Приречений Київ: навіщо Кремль розганяє істерику навколо ударів?

За останні тижні низка західних видань відзначила, що президент РФ Путін виглядає слабким, а його оточення та суспільство нібито розчаровані. В умовах, коли в Росії диктатор не може демонструвати слабкість, це створює смертельну загрозу його владі. На це Кремль має реагувати, але можливості для реальної відповіді обмежені.

На лінії фронту російська армія перебуває у стагнації. Напад на країни НАТО є занадто ризикованим, адже розумно не відкривати другий фронт, коли на першому справи йдуть погано. Спроба нападу з території Білорусі через заміновані ліси тими ж силами є проблематичною, бо Білорусь не горить бажанням воювати, а білоруські військові не схильні вмирати за Кремль, до того ж, Лукашенко опирається.

Отже, єдиним методом відповіді Кремля залишається показова демонстрація сили через істерику. Це ті ж самі обстріли, але з підвищеною увагою до них, посилені не ракетами, а потоком загроз. Ці слова мають переконати всіх навколо Кремля, що Путін, як ніколи, сильний.

Загрози звучать так: «Старобільськ стає другою Одесою імені 2-го травня», а «дорослих чоловіків-пілотів дронів ховатимуть, як наречених у платтях». Ці удари мають стати «страшною помстою», після якої Київ «приречений», а дипломати повинні виїхати.

При цьому історія повторюється: влітку 2025 та 2026 років, коли тепло дозволяє відволіктися від атак на енергетику, росіяни атакують Київ, зосереджуючись на військових заводах та виробниках дронів. Сутність цих ударів залишається незмінною, їхня сила залежить виключно від спроможності агресора — чим можуть, тим і б'ють.

Українська сторона не бачить у цьому нічого нового. Це вже відбувалося раніше і не повинно вплинути на український опір та не змінить думки про Путіна чи росіян.

Нарощування риторики щодо ударів по українській столиці пов'язане з внутрішніми потребами Кремля, щоб показати власну міць аудиторії, яка зараз «фрустрована». За оцінками, така манера схожа на дії чоловіка-імпотента, який б’є свою дружину, бо не може її задовольнити.

Інвестиційний експерт Сергій Фурса, думки якого ми наводимо, поділився цими роздумами на своїй сторінці у Facebook. Більше оперативних новин щодо ситуації доступно в Telegram Апострофа. Також детальніше про погляди інвестиційного експерта можна дізнатися на його сторінці у Facebook, або прочитати за джерелом.

"Росіяни і тоді, і зараз били на повну спроможність. Били по українському ВПК, бо це загроза."

"Різниця лише в тому, що українські спроможності суттєво виросли, й ми могли це робити цього року, а російські спроможності такі як і були."

Попри демонстративну істерику та погрози, справжні можливості агресора залишаються незмінними. Натомість, український спротив лише посилюється, а це означає, що подібні дії Кремля лише підтверджують його слабкість та відчай.