/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2Fd8221306e5412ecaba58ad05674671aa.jpg)
Як виглядає військовий човен, роздрукований на 3D принтері
Американський стартап Voltage Vessels із Гаваїв пропонує радикально змінити підхід до виробництва військових човнів. Замість верфей, складної логістики та багатотижневого виробництва, компанія хоче друкувати бойові катери на 3D-принтері — безпосередньо поруч із місцем використання, повідомляє Defense Blog.
Для цього стартап створив власний композитний матеріал Eclipse X9, який поєднує перероблений PETG-пластик і базальтове волокно — матеріал вулканічного походження, широко поширений на Гаваях.
Саме з цього матеріалу Voltage Vessels вже виробила 6-метровий RHIB-катер і передала його на тестування американським військовим структурам. Його можуть інтегрувати у програми автономного морського флоту США.
Що таке RHIB і чому це важливо для армії США
RHIB (Rigid Hull Inflatable Boat) — це швидкі надувні катери з жорстким корпусом, які використовують спецпідрозділи, берегова охорона та військово-морські сили США.
Такі човни традиційно виготовляють із алюмінію або склопластику на спеціалізованих верфях. Процес потребує складних форм і оснастки, великої кількості ручної роботи, виробничих потужностей та довгих ланцюгів постачання.
У мирний час це працює, але у випадку війни в Тихому океані чи пошкодження флоту далеко від основних баз така модель стає вразливою.
Саме тому Voltage Vessels пропонує інший підхід — distributed composite manufacturing, тобто розподілене виробництво.
Як працює друк військових катерів
Ідея полягає у створенні мережі регіональних центрів виробництва по всьому Індо-Тихоокеанському регіону.
Замість доставки готових човнів із США військові отримують цифровий файл катера, матеріал Eclipse X9 та великий промисловий 3D-принтер. Після цього корпус човна можна надрукувати локально всього за кілька днів.
Для друку використовують великоформатні системи компанії CEAD, які вже застосовують defense-компанії для виробництва морських платформ.
Чим особливий матеріал Eclipse X9
Матеріал Eclipse X9 пройшов випробування в University of Maine Advanced Structures and Composites Center — одному з провідних центрів адитивного виробництва у США.
Тести показали, що композит має значно вищу міцність, ніж більшість аналогів для морського 3D-друку. Крім того:
- матеріал зберігає понад 90% міцності після двох років у солоній воді;
- поглинає менше 0,4% вологи;
- стійкий до корозії;
- не проводить електрику;
- майже не впливає на радіосигнали.
Остання властивість особливо важлива для безпілотних морських платформ, які використовують радари, антени, системи зв’язку та РЕБ.
Чому базальтове волокно зацікавило військових
Базальтове волокно має давню історію використання у військовій сфері. Ще за часів СРСР його застосовували в броні та інфраструктурних об’єктах через стійкість до агресивного середовища та хімічну інертність.
Сьогодні базальтові композити використовують у:
- морській інфраструктурі;
- вогнестійких панелях;
- ударостійких конструкціях;
- армуванні бетону.
У Voltage Vessels адаптували цей матеріал саме для великоформатного 3D-друку військових платформ.
Пентагон робить ставку на розподілені морські операції
Розробка з’явилася на фоні нової стратегії США щодо distributed maritime operations — концепції розподілених морських операцій.
Її суть полягає у тому, що американський флот має швидко відновлювати техніку навіть у віддалених регіонах Тихого океану без залежності від великих логістичних маршрутів.
Доставка нового корпусу човна до Гуаму, Японії чи Філіппін може займати тижні. Натомість локальний 3D-друк дозволяє отримати нову платформу за кілька днів.
У компанії заявляють, що їхні виробничі потужності можуть масштабуватися до 15 тисяч тонн композитного матеріалу на рік.
Однією з найбільш незвичних особливостей Eclipse X9 стала можливість повторної переробки матеріалу.
Надруковані конструкції можна подрібнювати, повторно перетворювати на гранули та друкувати з них нові деталі без значної втрати характеристик.
Для військових це означає не лише швидке виробництво, а й новий підхід до логістики, ремонту та утилізації техніки в умовах тривалих операцій далеко від основних баз.