ЄС розділився: чи варто призначати посланця для переговорів з Росією?
Напруга зростає, оскільки високопосадовці з країн ЄС, що межують з Україною, рішуче виступають проти цієї ідеї. Вони переконані, що Володимир Путін несерйозно налаштований щодо припинення вогню, а призначення посланця може підірвати зусилля щодо тиску за допомогою санкцій. Польща, Естонія та Литва висловлюють спільну позицію, застерігаючи від потенційної пастки.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на конференції GLOBSEC у Празі наголосив, що Європа повинна бути обережною, поспішаючи з переговорами. Він підкреслив, що ЄС не хоче, аби Україна сприймала його як такий, що чинить тиск для компромісів. Цю ж позицію минулими вихідними повторили міністри закордонних справ Естонії та Литви, попереджаючи про можливі дії Путіна, спрямовані на затягування переговорів та отримання поступок.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас також скептично ставиться до цієї ідеї, розділяючи занепокоєння своїх колег. Проте, незважаючи на розбіжності та скепсис, у Брюсселі вже циркулює список потенційних кандидатів на роль такого посланця. Серед названих імен – колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, ексглава ЄЦБ Маріо Драгі та президент Фінляндії Александер Стубб.
Цього тижня міністри закордонних справ ЄС обговорять питання прямої взаємодії з Росією на неформальній зустрічі. Це має стати ключовим моментом для прояснення позицій та спроби знайти спільний знаменник у складній геополітичній ситуації. Водночас посилюються заклики призначити спеціального представника на тлі зменшення ролі США як посередника.
Серед інших потенційних кандидатів, згаданих у ЗМІ, також фігурують голова Євроради Антоніу Кошта, колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо та колишній президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. Президент Фінляндії Александер Стубб раніше заявляв, що готовий брати участь у прямих перемовинах ЄС з Росією, але лише за умови відповідного звернення та після досягнення домовленості про тверде перемир’я.
Експосол України в США Валерій Чалий в інтерв’ю "Апострофу" зазначив, що очільник Кремля Володимир Путін фактично "організував конкурс на європейського Віткоффа" для переговорів із Росією. За його словами, це може свідчити про стратегію Кремля, спрямовану на розкол всередині Євросоюзу та використання переговорів у власних інтересах.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що правитель РФ Владімір Путін може намагатися втягнути Європу у переговори щодо війни в Україні, оскільки бачить у цьому вигоду для себе. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа: Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.
«Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як людей, які чинять на неї тиск, щоб вона пішла на компроміси», — сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Естонія та Литва попередили про потенційну «пастку» з боку Путіна, спрямовану на затягування переговорів та отримання поступок, як повідомляє Politico.
Подальші події покажуть, чи зможуть європейські лідери дійти згоди та обрати спільний шлях, який не лише відповідатиме інтересам Євросоюзу, але й підтримуватиме Україну у її боротьбі за мир.