Коньяк під санкціями: як Кремль намагається змінити владу у Вірменії

Коньяк, вино, мінеральна вода, квіти... Днями «Россельхознадзор» і «Роспотребнадзор» заборонили ввозити до Росії ці товари з Вірменії. Що далі? Російська влада розпочала перевірку фруктів і овочів із цієї південнокавказької країни. Ймовірно, незабаром у них знайдуть шкідливі для здоров’я росіян пестициди та хробаків. І все це для того, щоб нинішній  прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зазнав поразки на парламентських виборах 7 червня.

Для Владіміра Путіна це стане компенсацією тих провалів, із якими він стикнувся протягом останніх місяців, зокрема в Молдові й Угорщині. Щоб у цих країнах на парламентських виборах перемогли політичні сили, вигідні Москві, було залучено російські спецслужби, наближених до адміністрації президента РФ політтехнологів, ботоферми. І, звісно, витрачено мільйони євро. Та все виявилося марним, і перемогли ті, кого в російському керівництві вважають «ворожим табором».

У цій ситуації програти ще й у Вірменії Путін дозволити собі не може. Річ не лише в особистій неприязні російського керівництва до Пашиняна, який прийшов до влади після оксамитової революції 2018 року: прем’єр Вірменії робить усе, аби країна, яка економічно залежить від Росії, дистанціювалася від неї й максимально зблизилася з Європейським Союзом, водночас співпрацюючи зі США. А за останній рік Єреван зробив чимало для того, щоб зійти з орбіти Москви.

Якщо в березні 2025 року було законодавчо запущено процес вступу до ЄС, то вже навесні 2026-го цей курс одержав яскраве підтвердження, коли на початку травня відбувся саміт Вірменія—Євросоюз. Одночасно стартував процес лібералізації візового режиму з ЄС. Пашинян поступово розв’язує проблеми з Азербайджаном і Туреччиною, обмежуючи вплив Росії у Вірменії й на Південному Кавказі. Хоча 102-га російська військова база поки залишається в Гюмрі, російські прикордонники вже покинули міжнародний аеропорт «Звартноц», КПП «Агарак» на кордоні з Іраном і КПП на кордоні з Туреччиною.

З огляду на це, перемога партії Пашиняна «Громадянський договір» означатиме чергову геополітичну поразку Кремля, який не заспокоюють запевнення вірменського керівництва в тому, що відносини Вірменії зі США та ЄС не спрямовані проти Росії. На пресконференції 9 травня Путін уже порівняв те, що відбувається у Вірменії, з Україною: «Ми зараз переживаємо все, що відбувається на українському напрямку. А з чого почалося? Зі вступу чи спроби вступу України до ЄС... Тому не треба доводити до крайнощів».

Своєю чергою й у російських громадян уже сформовано погляд на те, що відбувається у Вірменії. Судячи з відео, перехожі в Москві, Пермі та Єкатеринбурзі здебільшого впевнені, що «вірмени — м...азі», Вірменія «нахрін нікому не потрібна», а за дружбу з Європою погрожують «СВО».

Хоча головними суперниками Нікола Пашиняна на цих виборах є проросійські опозиційні політсили, «Громадянський договір» має всі шанси виграти вибори навіть попри те, що поразка Вірменії в короткостроковій третій карабаській війні 2023 року, повернення суверенітету Баку над Карабахом і вихід вірмен із цього регіону негативно позначилися на рейтингу чинного прем’єр-міністра. Річ у тім, що антирейтинг Пашиняна значно менший, аніж у його основних опонентів.

Як видно з результатів соцопитування, оприлюдненого наприкінці травня Gallup International Association, 28,8% респондентів проголосували б за «Громадянський договір», 14,9% — за блок «Сильна Вірменія» (лідер — успішний бізнесмен Самвел Карапетян, який перебуває під арештом і якого пов’язують із ФСБ), 12,1% — за блок «Вірменія» (лідер — колишній президент Вірменії й друг Путіна Роберт Кочарян), 8,7% — за партію «Процвітаюча Вірменія» (лідер — олігарх Гагік Царукян, який орієнтується на збереження традиційних ділових зв’язків із Москвою).

