Вчені показали обличчя перших європейців: допоміг 45000-річний череп

Череп належав жінці з доісторичної популяції, відомої як "Златий кінь". Останки виявили в 1950 році і зараз вони зберігаються в Національному музеї в Празі. Оскільки череп залишався у відмінному стані упродовж тисячоліть, дослідники змогли випробувати кілька методів реконструкції обличчя.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Команда створила три окремі версії обличчя жінки. У першому методі використовувалися відомі параметри м’язів обличчя та м’яких тканин, накладені безпосередньо на скам’янілість. Ця реконструкція стала відомою як модель А.

Для моделі В дослідники співпрацювали з палеохудожницею Елізабет Дайнес. Її реконструкція ґрунтувалася на наукових даних, зібраних з черепа, а також використовувала художню майстерність для формування остаточного вигляду.

Третя реконструкція, модель С, використовувала цифрові технології. Дослідники нанесли на череп 78 анатомічних точок, щоб створити віртуальне обличчя. На відміну від перших двох моделей, ця версія мала вужчий ніс, більш загострене підборіддя та лоб з вищим вигином, що надавало обличчю "чітко трикутної форми".

За словами дослідників, моделі A і B були найбільш схожими одна на одну. Обидві мали "короткі й широкі носи, широкий перенісся, але менш виразний округлий кінчик носа". Коли вчені порівняли реконструкції з фотографіями сучасних жінок із Чехії та Камеруну, вони помітили, що моделі A і B нагадували варіації обличчя, які частіше зустрічаються у камерунській вибірці, тоді як модель C була ближчою до чеських зразків.

Генетичне тестування також надало підказки щодо зовнішності жінки. Аналіз показав, що, найімовірніше, вона мала темну шкіру, темні очі та темне волосся. Ці риси були поширеними серед найдавніших людей, які мігрували з Африки до Європи. Вчені вважають, що світліша пігментація шкіри з’явилася пізніше, коли люди пристосувалися до регіонів із меншою кількістю сонячного світла.

Дослідники пояснили, що широкі носи та широкі обличчя могли надавати переваги в теплішому кліматі, оскільки такі риси обличчя допомагають регулювати тепло та вологість повітря, яким дихають люди. Наявність цих рис у черепі із Златого Коня підтвердила гіпотезу, що ця жінка фізично залишалася близькою до ранніх африканських популяцій, попри те, що жила в Європі.

Іншою важливою частиною дослідження було вивчення неандертальського походження. Генетичні дані показали, що ця жінка жила лише приблизно через 80 поколінь після того, як сучасні люди та неандертальці вперше схрестилися.

Сьогодні невеликі сліди ДНК неандертальців все ще існують у багатьох людських популяціях і можуть впливати на такі риси, як будова обличчя, імунна відповідь та біологія шкіри. Однак вчені зазначили, що багато деталей про людей із "Златого коня" залишаються невизначеними, оскільки ця стародавня група стала людською "бічною гілкою", яка не залишила нащадків серед пізніших популяцій кам'яного віку або сучасних людей.

Це дослідження дає вченим чіткіше уявлення про те, як могли виглядати деякі з перших сучасних людей Європи. Воно також додає нової інформації про те, як міграція, клімат та схрещування формували зовнішність людини тисячі років тому.

Інші новини науки

• В Іспанії виявили шість раніше невідомих шахт бронзової доби, які можуть пролити світло на походження невідомого металу у стародавніх скандинавських артефактах.
• Вчені, які досліджують Велику піраміду в Єгипті, з’ясували, що ця стародавня споруда витримує землетруси завдяки своїй конструкції, особливостям ґрунту навколо неї та тому, як вібрації поширюються по пам’ятці.

Під час написання цього матеріалу використано матеріали IFLScience, NPJ Heritage Science.