Журналістці Рощиній зламали потиличну кістку: нові деталі загибелі в полоні РФ

Все почалося в серпні 2023 року, коли Вікторія Рощина, українська журналістка, зникла безвісти під час своєї поїздки на тимчасово окуповані Росією території. Її метою було робити репортажі, але замість цього вона опинилася в полоні, розлучена зі своєю родиною та колегами. Понад рік рідні та близькі сподівалися на обмін та її повернення додому, але їхні надії розбилися в жовтні 2024 року, коли батько Вікторії отримав звістку про її смерть у полоні.

Як повідомив заступник начальника управління Нацполіції Дмитро Шевчук на засіданні Тимчасової слідчої комісії щодо злочинів Росії проти медіа 26 травня 2026 року, українські правоохоронці під час досудового розслідування встановили нові шокуючі деталі. Зокрема, було виявлено, що Вікторії Рощиній зламали потиличну кістку. Цей перелом було встановлено під час проведення судово-медичних експертиз після повернення її тіла в Україну.

За словами Шевчука, Вікторія Рощина періодично зазнавала з боку росіян систематичного фізичного та психічного насильства в СІЗО №2 міста Таганрога. Однією з причин такого поводження були її вимоги щодо нормальних умов утримання, зокрема, стосовно нормальної їжі. Іншою причиною стала відмова журналістки співати гімн Російської Федерації.

В СІЗО її утримували в камері №124, де не було гарячої води, а на вживання їжі давали лише три хвилини, за які потрібно було ще й встигнути помити посуд. Зранку і до відбою арештанткам заборонялося сидіти або лежати. У разі порушення цих правил, як наголосив Шевчук, застосовувалися побиття та інші прояви жорстокого поводження.

Під час етапування до СІЗО міста Кізел, Вікторія перебувала в критичному стані та постійно потребувала медичної допомоги. Однак, адміністрація цього закладу також продовжувала застосовувати фізичне та психічне насильство, утримуючи її в небезпечних для життя обставинах. Українські правоохоронці встановили, що керівник СІЗО знав про важкий стан журналістки, але попри це систематично організовував умови, що погіршували її становище. За даними слідства, 19 вересня 2024 року, через тиждень після прибуття до СІЗО, Вікторія Рощина померла, а причиною смерті стали знущання, яких вона зазнала в полоні.

Тіло Вікторії Рощиної було повернено в Україну 24 квітня 2025 року та ідентифіковано за допомогою ДНК. Однак, через стан тіла, встановити точну причину смерті не вдалося. 8 серпня відбулося прощання з українською журналісткою. Наразі Верховна Рада направила запит до Президента Володимира Зеленського щодо присвоєння Вікторії Рощиній звання Героя України.

Інститут масової інформації (ІМІ) раніше передає інформацію про жахливі умови утримання та знущання, яких зазнають українські полонені в російських в'язницях. Виявлення перелому потиличної кістки у Вікторії Рощиної додає нових доказів до довгого переліку воєнних злочинів. Правозахисники та міжнародні медіа постійно фіксують ці випадки, вимагаючи міжнародного розслідування та покарання винних.

Цей випадок жорстокого поводження з Рощиною не є поодиноким. Журналісти «Слідства.Інфо», «Репортери без кордонів», а також колеги з медіа «Суспільне» і «Ґрати» раніше повідомляли про те, що Вікторія Рощина зазнавала жорстоких катувань у російському полоні, зокрема, на її тілі були ножові поранення, а вага сягала лише 30 кілограмів. Російські співробітники колонії приховували її від перевірок, що підкреслює систематичний характер знущань. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

«У разі порушення цих правил – побиття та інші прояви жорстокого поводження», – наголосив заступник начальника управління Нацполіції Дмитро Шевчук, описуючи умови утримання в СІЗО.

«Але попри це адміністрація установи продовжувала застосовувати фізичне та психічне насильство, а також утримання в умовах, небезпечних для життя», – додав Шевчук, говорячи про етапування журналістки.

Історія Вікторії Рощиної слугує трагічним нагадуванням про ціну, яку українські журналісти платять за свою професійну діяльність на окупованих територіях. Її загибель підкреслює необхідність невтомної боротьби за дотримання прав людини та притягнення до відповідальності всіх, хто винен у злочинах проти людяності. Пам’ять про Вікторію Рощину залишатиметься символом незламності та прагнення до правди.