Нові правила бронювання: витримають не всі, але комунальників не торкнеться

Правила бронювання стають жорсткішими. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка має зробити систему більш прозорою та захищеною від зловживань. Про які новації йдеться і які пропозиції можуть бути надалі розглянуті - у матеріалі Коротко про.

Не менше як три мінімальні зарплати

Ключовим рішенням уряду називають підвищення вимог до рівня середньої заробітної плати військовозобов’язаних, які отримують відстрочку за бронюванням. З набуттям постановою чинності - орієнтовно це середина червня - «поріг» становитиме:

• три мінімальні зарплати - 25 941 грн,
• дві з половиною мінімалки - 21 618 грн збережеться лише для підприємств, які працюють на прифронтових територіях.

У зв’язку з цим статус критично важливого можуть втратити підприємства з сектору середнього і малого бізнесу, які будуть неспроможні забезпечити такий рівень офіційних зарплат, оскільки підвищення ставок автоматично потягне за собою збільшення податків. У соцмережах висловлюють також побоювання, що є ризик втрати бронювання для підприємств ЖКГ, які обслуговують інфраструктуру, і виробників продуктів.

- Нові правила бронювання не стосуватимуться підприємств житлово-комунального господарства та підприємств оборонно-промислового комплексу, - каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. - Сьогодні ЖКГ є збитковим. Якщо їм поставити такі умови щодо заробітної плати, вони справді нікого не зможуть забронювати. Що стосується аграрного сектору, то дефіциту продуктів ми не відчуваємо.

Проти роздутих квот

Уряд постановив, що військовозобов’язані, які працюють за сумісництвом на кількох підприємствах (наприклад, лікарі, фахівці сфери ІТ, бухгалтери), можуть отримати бронь лише за одним місцем роботи.

- Це не новація. У законі не було дозволу бронювати одну й ту саму людину в кількох місцях, - каже юрист Віктор Наумчук. - Але через розмитість цієї норми чимало підприємств її обходили, створюючи для себе завдяки сумісникам додаткові квоти. Постанова Кабінету Міністрів має це унеможливити. Інша справа, як буде організований контроль.

Знову перевірки

Як відомо з пресрелізу, що його видало Міністерство економіки, після набуття постановою чинності профільні міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають у місячний термін перезатвердити власні критерії критичності підприємств. Це може бути сума сплачених податків, обсяг виготовленої продукції, сільськогосподарська діяльність, експертні операції або інші показники, що мають вагу для галузі або даного регіону. Але є обов’язкова умова: критерії мають бути погоджені з Міноборони та Мінекономіки.

Паралельно протягом трьох місяців триватимуть перевірки усіх підприємств, які вже були визнані критично важливими. «Це дозволить оновити систему та зберегти бронювання для тих компаній, установ і організацій, від роботи яких реально залежить економіка, обороноздатність та життєдіяльність громад», - кажуть в Мінекономіки. Отже, цілком ймовірно, що деякі підприємства втратять свій статус під час оптимізації, і вчорашні заброньовані працівники отримають виклики до ТЦК.

Правоохоронці не потребують зняття броні, бо формально її не мають

- Коли ми говоримо про логіку бронювання, то вона в будь-якому разі має переглядатися. Бо у нас є достатньо багато категорій підприємств, які не мають відношення до безпеки та оборони держав чи до забезпечення базових потреб населення, але вони бронюють своїх співробітників, - зазначає Олег Пендзин. - Я не хочу торкатися широких питань, але, з економічного погляду, без футболістів чи естради прожити можна.

Економіст вважає недоцільними популярні дискусії про зняття 100-відсоткової броні з поліцейських.

- Правоохоронні органи - це силові структури. Формально їх не треба мобілізовувати. Їм дається відрядження в зону бойових дій, і вони виконують наказ. Взяти хоча б штурмову бригаду «Лють». Правоохоронні органи не бронюються, тому що, по суті, вже беруть участь у відсічі противнику.

Тільки фінансова мотивація

Нині у Верховній Раді знаходяться як мінімум три законопроєкти, якими хочуть унормувати бронювання. Служба в резерві паралельно з роботою, таке собі «економічне бронювання», коли за відстрочку треба буде платити, скасування бронювання для всіх, хто не працює на оборонний комплекс або енергетику… На думку експерта, це депутатські фантазії, які нічого не змінять у питаннях мобілізації.

- Ми маємо приклад країни-агресора, яка з 2022 року не проводить мобілізацію за рахунок того, що по контрактах виплачують величезні гроші. Коли підняти грошове забезпечення військовослужбовцям як мінімум в два рази, в ТЦК та СП знову будуть черги. Якщо людина у цивільному житті зводить кінці з кінцями, а їй запропонують 200 і більше тисяч гривень, вона піде служити, - переконаний Олег Пендзин.

Нагадаємо, днями Володимир Зеленський заявляв, що з червня в межах армійської реформи змінять фінансове забезпечення солдатів, сержантів та командирів Сил оборони. Мінімальний рівень для тилових посад має бути не менше ніж 30 000 гривень, для піхотинців - 250 000 – 400 000 залежно від виконання бойових завдань.