Скільки "Орешніків" є у Путіна: розвідка розкрила жалюгідні темпи виробництва в РФ

Військово-політичне керівництво країни-агресорки намагається розгорнути малосерійне виробництво своїх новітніх балістичних ракет середньої дальності (БРСД) «Орешнік», проте реальні запаси цієї зброї залишаються критично малими.

Про поточну кількість ракет в арсеналі ворога та реальні можливості російських заводів повідомляє Defense Express.

Малосерійний темп та удар по Воткінському заводу

Аналітики зазначають, що третій удар «Орешніком», який відбувся в ніч проти неділі, 24 травня, по Білій Церкві, свідчить про певне скорочення інтервалів між атаками. Якщо між першими двома ударами (по Дніпру та Львову) минуло аж 13,5 місяців, то між другим і третім — лише 4,5 місяці. Це підтверджує, що окупанти запустили малосерійне виробництво. За даними розвідки, станом на кінець травня 2026 року в арсеналі РФ залишається орієнтовно всього 3-4 готові ракети, а загальний темп їхнього виробництва становить приблизно одну ракету за 2-2,5 місяці.

На такі низькі обсяги випуску безпосередньо вплинули Сили оборони України. Зокрема, 21 лютого 2026 року українська крилата ракета FP-5 «Фламінго» завдала нищівного удару по Воткінському заводу, де росіяни збирають не лише «Орешніки», а й міжконтинентальні ракети «Ярс» і «Булава». До слова, сам «Орешнік» є технологічною реінкарнацією радянського комплексу РСД-10 «Пионер» і базується на перших двох ступенях міжконтинентальної ракети «Ярс», що повністю підтверджено на рівні Служби зовнішньої розвідки України.

РФ вдарила по Україні «Орешніками» — останні новини

Нещодавній удар по Білій Церкві не був випадковим — саме це місто було чітко визначеною ціллю російської розвідки через можливе розташування там військових об’єктів. Колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант Ігор Романенко розповів, куди насправді цілився «Орешнік», додавши, що окупанти намагалися уразити конкретні стратегічні резерви ЗСУ, розташовані в регіоні.

Водночас експерт переконаний, що Москва навмисно уникає ударів «Орешніками» по Києву, оскільки це миттєво зняло б для України всі обмеження на дзеркальні відповіді, зокрема на далекобійні удари по самому Кремлю. Окрім того, застосування цієї дорогої зброї в ядерному варіанті є малоімовірним, адже такий крок остаточно зруйнував би і без того хиткі відносини РФ із Китаєм та США, які виступають категорично проти ядерної ескалації.

Тим часом політичне керівництво РФ продовжує вдаватися до безуспішного ракетного шантажу. На тлі використання «Орешніка» МЗС Росії виступило з погрозами розпочати систематичні атаки на українську столицю та закликало іноземних дипломатів терміново евакуюватися. Проте аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що ці погрози свідчать лише про те, що Путін досі перебуває в істериці від приниження, яке він пережив під час травневих свят, коли був змушений фактично просити у Києва безпекових гарантій для проведення параду 9 травня.

Ракетний терор проти цивільних об’єктів є відчайдушною спробою диктатора продемонструвати уявну «силу» та відвернути увагу внутрішньої аудиторії від масштабних провалів глибоко в тилу. Російська ППО виявилася неспроможною захистити власну столицю від українських дронів, економіка РФ тріщить під воєнним навантаженням, а весняно-літній наступ окупантів 2026 року повністю провалився через успішні контратаки ЗСУ та нищівні удари по тилах ворога.