Війна затягнеться: The Economist розкрив, на який термін готується Україна

Україна одночасно веде дві різні війни: одну вона поступово виграє, в іншій - досі загрузла. До такого висновку доходить британський тижневик The Economist, який описує країну, що балансує між обережним оптимізмом на фронті та внутрішньою кризою в тилу.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі The Economist.

За оцінкою видання, новини з фронту - найобнадійливіші за останні роки. Українські командири вважають, що їхні війська, побудовані навколо дронів, знайшли формулу, яка зупиняє наступ армії Путіна. Україна виводить з ладу в середньому 35 тисяч російських солдатів щомісяця; ціль - 50 тисяч, межа спроможності Росії готувати нове поповнення. Бригадний генерал Павло Паліса, радник президента, скептично оцінює здатність Кремля вийти на адміністративні межі Донбасу до осені.

"Не все на полі бою можна виміряти в цифрах. У нас перевага у професіоналізмі, швидкості, технологіях і бойовому дусі," - сказав Паліса.

Дедалі більшу роль відіграють далекобійні удари дронів - по нафтопереробних заводах, складах і військових об'єктах іноді за понад тисячу кілометрів углиб Росії. Близько 95% таких систем розробляє й виробляє сам український ОПК. У Європі тим часом усвідомлюють, що власна безпека прив'язана до стійкості України. Віктор Орбан, який програв вибори в Угорщині у квітні, більше не може блокувати допомогу ЄС - і обіцяні 90 мільярдів євро ось-ось почнуть надходити.

Але війна, яку ведуть переважно на українській землі, вихолостила тил. Критична інфраструктура зношується, протиракетна оборона небезпечно тонка. У ніч на 23 травня масований удар по Києву влучив щонайменше у 40 локацій. Минулої зими столиця була за крок від повного блекауту. Через відключення зростання ВВП цьогоріч прогнозують лише на рівні 1,5%.

Активіст і радник Міноборони Тарас Чмут визнає, що енергетика тривожить його зараз більше, ніж лінія фронту. "Війни ведуть не армії, а суспільства. Якщо віра в нашу здатність витримати війну зламається, зламається й воля до боротьби," - попереджає він. За даними непублічного опитування, суспільство розкололося на три табори: патріотів (46%), скептичних поміркованих (36%) і деморалізованих (18%). Головні чинники деморалізації - не травма чи втома, а корупція еліт і недовіра до інституцій.

Болючою темою стала несправедливість мобілізації. За оцінками, близько 300 тисяч українських чоловіків - у самовільному залишенні частини. Примусовий призов часто супроводжується насильством. Іван, який утік від мобілізації, рідко виходить з квартири і ніколи - без балончика перцевого спрею. "За що ми воюємо, - запитує він, - якщо ми не кращі за Росію і так само запихаємо людей у фургони?"

Внутрішня політика залишається серйозним ризиком. Корупційні скандали - один із них на близько 100 мільйонів доларів і зачепив оточення президента - знову відкрили розколи. У листопаді вони змусили піти у відставку всесильного "номера два" Зеленського Андрія Єрмака, якому у травні офіційно повідомили про підозру. За словами інсайдерів, президент дрейфує до дедалі більш відстороненого, "візантійського" стилю правління. "Зеленський не терпить сильних людей. Він збудував навколо себе культ лояльності," - нарікає високопоставлений співрозмовник із розвідки.

Що стосується перемовин, 22 травня США оголосили про завершення своєї ролі в них. Путін так і не схвалив конкретної пропозиції, і ідея угоди наразі серйозно не розглядається. Імовірніше, бойові дії триватимуть, доки не зламається Україна або Росія. За даними урядових джерел, Зеленський наказав готуватися ще до двох-трьох років війни.

Попри все, більшість українців налаштовані оптимістично. The Economist прогнозує, що Україна, ймовірно, вийде з війни пошкодженою, але дієздатною демократією і новою державою середньої ваги - біднішою і травмованою, але впевненою у своїй ідентичності. "Хоч як кепсько все виглядає, ми впораємося," - каже джерело в розвідці.