кроку, а генеральний директор агентства Сергій Череватий очолює цей комітет із 2024 року. Модератор поцікавився, чому це рішення є важливим саме зараз і що воно говорить про роль України у формуванні європейської відповіді на російську дезінформаційну загрозу.

 Сергій Череватий (на екрані)

Череватий розповів, що до альянсу входять 33 європейські країни, від кожної з яких представлено по одному агентству, а торік його переобрали на посаду очільника комітету ще на один термін.

Він також повідомив, що до роботи комітету долучилися представники німецького агентства DPA, Agence France-Presse та австрійського агентства APA.

«Ми проводили дослідження серед усіх європейських агентств, як російська дезінформація впливає на їхню роботу. Це поки що непублічна інформація, воно всередині альянсу проводилося. Після обробки і дискусії з колегами ми зможемо про це говорити», — сказав Череватий.

Він пояснив, що Україна використовує всі можливості для протидії російській дезінформації та пропаганді, а «Укрінформ» робить це на майданчику, де представлені провідні європейські новинні агентства.

«У 2022 році ми добилися того, щоб призупинили участь ТАСС у роботі альянсу. Зараз ми працюємо над тим, щоб на черговій асамблеї повністю виключити його з цієї організації. Це важко, тому що це треба зробити трьома четвертями голосів», — пояснив він.

Череватий додав, що українська сторона постійно веде переговори з партнерами, зокрема з британськими, німецькими, румунськими та словацькими колегами, намагаючись переконати їх у необхідності повного виключення Росії з міжнародних професійних організацій.

«Ми щодня спілкуємося і намагаємося переконати в тому, що Росію як країну-агресорку, яка веде геноцидну війну, треба нівелювати навіть номінально у всіх організаціях, де це можливо», — підсумував директор «Укрінформу».

Микола Балабан звернувся до директора Департаменту планування політики та стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗС) Метью Ріса з питанням про те, як за останні роки змінилися спроби Росії впливати на європейський інформаційний простір і руйнувати єдність між Європою та Україною.

«Є три напрямки війни, які відбуваються проти України. Перше — це Росія проти України, друге — Росія проти Європи. І третє — це демократії проти автократій. Інформаційні операції інтегровані у когнітивні операції та в інші заходи впливу. Вони намагаються розділити єдність України, єдність Європейського Союзу у підтримці України та власне трансатлантичні зв’язки», — сказав Ріс.

Метью Ріс

За його словами, Росія вкладає ресурси в ці інформаційні кампанії, і Європейський Союз уже усвідомлює масштаби й інтенсивність цієї загрози. Він сказав, що впливові операції Кремля надалі лише посилюватимуться, а тому ЄС переходить від етапу аналізу та створення базових інструментів до більш активних дій.

Ріс пояснив, що раніше основна увага приділялася розробці методик, інструментів, санкцій і формуванню розуміння ситуації. Тепер же, за його словами, Євросоюз переходить до більш наступального способу ведення дій, щоб стримувати та руйнувати інфраструктуру, яку використовує Росія для інформаційного впливу.

«Ми розбудовуємо кращу оперативну картину за всіма демократіям. Ми ділимося аналітичними стандартами і методиками, бо це дає нам змогу мати спільну мову. Це дозволяє нам спілкуватися й ефективно функціонувати разом. І, на жаль, так само робить наш авторитарний ворог. Якщо ми розумітимемо ці атаки у той самий спосіб і правильно про них будемо говорити, у нас буде більше успіхів у протидії», — пояснив представник ЄСЗС.

Він також сказав, що важливо починати з позитивної історії про партнерство між Україною та Європейським Союзом. За словами Ріса, ЄС запускає кампанію «Ми — Європа», у межах якої Україну позиціюють як надійного партнера з ресурсами, терпінням та спільними перевагами для регіону.

Представник ЄС каже, що Росія намагається вести масштабні інформаційні операції через фінансові ресурси, однак водночас не виконує власних обіцянок і поступово втрачає позиції.

«Росія програє. Є вже докази того, що Росія заходить у довготривалу глибоку фінансову кризу. Ми рухаємося далі до 23 пакета санкцій, і це їм шкодить. Вони намагаються представляти, що це їм не шкодить, але насправді це їм шкодить. Ми забезпечуємо катастрофічні втрати Росії в цій війні», — сказав Ріс.

Він додав, що Росія дедалі більше залежить від Китаю, а тому важливо й надалі просувати повідомлення про її ослаблення, навіть попри існування великої кількості скептиків.

Аудиторія Kyiv Stratcom Forum

За словами представника ЄСЗС, для ефективної протидії необхідно масштабувати зусилля і працювати не лише на рівні ЄС, а й разом із НАТО, G7 і міжнародними партнерами. Він повідомив, що ЄС уже запустив програму підготовки інструкторів з інформаційних операцій у секторі безпеки й оборони для держав-членів і партнерів.

«Ми думаємо, що це буде довгостроковим викликом і необхідно готувати фахівців з інформаційного впливу. У нас тепер є кращі дані й ми можемо більш чітко бачити інфраструктуру, яка використовується в інформаційних операціях Росії», — пояснив Ріс.

Він також повідомив, що в Євросоюзі обговорюють нові стратегічні рішення щодо Росії та посилення співпраці між партнерами для отримання доказів і подальшого застосування санкцій. Водночас Ріс визнав, що навіть попри санкційний тиск російський телеканал Russia Today усе ще залишається присутнім в інформаційному просторі ЄС.

