Холера, тиф і порожні крани: що чекає на Україну в разі водного колапсу

Ще в березні 2026 року президент Володимир Зеленський попереджав, що Росія планує завдати ударів по водопостачанню в Україні. Мета окупантів — залишити українців без води.

"Росія готує нову хвилю, буде бити по інфраструктурі, логістиці та воді, водопостачанню. Хочуть, щоб у нас були проблеми саме з водою. Громади мають зосередитися над цим викликом", — заявив Зеленський.

Пізніше він додав, що цілі на цьому етапі для них — водопостачання, резервуари, дамби, логістика тощо.

До сьогоднішнього дня, на щастя, серйозних ударів по водопостачанню РФ не завдавала, але, крім цього, існує ще чимало чинників, які можуть вплинути на наявність води в кранах. Як розповів Фокусу експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко, вода може зникнути в деяких містах навіть у разі вимкнення електроенергії, оскільки не всі водоканали підготувалися до такої НП.

"Достатньо відключення електроенергії — і в будинках одразу можуть виникнути проблеми з водою. Якщо після удару виходить з ладу підстанція, перестають працювати насоси, через що вода не подається, зокрема, на верхні поверхи. В окремих випадках без живлення можуть залишитися і каналізаційно-насосні станції, що вже загрожує системними збоями в роботі водопостачання. Факторів, які можуть залишити людей без води, сьогодні дуже багато", — зазначає експерт.

За словами Попенка, у разі масштабних відключень головне питання — скільки часу місто зможе протриматися без стабільного водопостачання. І відповідальність за це лежить насамперед на місцевій владі та водоканалах.

"Саме водоканали і мери мають дати відповідь, наскільки міста готові до таких сценаріїв. Їхнє завдання — організувати підвезення води, не допустити санітарно-епідеміологічної кризи і забезпечити роботу критичної інфраструктури. Наприклад, необхідно заздалегідь підготувати мобільні медико-санітарні комплекси, які можна швидко розгорнути в місцях масового перебування людей і які здатні обслуговувати десятки тисяч людей на місяць. Тоді відпадає необхідність в екстрених рішеннях на кшталт риття туалетів, про що раніше говорив голова Деснянської райадміністрації Києва", — продовжує експерт.

Крім того, ключовим питанням залишаються резервні джерела живлення, які мають бути встановлені та введені в експлуатацію на всіх об'єктах водопостачання. Такі системи мають забезпечувати автономну роботу водоканалів протягом певного часу та мати заздалегідь розраховані запаси пального — дизеля, бензину та інших ресурсів для генераторів. Однак проблема в тому, що далеко не всі українські міста сьогодні мають подібну інфраструктуру. За словами експерта, навіть Київ поки що не забезпечений повноцінними резервними джерелами живлення для водоканалів.

"Якщо ми постійно чуємо попередження про можливі удари по об'єктах водопостачання, значить, до таких сценаріїв потрібно готуватися вже зараз. І це стосується насамперед місцевої влади, мерів і комунальних служб. Питання в тому, наскільки реально міста готові до подібних надзвичайних ситуацій. Частина цієї підготовки не виноситься в публічну площину, оскільки йдеться про так звані "плани тиші" — комплекси заходів на випадок критичних атак по інфраструктурі. І забезпечення стабільної роботи водоканалів є одним із ключових пунктів таких планів", — вважає Попенко.

Як зазначив експерт, обов'язково потрібно мати запас води з розрахунку 3 літри питної на кожного члена сім'ї та ще стільки ж технічної на добу. Але також, необхідно знати карту бюветів у місті, колонок, де можна набрати воду в разі відсутності. Органи місцевого самоврядування мають потурбуватися про те, щоб усі колонки, які раніше встановлювали у дворах, були в робочому стані, відремонтовані та підготовлені. Але оскільки це критична інфраструктура і вкрай важливе питання, усе це має контролюватися на рівні держави — міністерствами, Кабінетом міністрів тощо.

Українське водопостачання будувалося з урахуванням військових ризиків

Система водопостачання значною мірою залежить від електроенергії, адже від неї працюють насосні станції, системи очищення та підготовки води, про це розповів директор Асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький. За його словами, Міноборони ще 2022 року розробило рекомендації щодо захисту критично важливих об'єктів інфраструктури, які важливо впроваджувати на місцях. Наразі триває робота над альтернативними шляхами забезпечення водою населення та об'єктів інфраструктури. Оскільки мережі водопостачання розташовані під землею, пошкодити їх під час обстрілів складніше.

Кожне місто має власні особливості водопостачання та водовідведення, тому для них необхідно розробляти окремі плани реагування на можливі наслідки бомбардувань. Наразі, за словами Новицького, водоканали вже виконали частину робіт зі встановлення систем першого рівня захисту, які можуть зменшити наслідки ушкоджень від осколків або атак дронів. Водночас обладнати захист другого або третього рівня для таких об'єктів значно складніше.

"Зрозуміло, що будівництво великих укриттів над такими об'єктами, як насосні станції, — це складно і дуже дорого. Іноді може бути простіше відновити об'єкт після пошкодження, ніж будувати складну систему захисту", — каже Новицький.

Більшість міст успадкували радянську систему водопостачання, яка має певний запас міцності та будувалася з урахуванням військових ризиків. Її ключовою особливістю є централізованість.

Водночас, за словами голови асоціації, як альтернативні джерела водопостачання варто використовувати артезіанські свердловини.

Погано вимиті руки — перший крок до зараження гепатитом, тифом і холерою

За оцінками медиків, у разі тривалих перебоїв із водопостачанням і роботою каналізації Україна може зіткнутися з різким зростанням кишкових інфекцій. Особливо небезпечною така ситуація стає влітку, коли спека прискорює поширення бактерій і вірусів.

Як розповіла Фокусу лікарка-інфекціоністка Світлана Виговська, головну загрозу в подібних умовах становлять саме інфекції, що поширюються через брудні руки, заражену їжу і воду.

"Основну небезпеку становлять кишкові інфекції, особливо у спекотну пору року та за відсутності стабільного водопостачання. Інфекція може потрапити в організм через немиті руки, забруднені продукти або воду. Під час тривалих відключень води зростає ризик повернення таких небезпечних захворювань, як холера і черевний тиф. Водночас дизентерія, ротавірус, норовірус, гепатит А, сальмонельоз і кампілобактеріоз і зараз регулярно фіксуються, особливо влітку, навіть без масштабних проблем із водою", — пояснює лікар.

Ну а у водоймах, куди можуть у спеку потягнуться відпочивати українці, можна легко підхопити лептоспіроз, який переносять гризуни. Вони ж дуже люблять колектори та сміттєві купи.

Тож, як радить медик, завжди під рукою потрібно мати засоби для регідратації, енеросорбенти, протимікробні засоби (кишкові антисептики), протидіарейні засоби та пробіотики. Але, водночас, не зволікати і звертатися до лікаря. Адже за певних захворювань препарати, які й так мають зберігатися в кожній домашній аптечці, лише знімуть симптоми, але не вилікують.

Нагадаємо, через ризик атак РФ на системи водопостачання в Україні, в уряді закликають українцівзавчасно подбати про запас води. Йдеться про базовий резерв, який допоможе протриматися в разі перебоїв.