Вбивча література: чому ці книги дійсно можуть стати смертельними

Музеї та бібліотеки й досі, через понад 150 років, стикаються з наслідками використання важких металів, оскільки в історичних колекціях продовжують виявляти сліди миш’яку, свинцю та ртуті.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Експерти з "Музеїв Вікторії" пояснили, що ці небезпечні матеріали стали популярними під час та після промислової революції, коли видавці та виробники приділяли велику увагу зовнішньому вигляду книг. Яскраві кольори та декоративні обкладинки приваблювали покупців, і видавці експериментували з новими пігментами, щоб книги виглядали розкішніше.

За словами Хейлі Вебстер, у 1800-х роках заможні колекціонери часто замовляли індивідуальні шкіряні палітурки, що пасували до їхніх особистих бібліотек. Пізніше видавці почали виробляти декоративні тканинні палітурки, оскільки вони були дешевшими за шкіряні та їх було легше виготовляти у великих кількостях.

У міру вдосконалення методів друку та палітурки видавці почали використовувати яскравіші та стійкіші пігменти. Одним із найпопулярніших кольорів був смарагдово-зелений — яскравий відтінок, що містив миш’як. Цей пігмент з’являвся не лише в книгах, а й на шпалерах, сукнях, капелюхах та інших предметах побуту.

Зазвичай небезпека від цих книг для звичайних читачів є низькою, оскільки шкідливі речовини часто утримуються всередині палітурного матеріалу. Однак ризик зростає, коли поверхня пошкоджується, подряпується або намокає. Працівники музею, які регулярно мають справу з цими книгами, часто носять рукавички та дотримуються правил безпеки.

Дослідження токсичних книг набрало обертів після зацікавленості з боку "Проєкту отруйних книг", який вивчає небезпечні матеріали, знайдені в історичних книжкових колекціях. Дослідники з "Музеїв Вікторії" перевірили 120 книг і виявили, що лише чотири містили миш’як. Однак під час тестів виявилася набагато більша проблема — забруднення свинцем.

З 120 досліджених книг у 110 було виявлено високий рівень вмісту свинцю. Свинець століттями широко використовувався у пігментах, оскільки допомагав отримувати яскраві та стійкі кольори. Він також слугував сушильним агентом у фарбах та покриттях. Хоча про небезпеку отруєння свинцем було відомо тисячі років, промисловість продовжувала використовувати його у фарбах, косметиці, бензині та виробництві аж до XX століття.

Науковиця-матеріалознавця Музеїв Вікторії Розмарі Гудолл пояснила, що свинець містився в багатьох кольорах, а не лише в білих пігментах. Червоний свинець і жовтий хромат свинцю також широко використовувалися в мистецтві та декоруванні. Відомий художник Вінсент ван Гог використовував хромат свинцю в деяких своїх яскраво-жовтих фарбах.

Вплив свинцю може бути надзвичайно небезпечним, оскільки з часом він накопичується в організмі. Високий рівень впливу може спричинити головний біль, ураження мозку, кому, а в тяжких випадках — смерть. Діти особливо вразливі до його впливу, оскільки їхня нервова система легше засвоює свинець.

Дослідники також виявили сліди ртуті в деяких історичних книгах. Пігмент верміліон на основі ртуті століттями цінувався за здатність створювати яскраво-червоні кольори. Цей пігмент отримували з кіноварі — мінералу, відомого також як сульфід ртуті.

Деякі з цих ртутних пігментів містилися в мармуровому декоративному папері всередині обкладинок книг та в акварельних ілюстраціях, надрукованих до того, як кольорова фотографія стала поширеною. Хоча ці пігменти можуть виділяти незначні кількості ртутних парів, експерти зазначають, що ризик впливу для звичайних читачів залишається дуже малим.

Дослідження висвітлило глобальну проблему, з якою стикаються музеї та бібліотеки по всьому світу. Книги традиційно вважаються безпечними предметами, що означає, що небезпечні матеріали часто залишаються непоміченими упродовж десятиліть. Менші музеї та архіви можуть не мати обладнання або фахівців, необхідних для перевірки своїх колекцій на наявність токсичних речовин.

Експерти наголошують, що людям не слід панікувати щодо поводження з антикварними книгами, оскільки більшість із них залишаються безпечними за умови нормального використання. Найбільші ризики стосуються переважно реставраторів та дослідників, які щодня працюють у тісному контакті з крихкими матеріалами.

Інші новини науки

• У Саудівській Аравії археологи виявили понад 100 золотих прикрас, вік яких сягає понад 1100 років. Скарб виявили на археологічному місці Дарія в регіоні Аль-Кассім.
• Вчені пояснили, чому золото поводиться інакше, ніж такі метали, як сталь і мідь. У той час як матеріали на основі заліза іржавіють, а на міді з часом утворюється зелений наліт, золото зазвичай залишається незмінним.

Під час написання цього матеріалу використано матеріали Museums Victoria.