Освіта проти реальності: кого насправді шукатимуть роботодавці через 5 років

Останніми роками вступна кампанія в Україні нагадує гру в прогнозування майбутнього. Абітурієнти та їхні батьки намагаються вгадати не лише куди легше вступити, а й який диплом через кілька років дозволить знайти стабільну роботу та гідний дохід. Проте між популярністю спеціальностей у закладах вищої освіти та реальними потребами економіки вже багато років існує серйозний розрив.

Освіта і ринок праці: чому вони не збігаються

Українська система вищої освіти реагує на зміни ринку значно повільніше, ніж сам ринок. Університети продовжують масово випускати спеціалістів у сферах, де вже є перенасичення, тоді як бізнес роками не може закрити вакансії технічного профілю.

- Зараз країні потрібні і психологи, і юристи, і економісти. Інше питання - скільки, - зазначив у коментарі Коротко про директор консалтингової компанії «Михайлов та партнери» Віталій Михайлов. – З огляду на це цікаво подивитися на кількість абітурієнтів на певні спеціальності та держзамовлення на них торік.
Перше місце за популярністю займав менеджмент – 68,3 тисячі випускників виявили бажання навчитися цієї спеціальності. При цьому бюджетних місць було лише 23,7 тис. Друга за популярністю спеціальність серед абітурієнтів – філологія: 55,8 тис. заяв за наявності 27,3 бюджетних місць. Замикають цю трійку психологи: 54,5 тис. заяв та 18,2 тис. бюджетних місць.

Далі йдуть:

• маркетинг (37 тис. заяв на 13,2 тис. бюджетних місць);
• економіка (33,4 тис. на 12,5 тис.);
• комп'ютерні науки (31,3 на 15,1 тис.);
• право (28,1 тис. на 10,9 тис.);
• середня освіта (24,5 тис. на 15,8 тис.);
• інженерія програмного забезпечення (22,2 тис. на 10,7 тис.);
• кібербезпека та захист інформації (20,4 тис. на 8,6 тис.).

– Логічними тут виглядають далеко не всі позиції, – каже Михайлов. – Якось важко віриться, що за 4 роки, коли нинішні абітурієнти закінчать виші, державі раптово знадобиться 27 тисяч філологів. Адже держзамовлення передбачає, що вакансії будуть, і для кожного із цих 27 тисяч знайдеться місце в економіці. А інакше навіщо державі платити за навчання фахівців упродовж чотирьох років?

Математиків не вистачає: винен ШІ?

Роботодавці потребують інженерів та технічних фахівців, але вже на початковому етапі є велика проблема: падіння рівня знань із математики та фізики. Причин чимало: дистанційне навчання під час пандемії та війни, дефіцит учителів фізики й математики, низька мотивація школярів, страх перед «складними» предметами та… ШІ.

– З математикою та фізикою у молоді зараз складні стосунки у всьому світі – на жаль, це глобальний тренд, – зазначив Михайлов. – І Україна не стала винятком. Минулого року середній бал ЗНО з математики (а це в Україні обов'язковий іспит) становив 132. Фізику складати не обов'язково, і її обрали лише 3% абітурієнтів. Такі цифри говорять самі за себе.

Математика – це, перш за все, здатність аналізувати, а з появою та розвитком штучного інтелекту люди все менше напружуються навіть у найпростіших завданнях, продовжує експерт. І якщо старші люди хоча б опрацьовують результати роботи ШІ, то молодь і цим себе часто не обтяжує.

До того ж велике значення має викладач. Навіть якщо учневі нецікавий предмет, гарний викладач зможе його мотивувати та зацікавити. Але зараз і в самих вчителів мотивації вчити дуже мало.

- Сьогодні освіта, зокрема вища, дуже застаріла, причому не лише у нас, а в багатьох країнах, – каже Віталій Михайлов. - На першому курсі будь-якого закладу вищої освіти потрібно вводити предмет ШІ, на другому курсі – просунутий рівень ШІ та застосування у своїй спеціальності. Ось із цього сьогодні треба розпочинати навчання, але ніде такого немає. Крім того, студентів потрібно навчати Soft Skills – навичок комунікації, які допомагають взаємодіяти з людьми та ефективно керувати робочими процесами. Це вміння працювати у команді, тайм-менеджмент, критичне мислення тощо. Світ дуже швидко змінюється, за 4-5 років вже буде все по-іншому. І на ринку праці також.

Слабка базова математична підготовка впливає не лише на освіту, а й на економіку. Адже очевидно: країна, яка не готує достатньо інженерів та технічних спеціалістів, матиме проблеми з модернізацією промисловості, відбудовою інфраструктури, розвитком оборонної сфери, технологічним сектором. Тож «гуманітарний перекіс» створює ризики для економічного розвитку.

Хоча, на думку директорки консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертки Наталії Слинько, катастрофа в освіті сьогодні не тільки з математикою та фізикою, а з усіма напрямками та предметами. Просто технічні предмети вимагають більшої уваги, на відміну від гуманітарних, де люди часто «виїжджають» завдяки вмінню красиво говорити.

- З мого досвіду - найбільші проблеми зараз навіть не з фізикою, а з хімією, - каже експертка. – Знайти фахівців з хімічною освітою майже неможливо. «Хіміки» вже практично з першого курсу мають практику і знають, де вони працюватимуть після закінчення вишу.

Трансформації ІТ-ринку

Ще кілька років тому сфера IT вважалася майже гарантованим квитком у високооплачувану кар’єру. Сьогодні ситуація стала складнішою. Звісно, ринок програмування не зникає, але він переживає серйозну трансформацію.

