Зеленський готує Україну до 3 років війни: чи витримає країна тиск?

На початку року мирні переговори за посередництва США вселяли надію на досягнення угоди, за якої Україна могла б відступити від частини Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Проте, цей варіант вже не розглядається серйозно, оскільки Володимир Путін не схвалив конкретної пропозиції, а 22 травня США оголосили про припинення своєї участі в цих консультаціях. Тепер Україна готується до сценарію, де кінець війни не видається близьким.

На цьому тлі президент Володимир Зеленський дав доручення урядовцям формувати державні плани з урахуванням імовірності продовження бойових дій ще на два чи три роки. Цей крок відображає підготовку до затяжного конфлікту, а не до швидких змін на полі бою чи за столом переговорів.

Попри військові успіхи на фронті, де українське командування завдяки дронам зупинило наземний наступ Кремля, а втрати російських військових перевищують темпи їхньої мобілізації, Україна стикається з внутрішніми проблемами. Внутрішньополітична ситуація з корупційними скандалами, такими як "Міндічгейт", та "візантійський" стиль управління президента, викликають критику з боку інсайдерів в уряді, які вказують на послаблення єдності, характерної для початку повномасштабного вторгнення.

Зазначається, що Офіс президента контролює значну частину медіаландшафту, використовуючи анонімні акаунти у соцмережах для дискредитації опонентів. Також згадуються випадки звільнення чиновників, як Василя Малюка з посади голови СБУ, після його відмови брати участь у переслідуванні антикорупціонерів, а також саботаж роботи антикорупційних органів через судові справи. Ці події підкреслюють напругу між військовими зусиллями та внутрішньополітичними викликами.

Ситуація в Росії також не є стабільною: зростання внутрішньої критики, стагнація економіки, українські удари та санкції підточують її ресурси. Хоча російський бюджет тимчасово підтримали високі ціни на нафту, пов’язані з війною в Ірані, невідомо, як довго Москва зможе підтримувати такий темп. Українські дипломати порівнюють ситуацію з Німеччиною 1918 року, яка після весняного наступу зрештою зазнала краху, підкреслюючи, що зараз ніхто не може сказати, хто впаде першим або що відбудеться, якщо жодна зі сторін не зазнає краху.

Окремі оптимістичні джерела все ще не виключають відновлення мирних переговорів влітку, проте більш імовірним сценарієм залишається продовження бойових дій, доки одна зі сторін не вичерпає ресурсів для їхнього ведення. Україна, "заплямована мілітаризмом та корупцією воєнного часу", за словами видання The Economist, виживе, але її чекає непростий шлях.

Це рішення Зеленського підкреслює глибоке усвідомлення складності ситуації, яка склалася в Україні. Хоча перспективи швидкого миру розвіялися, фокус на довгостроковому плануванні відображає готовність країни до тривалого опору. В умовах, коли Росія також демонструє ознаки виснаження, головним питанням залишається не лише здатність України воювати, а й її внутрішня стійкість.

Думки експертів розділилися: деякі бачать можливість відновлення переговорів влітку, інші ж вважають, що війна триватиме до повної капітуляції однієї зі сторін. У цей період внутрішня політика, боротьба з корупцією та єдність суспільства стають такими ж критичними факторами стабільності, як і успіхи на полі бою. За оперативними новинами можна стежити в Telegram Апострофа.

Один з українських дипломатів зауважив: "Ми стали доволі схожими, хоча ризики у нас різні. Хто впаде першим або що буде, якщо жоден із нас не впаде, — цього зараз ніхто не може сказати".

Високопоставлений офіцер розвідки зазначив: "Зеленський не терпить сильних людей. Він створив навколо себе культ вірності".

Таким чином, Україна стоїть перед випробуванням не лише на полі бою, а й усередині країни, де стійкість і єдність будуть визначальними факторами. Довгостроковий план ведення війни вимагає не лише зовнішньої допомоги, а й внутрішньої консолідації та здатності протистояти викликам, що можуть підірвати її міць. Майбутнє країни залежить від комплексного підходу до вирішення цих проблем.