У Пашиняна є стабільне, «ядерне» електоральне поле (близько 35%), що підтримує його, незважаючи ні на що, і вбачає в ньому захист від повернення «старих еліт». До того ж уряд вдається до популістських заходів: наприклад, 1 квітня було введено 30% надбавку до пенсій, не передбачену бюджетом. Та попри  очікуване перше місце, «Громадянський договір» не матиме в парламенті абсолютної більшості. І на це роблять ставку в Москві, коли силами спецслужб, пропагандистів і ботів підтримують проросійських опонентів Пашиняна.

Як зазначає Telegram-канал «Вірменське досьє», парламентську кампанію у Вірменії в адміністрації президента РФ курують начальник управління президента РФ із моніторингу й аналізу соціальних процесів Алєксандр Харічєв і заступник начальника управління президента з внутрішньої політики Дєніс Стєпанюк. Вони працюють разом із нещодавно створеним управлінням АП РФ зі стратегічного партнерства. На місці операцію проводить великий десант співробітників російських спецслужб у посольстві РФ у Єревані, про що докладно написало російське видання The Insider.

У Вірменії фіксують безпрецедентний рівень інформаційного втручання з боку Кремля, спрямованого на дискредитацію влади й дестабілізацію внутрішньої ситуації в країні. Як пише «Вірменське досьє», «схема втручання стандартна: сотні конспірологічних роликів у TikTok проти Пашиняна та його родини, тисячі проплачених коментарів у Facebook, робота англійською мовою в X і мережа Telegram-каналів. На низовому рівні цим займається колишній вірменський блогер, а нині оператор кремлівського впливу у Вірменії та член Ради АНО (автономної некомерційної організації. — В.К.) «Євразія» Мікаель Бадалян, прямо підпорядкований АП РФ».

Одночасно з інформаційними атаками, аби покарати «норовистого» Пашиняна, Кремль традиційно використовує економічну залежність Вірменії від Росії, тобто застосовує інструменти, вже випробувані на Молдові, Грузії та інших країнах.

Російський капітал повністю домінує в критичній інфраструктурі Вірменії — енергетиці, видобувній промисловості, металургії, логістиці та банківському секторі. За підсумками 2025 року, на частку РФ припало понад 35% усього зовнішньоторговельного обігу Вірменії, тоді як Росія — практично єдиний покупець вірменської сільгосппродукції, коньяку та вин. Так, 2024 року до РФ відправляли 83% вірменського коньяку. За російськими даними, Вірменія може постачати до Росії до 90–95% усього експорту зрізаних квітів, що оцінюють приблизно в 50 млн дол.

Понад 85% природного газу надходить до Вірменії з Росії трубопроводом через Грузію. Вся газорозподільна мережа всередині країни належить дочірній компанії «Газпрому» — «Газпром Вірменія». Москва може будь-якої миті заявити про «технічні неполадки» на газопроводі або підвищити тарифи до ринкових, що паралізує промисловість Вірменії. Своєю чергою Мецаморська АЕС забезпечує близько 40% усієї електроенергії в країні. Вона працює виключно на російському ядерному паливі.

Водночас соціальна стійкість Вірменії значною мірою підтримується тими мільйонами доларів, що їх пересилають своїм вірменським родичам батьки, брати, сини, які працюють у Росії. Заборона грошових переказів або посилення депортаційної політики з боку РФ здатні завдати удару, що вимірюватиметься сотнями мільйонів доларів. Для Вірменії це не просто економічний ризик, а загроза соціальної дестабілізації. У Москві й не приховують, що використовують економіку для покарання Вірменії, її керівництва й народу.

