Норвегія та ЄС виділяють Україні €40 млн на підготовку до зими

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере (Фото: EPA/HAYK BAGHDASARYAN)

Норвегія та Європейський Союз домовилися про нову програму підтримки енергетичної безпеки України. Йдеться про виділення 425 млн норвезьких крон (близько 40 млн євро) на допомогу українській енергосистемі, повідомили в уряді Норвегії.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

ЄС намагається залучати довгострокові інвестиції у відновлення України, а не лише надавати разову допомогу. Тим часом в Україні хочуть масово встановити індивідуальні теплові пункти у багатоповерхівках, підключених до централізованого опалення. Влада вважає, що це допоможе економити газ і краще контролювати тепло, однак витрати фактично перекладуть на мешканців будинків – докладніше читайте у розборі LIGA.net

Гроші спрямують на розвиток децентралізованої генерації, відновлюваної енергетики, систем накопичення енергії та локальних енергомереж.

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що Україна має не лише пройти наступну зиму, а й побудувати енергосистему, менш вразливу до російських атак.

"Це фінансування допоможе Україні задовольнити нагальні потреби, а також сприятиме її відновленню, модернізації та шляху до членства в ЄС. Зима може здаватися далекою, але готуватися до неї потрібно вже зараз", – сказав міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос відзначила, що підтримка допоможе Україні наблизитися до енергосистеми ЄС та сприятиме "зеленому переходу".

Читайте також

Тепло без ТЕЦ: три моделі опалення, що витримали перевірку війною

У заяві наголошується, що після понад чотирьох років повномасштабної війни російські атаки продовжують створювати сильний тиск на українську енергетичну систему. Україні необхідні ремонти, запасні частини, паливо та нові стійкі джерела енергії.

ДОВІДКА

Опалювальний сезон 2025–2026 років став для України одним із найважчих за час повномасштабної війни. Масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі спричиняли тривалі відключення світла, перебої з опаленням і гарячою водою у великих містах, зокрема в Києві, Харкові, Дніпрі та Одесі. Ситуацію додатково ускладнили сильні морози, через які навантаження на енергосистему різко зросло. У багатьох регіонах розгортали пункти обігріву та переводили школи на дистанційне навчання.

Фінансування надаватиметься через програму ЄС Інвестиційний механізм для України, який також має залучити додаткові інвестиції банків та фінансових установ.

20 квітня президент Володимир Зеленський розкритикував Київ за відставання від графіка підготовки до зими.
Третього березня Рада національної безпеки і оборони затвердила "плани стійкості" для всіх областей і обласних центрів, крім Києва, які передбачають підготовку до опалювального сезону на 2026-2027 рокі.