Якщо Білорусь нападе: експерти пояснили, по яких цілях може бити Україна

Сили безпілотних систем України заявили, що маютьпів тисячі цілей у Білорусі, якщо вона нападе на Україну або якщо Росія повторить напад із її території. Куди саме завдаватимуть ударів, розповідає білоруський незалежний телеканал «Белсат».

«Белсат» поспілкувався з колишнім співробітником СБУ Іваном Ступаком, українським військовим аналітиком Дмитром Снєгирьовим, а також представником Об'єднання колишніх силовиків Білорусі BELPOL Владіміром Жигарем.

Пропаганда лякає, що буде «як в Україні»

Лукашенка 1 квітня заявив, що Білорусь готується до війни. Він говорив це у контексті комплексної перевірки Збройних сил, результати якої його не задовольнили, і водночас наголошував, що «ми категорично проти війни». Але вже 21 травня під час спільних із Росією ядерних навчань пообіцяв «захищати нашу батьківщину від Бреста до Владивостока».

Пропаганда створює образ Білорусі,оточеної ворогами з півночі, заходу й півдня — і ці вороги нібито постійно «провокують». Водночас пропагандисти лякають білорусів долею України, але не згадують, хто саме обстрілює українські міста ракетами та дронами.

«Україна не завдає ударів по цивільних! Я маю на увазі Російську Федерацію: нас цікавлять виключно військові та напіввійськові об’єкти. Якщо, не дай Боже, нам доведеться мати якісь військові конфлікти — прикордонні чи повномасштабні — з Республікою Білорусь, ніхто, повірте мені, ніхто з українського командування та політичного керівництва не має бажання чи мети атакувати цивільне населення Білорусі», — запевняє Іван Ступак.

Втім, у разі війни мирні жителі все одно можуть постраждати. Як зазначає Володимир Жигар, навіть за максимально точних ударів ризики для цивільного населення будуть надзвичайно високими.

Куди битимуть ЗСУ, якщо Білорусь нападе?

Україна вже завдає ударів по Росії на відстані до 1500 км, тому постраждати може фактично будь-який об’єкт: від українського кордону до найпівнічнішої точки Білорусі — менш як 500 км. Мадяр говорив про 500 об’єктів — і приблизно таку ж цифру називає BELPOL: у Білорусі близько пів тисячі підприємств працюють на російську військову промисловість. 

«Цілі можуть бути різні, але насамперед це буде так зване військово-політичне керівництво, нафтопереробні заводи, підприємства військової промисловості та військові бази», — припускає Володимир Жигар.

Ступак додає, що цілями України, у разі нападу Білорусі, стануть не лише військові об’єкти, а й напіввійськові та окремі цивільні об’єкти. Військові об’єкти — це «все, де є людина у військовій формі», і у випадку нападу такі об’єкти мають бути знищені.

Напіввійськові ж, за його словами, це ті, де люди працюють у цивільному одязі, але своєю працею забезпечують військово-промисловий комплекс Білорусі та Росії. Наприклад, заводи типу «Інтегралу» чи науково-дослідні конструкторські інститути, які розробляють зброю на кшталт «Полонезів».

«І, звісно, об’єкти економіки. Питання не в тому, щоб зруйнувати білоруську економіку, а в тому, щоб зупинити наступальні дії, — підкреслює Ступак. — Мозир, Новополоцьк, якісь хімічні підприємства… Щоб вибити економічний фундамент і зупинити навалу».

На думку Дмитра Снєгирьова, достатньо навіть одного удару по Мозирському НПЗ. Він забезпечує паливно-мастильними матеріалами і Білорусь, і Росію, а після ударів України по російських НПЗ Росія різко збільшила закупівлі бензину й дизельного пального у Білорусі. За його словами, можливо не буде потрепи бити по всіх 500 цілях зі «списку Мадяра».

Чи можуть вдарити по резиденціях Лукашенка?

«Чому б і ні?», — відповідає Ступак на запитання про можливі удари по резиденціях Лукашенка. Мовляв, до Палацу Незалежності летіти якихось 270 кілометрів, він зроблений із красивого скла.

Він додає, що можна запустити принаймні один дрон, щоб показати: влада в Білорусі дуже крихка, до неї можуть дотягнутися. Можуть ударити й по інших символічних об’єктах — наприклад, по будівлі КДБ Білорусі.

«Ніхто не хоче заходити на територію Білорусі, доходити до Мінська, ставити прапор», — наголошує Ступак.

Це, за його словами, можуть зробити білоруські добровольці з полку Калиновського.

Наскільки серйозна загроза?

Безпосередньої підготовки до повторення наступу 2022 року наразі не видно. Як згадував у недавньому інтерв’ю Deutsche Welle білоруський дипломат Павел Слюнькін, у 2022-му заздалегідь було помітне скупчення військ під прикриттям навчань, а зараз не видно ні цього, ні сильного тиску Путіна на Лукашенка. Але Зеленський — або президент Франції Емманюель Макрон, який телефоном пригрозив Лукашенку, — можуть мати більше інформації, ніж відомо публічно.

Американський ISW звертає увагу на заяви держсекретаря Ради безпеки Білорусі Аляксандра Вольфовича про 116 спроб українських дронів перетнути кордон Білорусі. На думку ISW, таким чином створюються умови для виправдання удару дронами з території Білорусі по Україні.

Дмитро Снєгирьов зазначає, що Вольфович заявляє про регулярне падіння дронів у Білорусі та навіть спроби уразити елементи прикордонної інфраструктури, однак досі влада не продемонструвала жодного доказу: бодай одного збитого дрона та підтвердження, що він український.

За його словами, якби по дронах працювала ППО, це помітили б іноземні спостерігачі. І якби це було правдою, Росія вже давно скликала б засідання Ради Безпеки ООН.

Водночас, експерт наголошує, що є інформація про перекидання додаткових мобільних вогневих груп у район аеродрому в Ліді, що може свідчити про серйозне ставлення білоруської сторони до можливих наслідків нового вторгнення або використання території Білорусі для повторення сценарію 2022 року.

Для ударів України по Білорусі може бути достатньо верифікованого підтвердження ударів із території Білорусі по військових чи цивільних об’єктах на території України, додає Снєгирьов. Рішення про атаку ухвалюватиме президент України, а Статут ООН дає йому право на самооборону. Резолюція 3314 Генасамблеї ООН дозволяє вважати актом агресії не лише бомбардування, а й використання території для нападу іншою державою, а також використання банд чи найманців.

Чи можливий превентивний удар по Білорусі?

21 травня Зеленський заявив, що Україна бачить загрози й може завдавати превентивних ударів по території Росії. Він додав, що це стосується й керівництва Білорусі, яке має бути в тонусі, тобто реально відчувати, що наслідки будуть, якщо будуть агресивні дії проти України.

Водночас і Іван Ступак, і Дмитро Снєгирьов упевнені, що наразі така можливість не розглядається. Удари по Білорусі будуть завдані лише у випадку, якщо з території Білорусі в Україну зайдуть війська або полетять ракети й дрони — і якщо це буде підтверджено не лише українським командуванням та спостерігачами, а й західними аналітиками.