Російські чиновники постійно нагадують Єревану, що Росія постачає Вірменії газ, бензин і зерно за цінами, втричі нижчими за ринкові, й прямо кажуть: лояльні ціни на газ закінчаться одразу після виборів, якщо Пашинян збереже владу. Водночас заступник голови Ради безпеки РФ Дмітрій Мєдвєдєв у своєму каналі в «Макс» написав, що населення Вірменії прожене «цього дядечка» до «його друга Макрона в Париж», якщо Єреван перейде на європейські ціни на газ.

Днями Москва знову заявила Єревану, що «сидіти на двох стільцях» більше не дозволить: користуватися преференціями Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) і одночасно дрейфувати в бік ЄС неможливо. «Такі підходи нас улаштувати не можуть. Такі підходи для нас абсолютно неприйнятні», — наголосив заступник голови МЗС РФ Міхаіл Ґалузін. Зі свого боку заступник голови російського уряду Алєксєй Овєрчук заявив: якщо Вірменія приєднається до «недружніх до Росії країн», то Москва позбавить її економічних переваг членства в ЄАЕС і відносин із РФ.

Аби залякати вірменський електорат перед виборами, заступник директора департаменту МЗС РФ Іван Шевцов опублікував «консервативний прогноз»: вступ Вірменії до ЄС нібито призведе до падіння ВВП на 23%, зростання інфляції на 22,6% і різкого зниження рівня життя. Втім, російський політолог, провідний науковий співробітник Інституту міжнародних досліджень МДІМВ Сєрґєй Маркєдонов вважає, що надмірний тиск на Вірменію може спричинити зворотний політичний ефект і зміцнити позиції чинної влади.

На сьогодні можна розглядати три можливі сценарії розвитку подій після виборів. Перший — перемога опозиції. Проросійський табір в особі «Сильної Вірменії», «Процвітаючої Вірменії» та «Вірменії» сумарно може набрати 54% місць у майбутньому парламенті. У такому разі навіть якщо «Громадянський договір» посяде перше місце, Пашинян не зможе сформувати уряд сам. Опозиція здобуде шанс висунути свого прем’єра й відсторонити від влади Пашиняна.

Другий сценарій — перемога чинного прем’єра через другий тур. Відповідно до вірменського виборчого кодексу, якщо протягом шести днів після опублікування попередніх результатів уряд не формується, на 28-й день проводять другий тур між двома партіями, що набрали найбільшу кількість голосів. Партії-переможцю в другому турі надають додаткові мандати, необхідні для забезпечення більшості в 54%. У другому турі на користь «Громадянського договору» може зіграти страх суспільства перед поверненням старого «карабаського клану»: для багатьох вірмен опозиція є занадто токсичною. Пашинян знову зможе позиціонувати себе як «менше зло» і єдиного гаранта миру з Азербайджаном.

Третій сценарій — політична криза та вулиця. За мінімальної переваги переможця сторона, що програє, майже напевно не визнає результатів. Якщо переможе Пашинян, проросійська опозиція й Москва заявлять про фальсифікації. Як пише Telegram-канал «Вірменське досьє», «на майбутніх виборах у Вірменії адміністрація президента РФ робить ставку не на пряму зміну влади, а на дестабілізацію, оскільки в Москві розуміють, що шанси кандидатів, яких підтримує Кремль, нижчі, ніж у партії Нікола Пашиняна».

Для Москви вірменські вибори — це боротьба за збереження залишків впливу на Південному Кавказі. «Відхід» Вірменії стане черговим свідченням поступового розпаду колишньої системи російського домінування в регіоні. Саме тому тиск на Єреван найближчими тижнями, ймовірно, лише посилюватиметься, незалежно від того, якими виявляться офіційні заяви російської влади. Сама ж Вірменія, незалежно від підсумків голосування, ризикує увійти в період тривалої політичної турбулентності.