"Під загрозою 23 мільйони людей": інтерв'ю ексречниці президента Тайваню про плани Сі Цзіньпіна на острів

Ситуація навколо Тайваню стає дедалі напруженішою через тиск Китаю та суперечливі сигнали зі США. Попри багаторічні домовленості про оборонну підтримку острова, Дональд Трамп допустив можливість перегляду постачання зброї Тайваню та навіть обговорення цього питання з Пекіном.

На Тайвані побоюються, що острів може стати "розмінною монетою" у відносинах між США та Китаєм. Особливо такий ризик є на тлі активності китайської армії поблизу острова та постійних військових навчань.

Також у Тайбеї занепокоєні поширенням китайської пропаганди, яка просуває тезу про те, що Тайвань є частиною КНР. Колишня речниця Офісу президента Тайваню Колас Йотака в інтерв'ю 24 Каналу зазначила, що Тайвань і Україна мають багато спільного у боротьбі проти тиску авторитарних держав та дезінформації.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Дуже тривожний сигнал: яку угоду щодо зброї уклали США та Тайвань?

Трамп після повернення з Китаю заявив, що подумає, чи відправляти зброю Тайваню, але до того вже було укладено домовленості між цими країнами. Чи могли б ви докладніше розповісти, про які домовленості йдеться і які зв'язки між Тайванем та Сполученими Штатами?

Насправді після Другої світової війни Сполучені Штати Америки були стурбовані тим, що комуністичний Китай може вторгнутися на Тайвань. Власне, Китай справді цього хотів. Тому 1979 року Конгрес США ухвалив закон під назвою "Закон про відносини з Тайванем".

У 1982 році президент Рейган запропонував принцип, який називається "Шість гарантій". Цей закон, і ці гарантії передбачають, що Сполучені Штати Америки мають продавати чи надавати Тайваню оборонне озброєння.

Важлива умова полягає в тому, що незалежно від того, чи продають вони зброю Тайваню або надають її, вони не можуть заздалегідь консультуватися з Пекіном. Саме це гарантують "Закон про відносини з Тайванем" та "Шість гарантій".

Колишня речниця Офісу президента Тайваню про загрозу з боку Китаю: дивіться відео

Але цього разу Трамп справді затримав продаж зброї Тайваню. Він сам схвалив постачання озброєння Тайваню на суму близько 14 мільярдів доларів США, але потім затримав їх.

Особливо тривожно було, коли журналісти запитали, що відбувається з продажем зброї Тайваню. Він відповів пресі, що має намір обговорити це з Пекіном. Це дуже тривожний сигнал.

Особливо нас непокоїть те, що Тайвань може стати "розмінною монетою" між Сполученими Штатами Америки та Китаєм. Ми не хочемо, щоб це сталося.

Люди йому довіряли: як змінилася політика Трампа щодо Тайваню?

Загалом, як змінилася комунікація зі Сполученими Штатами Америки після повернення Трампа до Білого дому?

Насправді вона дуже змінилася. Під час першого терміну Дональда Трампа було кілька продажів зброї Тайваню. Були публічні заяви американського уряду, коли американські військові кораблі проходили через Тайванську протоку.

Адміністрація Трампа відправляла високопосадовців на Тайвань. Коли його обрали, Трамп навіть провів телефонну розмову з нашим тодішнім президентом Цай Інвейн. Тож він умів по-своєму ламати усталені правила.

І все, чого він досяг, – це змусив тайванців повірити, що він президент, який дуже дружньо ставиться до Тайваню. Тож люди його любили. Людям він подобався за часів його першого терміну. Люди йому довіряли.

Зверніть увагу! Після візиту до Китаю Дональд Трамп заявив, що США не підтримуватимуть незалежність Тайваню та можуть відмовитися від постачання зброї для острова. На Тайвані такі слова викликали занепокоєння, адже там побоюються послаблення підтримки Вашингтона на тлі тиску з боку Китаю.

Але після повернення на посаду президента Дональд Трамп, здається, перейшов до транзакційної дипломатії. Наприклад, він запровадив мито проти Тайваню в економічній сфері. Він навіть просив TSMC, найбільшого виробника чіпів на Тайвані та у світі, перенести виробництво до Сполучених Штатів Америки.

Він заявляв, що, можливо, обговорюватиме продаж зброї з Сі Цзіньпіном. Тому ми відчуваємо, що під час другого терміну президентства Трампа ситуація стає дедалі складнішою.

Як вам вдається зберігати підтримку союзників у таких умовах? Чи це можливо? Чи мають заяви Трампа такий сильний вплив?

