Дніпряни, кого ви обрали? Чим відзначилися нардепи, обрані за шість років

Місто Дніпро у Верховній Раді дев’ятого скликання представляють п’ять народних депутатів і всі вони були обрані від партії влади: Максим Бужанський, Дмитро Кисилевський, Юрій Мисягін, Кирилл Нестеренко (ім’я політика пишеться офіційно саме так – на російський манер) та В’ячеслав Медяник.

Останній намагався кілька років тому скласти мандат, але його заяву парламент так і не підтримав. 

Коли йдеться про Дніпропетровщину, батьківщину президента Володимира Зеленського, і «Слуг народу», тут не можна не згадати і нардепа-списочника Юрія Кісєля, який народився у цьому регіоні. Саме йому довірили очолювати партійний осередок і він курував місцеві вибори в регіоні у 2020 році. 

На початку скликання Бужанського, Нестеренка, Медяника та Мисягіна медіа зараховували до групи Коломойського.

Дніпропетровщина, найбільш густонаселена область і тому обрала у 2019 році найбільшу кількість мажоритарників – 17. З огляду на таку кількість політиків, громадська ініціатива «Голка» окремо підготувала публікацію про те, як працювали народні депутати Дніпра і згодом вийде огляд, як працювали народні депутати, обрані в округах Дніпропетровщини.

Як голосували за важливі для нацбезпеки питання?

На Дніпропетровщині є десятки громад, де оголошена евакуація через бойові дії та близькість до лінії фронту. Тому народні депутати цього регіону мали б особливу увагу присвячувати питанням національної безпеки і відстоювати їх. Але, як свідчать дані поіменного голосування, так діють не всі політики, обрані від Дніпра.

Під час розгляду Верховною Радою питань, які важливі для національної безпеки, депутат з Дніпра Максим Бужанський став флагманом блокування таких ініціатив. Дані свідчать, що низка політиків від цього регіону підтримують саботаж Бужанського. 

Бужанський був з-поміж тих, хто найзатятіше перешкоджав розгляду законопроєкту, який забороняв діяльність Російської православної церкви. Політик підписав звернення до Венеціанської комісії, аби уповільнити чи заблокувати розгляд цього питання. Коли ж законодавча ініціатива таки потрапила на розгляд Верховної Ради, то Бужанський не голосував, Нестеренко та Медяник нібито були відсутні, але насправді вони витягнули свої картки.

Під час розгляду питання деколонізації (проєкт №7253), позиція Бужанського була такою: «Нельзя… зривати радянську символіку із братських могил».  

Закон, який так обурив політика, визначив правові засади засудження російської імперської політики в Україні, заборони пропаганди її символіки та встановлено порядок ліквідації символіки російської імперської політики. 

На виконання закону вже перейменовано понад 25 100 об’єктів топоніміки по всій Україні (вулиці, парки, сквери, села, міста і райони).

Крім того, демонтовано понад 1 000 пам’ятників та пам’ятних знаків російським діячам, катам України і тим, хто служив російській імперській політиці, а не українському народу. 

Кісєль, Киселевський, Мисягін та Медяник голосували за цей законопроєкт, Нестеренко не голосував. І тут чітко видно, що до того, як почали розгляд питання деколонізації та правок до законопроєкту – він брав участь у голосуванні.

Що стосується Бужанського, то він голосував проти правок, а коли законопроєкт голосували в цілому – народний депутат просто вийняв картку.

У 2024 році парламент розглянув постанову (11188), яка мала фіналізувати етап дерусифікації. Мова йде про перейменування 333 географічних імперських та радянських назв-покручів. Процес блокував не лише Бужанський, а й інші депутати з Дніпропетровщини, які не погоджувалися з тим, щоб Новопсковск став Айдаром, замість міста на честь російського генерала Синельникове з’явилося Ріднопілля, Южноукраїнськ отримав старовинну козацьку назву Гард, а селище Декабристів стало Мирним. 

Під час розгляду цієї постанови Бужанський та Кисилевський не голосували, хоча підтримували інші питання того ж дня.

Дані свідчать, що Мисягін, Медяник, Нестеренко та Кісель були у цей момент відсутні. Насправді ж всі ці політики вийняли картки зі слотів, бо система показує, що вони брали участь у голосуванні за інші питання. Для прийняття постанови забракло 20 голосів саме через такий саботаж.

У 2023 році Верховна Рада визнала 8 травня Днем пам’яті та примирення. Нестеренко також вийняв картку. Це вже його традиційна тактика, коли мова заходить про чутливі для нацбезпеки питання. Кісєль не голосував, а Бужанський став єдиним народним депутатом на весь парламент, хто натиснув червону кнопку і не підтримав президентський проєкт (9278). Ось як політик прокоментував це у себе на Telegram-каналі: «За перенос Дня Победы 9 мая на 8-е голосовал красной. Без меня».

