Скільки коштує ДНК-тест для тварин в Україні та де його можна зробити

Вартість таких аналізів коливається від кількох до понад 10 тисяч гривень залежно від типу дослідження. 24 Канал зібрав популярні лабораторії та ціни у них.

Скільки коштує тест ДНК для чотирилапих?

Генетичні дослідження для домашніх тварин поступово стають частиною сучасної ветеринарії в Україні. Якщо раніше ДНК-тести були переважно інструментом для професійних заводчиків, то тепер їх дедалі частіше замовляють звичайні власники собак і котів.

Особливо популярними вони стали серед господарів породистих песиків, адже міжнародні клуби та заводчики вимагають офіційне підтвердження походження тварини.

Ціна залежить від типу аналізу та лабораторії. Найдоступнішими є базові тести на генетичну ідентифікацію або встановлення спорідненості.

Наприклад, українська лабораторія GeneCode Veterenary Diagnostics пропонує ДНК-профілювання собак від 2 300 гривень. Тест на батьківство чи спорідненість коштує від 4 000 гривень. Для аналізу використовують щічний мазок, а результати обіцяють протягом 10 робочих днів.

Значно дорожчими є комплексні генетичні дослідження, які можуть визначати десятки або навіть сотні спадкових хвороб, особливості шерсті, окрасу та походження тварини. Так, у медико-генетичному центрі "Мама Папа" тест "Все про твого собаку" коштує 12 900 гривень. Він дозволяє дослідити понад 350 порід псів, генеалогічне дерево та схильність до більш ніж 25 захворювань.

На європейському ринку комплексні ДНК-панелі для собак коштують приблизно 145 – 149 євро. Такі тести можуть перевіряти понад 280 генетичних порушень та прогнозувати окремі риси тварини.

В Україні такі послуги надають як спеціалізовані генетичні лабораторії, так і окремі ветеринарні клініки. Серед найвідоміших:

• GeneCode Veterenary Diagnostics – українська лабораторія, яка спеціалізується саме на генетичних тестах для собак;
• "Мама Папа" – центр, який співпрацює із закордонними лабораторіями;
• Labogen Shop – європейський сервіс генетичного тестування для собак, котів і коней;
• Genesis Hospital – ветеринарна лабораторія у Києві, що проводить широкий спектр досліджень для тварин.

У більшості випадків власнику надсилають спеціальний набір для забору матеріалу. Найчастіше це ватна паличка для мазка з внутрішньої поверхні щоки тварини. Далі зразок відправляють до лабораторії поштою або через ветеринарну клініку.

Навіщо робити ці тести?

Можливості сучасних генетичних тестів значно ширші, ніж просто визначення породи. Залежно від типу дослідження може показати:

• походження та склад порід;
• генетичну спорідненість;
• ризики спадкових захворювань;
• мутації, які можуть передаватися потомству;
• колір шерсті та інші зовнішні ознаки;
• рівень інбридингу;
• індивідуальний ДНК-профіль тварини.

Деякі сучасні панелі аналізують понад 300 генетичних захворювань собак. Серед них – порушення нервової системи, проблеми із зором, ендокринні хвороби, гемофілія, патології опорно-рухового апарату та інші спадкові стани.

Адам Бойко, доцент кафедри біомедичних наук у Ветеринарному коледжі Корнельського університету, пояснює: генетичний аналіз може допомогти не лише заводчикам, а й звичайним власникам домашніх тварин.

По-перше, це важливо для профілактики захворювань. Якщо тест виявляє генетичну схильність до певної хвороби, ветеринар може рекомендувати додаткові обстеження, зміну харчування або регулярний моніторинг здоров’я.

По-друге, ДНК-профіль допомагає підтвердити походження тварини та уникнути шахрайства під час купівлі породистих собак. Також генетичні тести використовують для пошуку загублених або викрадених тварин. ДНК-профіль фактично працює як біологічний паспорт, який неможливо підробити.

Окремий напрям – професійне розведення тварин. Заводчики використовують результати тестів, щоб уникати схрещення носіїв небезпечних мутацій та зменшувати ризики спадкових хвороб у потомства.

Кого "викрив" тест ДНК?

Власник цуценя на ім’я Аполо пережив справжній шок після результатів ДНК-тесту свого улюбленця. Чоловік був переконаний, що виховує веймаранера, адже пес мав характерне сріблясте забарвлення та схожу зовнішність.

Втім, результати генетичного аналізу виявилися несподіваними: Аполо на 51,4% є лабрадором-ретрівером і на 48,6% – догом. Власник зізнався, що був повністю впевнений у своїй версії щодо породи собаки, особливо коли той був маленьким цуценям.

У дописі чоловік також показав серію фото Аполо у різному віці – від трьох до семи місяців. Користувачі Reddit активно обговорювали результати тесту та зазначали, що теж спочатку вважали собаку веймаранером. Деякі коментатори звернули увагу на великі лапи та мордочку Аполо, які, на їхню думку, все ж натякали на домішку інших порід.