Метод Міявакі: чи можуть мініліси озеленити міста

Цей підхід став відомий як метод Міявакі, названий на честь японського ботаніка Акіри Міявакі, який розробив цю ідею в 1970-х роках. Цей метод швидко привернув увагу під час зростання екологічної свідомості в післявоєнній Японії.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Міявакі базував свою розробку на стародавніх лісах, що оточували синтоїстські святилища в Японії. Ці території часто залишалися недоторканими упродовж поколінь і містили види рослин, природно пристосовані до місцевого клімату та ґрунту.

Великі компанії та промислові групи підтримували проєкти, пов'язані з ідеями Міявакі, намагаючись вирішити проблеми забруднення та екологічних збитків, пов'язаних із швидким економічним зростанням. Згодом ця система посадки поширилася далеко за межі Японії та стала популярною в таких країнах, як Індія, Йорданія, Велика Британія та США.

Ліси Міявакі, які іноді називають "кишеньковими лісами", базуються на посадці широкого розмаїття місцевих дерев, чагарників та кущів дуже близько один до одного. Зазвичай на одному квадратному метрі розміщують від трьох до п’яти рослин.

Ідея такого щільного висаджування проста: молоді дерева змагаються за сонячне світло, поживні речовини та воду, що сприяє швидшому зростанню, ніж у традиційних системах висаджування.

Місцеві види вважаються однією з найважливіших складових цього методу. Рослини обирають тому, що вони природно ростуть разом у цьому регіоні, створюючи збалансовану мікроекосистему. Прихильники цієї техніки стверджують, що ці природні взаємовідносини між рослинами, грибами, бактеріями та комахами з часом сприяють зміцненню лісу.

Процес починається з підготовки ґрунту з використанням місцевих матеріалів. Часто додають органічну речовину з сусідніх лісів, оскільки вона може містити корисні гриби та мікроорганізми, що сприяють росту рослин. Фермери та садівники іноді додають рисове лушпиння, сухий коров’ячий гній або козячий послід, щоб поліпшити водоутримання ґрунту.

Після підготовки ґрунту місцеві саджанці висаджують дуже близько один до одного. Упродовж перших кількох років молодий ліс потребує регулярного поливу та спостереження. Бур’яни зазвичай не видаляють повністю. Натомість їх залишають на землі, щоб вони утворили природну мульчу, яка допомагає утримувати вологу в ґрунті.

Приблизно через три роки ліс зазвичай залишають у спокої. Міявакі вважав, що природа зрештою має сама себе регулювати. Він висловив відому фразу: "Відсутність управління — це найкраще управління". Якщо умови залишаються сприятливими, прихильники стверджують, що цей метод дозволяє створити густий ліс за 20–30 років.

Міявакі вірив, що ліси дають не лише екологічні переваги. У лекції 2006 року під назвою "Націленість на відновлення зеленого глобального середовища" він написав: "Ліс є коренем усього життя; це лоно, яке відроджує наші біологічні інстинкти, поглиблює наш інтелект і підвищує нашу чутливість як людей".

Він також пов’язував ліси зі зміною клімату. У своєму есе "Заклик садити дерева" Міявакі заявив: "Я вірю, що створення природних і справжніх лісів та покриття лісами якомога більшої частини землі є найпевнішим і найефективнішим заходом для зменшення викидів вуглекислого газу".

Прихильники методу Міявакі заявляють, що ці ліси ростуть у 10 разів швидше, ніж звичайні ліси. Дехто також стверджує, що вони поглинають більше вуглекислого газу та підтримують більшу біорізноманітність на менших площах. Ці твердження допомогли методу набути популярності серед містобудівників, шкіл, екологічних груп та підприємств, які шукали помітні зелені проекти.

Однак деякі вчені поставили під сумнів, чи докази повністю підтверджують ці твердження. Дослідники проаналізували понад 50 наукових статей та звітів, пов’язаних із методом Міявакі, та виявили, що лише 41 відсоток містив вимірювані дані. Серед них лише 33 відсотки порівнювали свої результати з належними контрольними групами, тоді як лише 14 відсотків повторювали експерименти для підтвердження висновків.

Дослідження показало, що багатьом твердженням щодо цього методу бракує вагомого наукового підґрунтя. Критики також стверджують, що деякі корпорації використовували ліси за методом Міявакі переважно для піар-кампаній, спрямованих на поліпшення екологічної репутації, не вносячи суттєвих змін у питання забруднення чи викидів.

Попри критику, багато експертів з питань охорони навколишнього середовища погодилися, що метод все ж містить практичні ідеї. Висаджування більшої кількості місцевих дерев, залучення місцевих громад та відновлення пошкоджених міських територій залишаються важливими заходами для покращення екологічної ситуації.

Інші новини науки

• Нещодавно на Філіппінах зафіксували рідкісне явище: яскрава вогняна куля пролетіла нічним небом, а зі схилів гори Майон, одного з найактивніших вулканів на Землі, виривалася лава. Новина швидко поширилася в інтернеті.
• Щороку 27 травня у світі відзначають День захисту від сонця. Сонце необхідне для життя, однак надмірний вплив ультрафіолету може пришвидшувати старіння шкіри.

Під час написання цього матеріалу використано матеріали IFLScience, Wikipedia.