До речі, Telegram-канал Бужанського, разом з каналом народного депутата Олександра Дубінського, якого звинувачено у державній зраді і який перебуває нині за гратами, входить до кремлівської мережі. Це доводить дослідження взаємодії каналів у мережі, яке провела громадська ініціатива «Голка». 

Попри всі скандали Бужанський і надалі залишається у фракції партії влади і навіть має там свою неформальну групу підтримки. Більше того, у міській раді Дніпра з-поміж «слуг народу» є його помічник Данило Міро. Таким чином депутат, який послідовно просуває відверто проросійські наративи, формує свою групу впливу не лише у парламенті, а й на рівні місцевого самоврядування.

Боротьба з корупцією

Розгляд у першому читанні проєкту Цивільного кодексу, де першим автором виступає спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, став найскандальнішою законодавчою ініціативою цього року. Експерти наголошують на корупційних ризиках, які можуть обнулити претензії до дерибанників, які заволоділи майном держави чи громади, якщо спритний організатор схеми зареєстрував майно в реєстрі.

Законодавчу ініціативу голови парламенту підтримали Юрій Кісєль, Дмитро Кисилевський, Юрій Мисягін, В’ячеслав Медяник. 

У Дніпрі, як і в інших містах пройшли протести з вимогою не приймати проєкт Цивільного кодексу, а петиція до Володимира Зеленського ветувати закон у разі його прийняття парламентом менше ніж за день набрала необхідні 25 тисяч голосів.

Торік Верховна Рада також підтримала проєкт, який спричинив масові протести по всій країні. Мова про ліквідацію незалежності антикорупційних органів – НАБУ і САП. Більшість скандальних правок, які не відповідали назві законопроєкту і стали наступом на систему антикорупційних органів, вносив саме Бужанський. 

Абсолютно всі мажоритарники з Дніпра і Кісєль голосували за таку ініціативу. Тут варто зазначити, що прізвище Кісєля фігурувало в операції «Мідас». Це розслідування НАБУ та САП про корупцію в енергетиці. Згодом НАБУ вручило Кісєлю підозру у одержанні неправомірної вигоди за голосування у ВР. 

Щодо «Слуг народу» з Дніпра, то в них з антикорупційними органами виникали питання з самого початку каденції. Так, коли Медяника журналісти спіймали на переписці у Верховній Раді, де він обіцяв вирішити бізнес-питання з новопризначеним на той час заступником прокурора, Спеціалізована антикорупційна прокуратура за цим фактом розпочала розслідування. 

Наразі вже понад 5 років журналісти не мають доступу до ложі преси та кулуарів Верховної Ради, аби фіксувати можливі факти лобізму з боку народних депутатів.

Якщо ж говорити про інші законодавчі ініціативи з корупційними ризиками, то народний депутат з Дніпра Дмитро Кисилевський і тут відзначився як автор – подав проєкт, який дозволяє будь-якому забудовнику чи інвестору змінити цільове призначення землі без додаткових узгоджень із громадою чи місцевою владою (9627). Попри європейську практику, нова ініціатива дозволяє робити це поза межами населеного пункту, якщо немає містобудівної документації. І для цього не треба проєкт землеустрою. 

Мова йде про будівництво промислових та сільськогосподарських підприємств. Схожі правила для будівництва промислових об’єктів уже діють, але лише для евакуйованих із зони бойових дій підприємств. І термін дії цих правил – до кінця воєнного стану. А в законопроєкті, який підтримав парламент (9627) не йдеться про вирішення нагальної проблеми під час війни. А діяти ці нововведення будуть ще п’ять років після її завершення. Громадська ініціатива «Голка» проаналізувала цей проєкт і виявила, що жоден антикорупційний бар’єр не зможе зупинити схеми і зловживання. 

Окрім Кисилевського, проєкт підтримали Медяник, Мисягін і Кісєль. До слова, Медяник до Верховної Ради займався будівельним бізнесом. 

Коли йдеться про боротьбу з корупцією, то тут важливе не лише викриття корупційних схем, а й щоб винні понесли покарання. А для цього треба, щоб якісно працювала судова гілка влади. 

Для проведення судової реформи парламент ухвалив проєкт «Про судоустрій і статус суддів» (3711-д), який став компромісом між владою, громадськістю та міжнародними партнерами. Законодавча ініціатива закріпила вирішальну роль міжнародних експертів у Конкурсній комісії, що перевіряє кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Бужанський не голосував. Усі решта мажоритарники з Дніпра і списочник Кисєль голосували за.