За словами Віталія Михайлова, сьогодні, коли ШІ задає тренди, з'явилося чимало безробітних програмістів – і за кордоном, і в Україні. Це стосується, головним чином, програмістів-початківців і пов'язано з тим, що їх найлегше замінити програмами, які пишуть код.

– Кількість фахівців не зменшилась, стався перерозподіл вакансій, – зазначив експерт. - Джуніорів (початківці в IT. – Авт.) та тестувальників потрібно менше, найчастіше компаніям потрібні мідли (фахівці середнього рівня з досвідом роботи від 1 року. – Авт.), які використовують інструменти ШІ. Рівень входу до спеціальності зріс. Для прийому на роботу зараз потрібні хороші знання, тримісячні курси програмування вже не проходять.

- Ринок програмістів трансформується, прості задачі автоматизуються, і, до речі, це відбувається не тільки в ІТ, а в усіх сферах, - додає Наталія Слинько. - Там, де раніше було потрібно п’ять програмістів, зараз впорається один та штучний інтелект. Тому сфера перенайму спеціалістів відходить в минуле. Аутсорс – підтримка сайтів, систем ШІ тощо – залишиться частково. А ось продуктові компанії, які створюють рішення, розробляють та продумують функціювання систем, продовжуватимуть працювати, їм нічого не загрожує.

Зараз бізнесу потрібні не «просто програмісти», а вузькі спеціалісти з практичними навичками. Досить високий попит на фахівців спостерігається у сферах кібербезпеки, ШI, data science, автоматизації, хмарних сервісів. Епоха легкого входу в IT завершується, але це не кінець галузі, а перехід до більш професійного та конкурентного ринку.

На кого варто вчитися сьогодні

Відповідаючи на запитання, на кого йти вчитися сьогоднішнім абітурієнтам, експерти часто радять заходити на кадрові портали і дивитися, які є вакансії. Так можна дізнатися, хто так потрібний роботодавцям, що вони заплатили за публікацію цих вакансій сайтам з пошуку роботи. Але, каже Віталій Михайлов, це вже трохи застаріла інформація – вона скоріше для тих, хто обирав ЗВО три-чотири роки тому. А нам треба дивитися у майбутнє.

- Насамперед абітурієнту слід спиратися на свої вроджені таланти та інтереси, - зазначив експерт. – Якщо вони поки що не проявилися, пройти профорієнтацію. Обираючи виш, потрібно звернути увагу на його матеріальну базу, викладачів. Якщо вже сьогодні університет морально та матеріально застарів, треба добре подумати, чи варто йому віддавати 4 роки свого життя.

Щодо затребуваних професій у найближчому майбутньому, то, каже Віталій Михайлов, це, насамперед, сфери медицини (від протезування до реабілітації, і психологи теж будуть затребувані), енергетики (тут буде робота на багато років), будівництва (для повоєнного відновлення).

Програмісти також будуть потрібні. Наприклад, аналітиків потребує будь-який бізнес, де є масиви даних, з якими потрібно працювати. Або, скажімо, мілітарі-напрямок, який набирає обертів не лише в Україні, а й у всьому світі. Військові бюджети у країнах збільшуються: одні ведуть війни, інші готуються.

- Сьогодні перед абітурієнтами стоять питання не тільки на кого навчатися, але й де навчатися – в Україні чи за кордоном, - зазначила в розмові з Коротко про Наталія Слинько. – Закордонне навчання стало доступніше, багато хто може собі його дозволити, до того ж воно вирішує питання безпеки. Натомість якість навчання в українських вишах, як і якість відбору до них, дуже впала, навіть на інженерні спеціальності.

На думку експертки, зараз вітчизняні абітурієнти обирають "не професію майбутнього, а місце найменшого супротиву". Критерії такі: легко вступити, легко навчатися, і це обов’язково має бути бюджет. На жаль, каже Наталія Слинько, профільні навчальні заклади йдуть назустріч цим побажанням абітурієнтів, щоб отримати держзамовлення та студентів. Для цього вони навіть змінюють спеціалізацію, втрачаючи не тільки дійсно «своїх» абітурієнтів, а й викладачів.

- Проблема не в тому, що професії, які потрібні економіці, непопулярні, а в тому, що вони важкі для вивчення, - підсумувала експертка. - Поламалася взагалі вся система, немає розуміння, які потреби є в державі.

На думку Наталії Слинько, щоб зрозуміти, на кого вчитися для отримання високооплачуваної роботи після навчання, потрібно оцінювати горизонти навіть не на п’ять, а на десять років. Але враховуючи, як нові технології змінюють світ і ринок праці, це дуже важко прогнозувати. 

- Щодо конкретних професій, то точно залишаться затребуваними технологічні спеціальності, а також робота, пов’язана з комунікаціями людей – соціальні послуги, психологічна підтримка. Але я б все ж таки радила йти не за трендами ринку, а за покликанням душі. Мені імпонує підхід у деяких європейських країнах, коли діти з 8-го класу починають на канікулах проходити стажування у різних компаніях в різних сферах. Таким чином вони можуть оцінити, де їм комфортніше, цікавіше, приємніше. Якби в Україні працювала така система, нам би це дуже допомогло.

Якщо підсумувати, то, кажуть експерти, головний тренд наступних років – попит на фахівців, які вміють не лише «генерувати ідеї», а створювати реальні системи, продукти та інфраструктуру. Серед найбільш перспективних сфер фахівці називають інженерію, енергетику, медицину, біотехнології, військові технології, будівництво, логістику, аналітику даних та прикладні IT.