Він сказав, що саме Україна зараз має унікальний досвід протидії інформаційній агресії: «Ми зараз покращуємо нашу підтримку у роботі й партнерстві з вами. У нас є програма партнерства з українськими стратегічними комунікаціями і НАТО. І у нас буде спільне дослідження російських заходів».

Він сказав, що Росія й надалі намагатиметься підірвати партнерство між Україною та ЄС, однак Європейський Союз не дозволить цього зробити. Ріс повідомив, що Україну планують запросити до системи швидкого раннього попередження для обміну інформацією та посилення спільних спроможностей у сфері протидії дезінформації.

Наприкінці заходу слухачі дискусії також мали змогу поставити питання. Член правління Суспільного Андрій Таранов запитав, яка точка зору Європи щодо боротьби за справедливий голос на платформах, які зараз використовуються у Європі, і чи є плани не тільки зрозуміти, як забезпечити справедливі голоси, але як зрозуміти алгоритм цієї роботи.

Андрій Таранов

Мелодін Аллер відповіла, що головна проблема полягає у роботі самих платформ: «Франція та Євросоюз роблять дуже інтенсивну роботу, щоб змусити платформи взяти на себе відповідальність за те, що вони поширюють і публікують. У Франції є Arcom — орган, що відповідає за нелегальний і насильницький контент онлайн. І ви праві, що дуже багато проблем криється саме там».

Андрій Цирня сказав, що важливим інструментом є DSA, хоча й не ідеальним, а країни ЄС досі вчаться застосовувати його на практиці.

«Це не тільки сам застосунок, а також те, як інші партнери реагують на це. Ми навчаємося з цих взаємодій. Під час виборів у Румунії ми усвідомили: DSA є всеєвропейською нормою для всіх держав-членів, але саме національні органи влади повинні застосовувати її до кожної конкретної країни під час взаємодії з платформою. У нас 6 мільйонів румунів за кордоном, 5 мільйонів із них мають право голосу, і вони систематично підпадають під вплив російських кампаній проти Євросоюзу. При цьому Молдова не є частиною ЄС — і DSA на неї не поширюється», — пояснив він.

Цирня розповів, що навіть якщо суд або правоохоронна агенція визнає певний контент незаконним і зобов’яже платформу прибрати його в Румунії, це не означає, що в Німеччині чи Франції зроблять так само автоматично.

Представниця Міжнародного центру Української перемоги Влада Думенко запитала, коли європейські політики звернуться до їхнього суспільства безпосередньо про те, що Росія атакує Європейський Союз. Вона додала, що потрібно підняти відчуття терміновості у суспільствах.

Влада Думенко

Мелодін Аллер відповіла, що це ключова проблема, на якій президент Франції Емманюель Макрон наголошував уже багато разів: «Ми робимо величезну роботу, щоб інформувати громадське суспільство про те, що Росія робить у Франції безпосередньо. Наприклад, після 7 жовтня 2023 року російські актори публікувалисині зірки Давида на стінах у Франції, щоб спровокувати антисемітські думки та поляризувати суспільство».

Аллер сказала, що французька сторона опублікувала спеціальний звіт з аналізом цієї кампанії та пов’язала її з екосистемою Doppelgänger.

«Декілька місяців потому свинячі кістки були покладені біля мечетей у Франції. Ми також опублікували звіт про те, що саме було зроблено. Це дуже ефективна кампанія. І зараз, мені здається, що французьке суспільство усвідомлює, що саме Росія робить», — додала вона.

Представниця «Української призми» Ольга Чижова запитала, чи існують фактичні механізми передачі українського досвіду когнітивної стійкості європейським партнерам і який Україна має внесок у європейській обороні.

Ольга Чижова

Андрій Цирня відповів, що співпраця між Україною та європейськими партнерами вже триває у різних форматах: «Стосовно Румунії, ми дуже тісно з українським Міністерством закордонних справ працюємо не тільки у двосторонньому форматі, але також у тристоронньому форматі з Молдовою, а також із нашими польськими друзями. Ми маємо спільне розуміння того, що відбувається зараз в Україні та як ця когнітивна лінія бойового зіткнення впливає на свідомість населення».

За словами представника МЗС Румунії, співпраця відбувається і в рамках НАТО, і в межах ЄС, і напряму з Україною.

«Ми включаємо Україну і завжди ділимося нашими спостереженнями, тому що Україна має розуміти, що Росія робить також за кордоном — на Близькому Сході, в Азії, у Тихоокеанському регіоні. Ми активно співпрацюємо у цих напрямках», — пояснив Цирня.

Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца погодилася, що питання міжнародних механізмів є надзвичайно важливим.

«Україна наразі тільки починає використовувати дронові технології, а також когнітивну стійкість і інформаційні спроможності як засоби боротьби. У нас є додатки до угод про безпеку з Румунією й іншими країнами, але нам потрібно більше міжнародних механізмів, коли українські уроки будуть використовуватися за кордоном. Це про двосторонню співпрацю з Єврокомісією та з іншими організаціями. У нас є проєкт цього, але мені здається, що над цим ще варто подумати», — підсумувала вона.

Фото: Kyiv Stratcom Forum