Так, насправді вони мають величезний вплив. Усі розуміють, що різні країни мають свої національні інтереси. Але заяви Дональда Трампа змушують інші країни замислитися над тим, що, можливо, Сполучені Штати Америки зменшують свою увагу до миру в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Колас Йотака під час інтерв'ю політичним діячам з Великої Британії та США / Фото з Facebook Kolas Yotaka

Це все виглядає так, ніби адміністрація Дональда Трампа втрачає пильність щодо Комуністичної партії Китаю. Якщо Сполучені Штати Америки все менше думають про Індо-Тихоокеанський регіон, це турбує не лише Тайвань. Це турбує і Японію, адже Японія є ще одним важливим гравцем у цьому регіоні, а її безпека тісно пов'язана зі США.

Тому, коли Трамп сказав, що він не зацікавлений втягуватися в безпеку Тайваню – держави, яка розташована за 9500 миль. Це також дозволяє Комуністичній партії Китаю поширювати у регіоні поразницькі настрої. Це допомагає розповсюджувати пропаганду про те, що США не дбають про Індо-Тихоокеанський регіон.

Так Китай отримує більше дипломатичного та військового простору. Тож, звісно, це має величезний вплив.

Китай вже відпрацьовує блокаду острова: чи вистачить Тайваню сил встояти?

Ми живемо у дуже глобалізованому та небезпечному світі. 2026 рік – це рік конфліктів, і це лише його перша половина. Наскільки останнім часом зросли загрози для Тайваню?

Знаєте, насправді на Тайвань тиснуть. Китай підходить усе ближче та ближче. Якщо подивитися на 2025 рік, то за цей рік Китай понад 5000 разів відправляв винищувачі через серединну лінію. Аж 5000 разів. Військові кораблі патрулювали навколо Тайваню. Вони (китайці – 24 Канал) проводять військові навчання з відпрацювання блокади навколо Тайваню.

Навіть якщо фізичної атаки ще не було, Тайвань дуже залежить від імпорту енергоресурсів. Близько 90% енергоресурсів надходить ззовні. Звісно, такі військові загрози чинять великий тиск на Тайвань.

Якщо подивитися на 2026 рік, то кількість літаків справді зменшилася. Але ми вважаємо, що цілком можливо, причина в тому, що Сі Цзіньпін не хоче тиснути на США, тому що вони також проводять зустрічі із Дональдом Трампом. Вони не хотіли б занадто злити Сполучені Штати Америки, тому намагаються зменшити напругу.

Важливо! Дональд Трамп заявив, що може провестирозмову з президентом Тайваню Лай Ціндена тлі дискусій щодо продажу американської зброї для острова. У Китаї такі наміри викликали занепокоєння, адже Пекін традиційно виступає проти офіційних контактів між США та Тайванем.

Але ми вважаємо, що це ще один спосіб для Комуністичної партії Китаю стежити за Тайванем. Аби розуміти, що робитиме Тайвань, якщо вони трохи сповільнять тиск? Думаю, що вони спостерігають за нами.

Як саме Китай зараз намагається провокувати Тайвань та перевіряти його можливості, зокрема військові?

Тайвань дуже відрізняється від України. Хоча Україна має узбережжя, вона також має спільний кордон з іншими країнами. Це означає, що підтримка може надходити в Україну не лише морем або водними шляхами. Але Тайвань – це острів. Це зовсім інше.

Спосіб, яким Комуністична партія Китаю може перевіряти Тайвань, полягає в тому, щоб постійно проводити оголошені або неоголошені військові навчання з відпрацювання блокади.

Вони роблять це без попереднього повідомлення. Вони відправляють свої винищувачі близько до серединної лінії, намагаючись перевірити, наскільки швидко повітряні сили Тайваню здатні піднімати авіацію на перехоплення. І вони все частіше вдаються до таких дій.

Вони (Китай – 24 Канал) намагаються перевіряти витривалість армії Тайваню, зокрема запускаючи дрони поблизу кордонів. Їхні дрони порушують наші кордони. Вони вдаються до таких дій, щоб залякати Тайвань, тиснути на нього, змусити тайванців втомитися і виснажитися, а також психологічно дестабілізувати суспільство.

Вони також перевіряють реакцію наших союзників. Тож саме цим вони зараз і займаються.

Це найбільша проблема: як працює китайська пропаганда на міжнародній арені?

Які найбільші виклики зараз стоять перед Тайванем, якщо говорити про політичний компонент та представництво на міжнародній арені?

Найбільша проблема полягає в тому, що багато країн повірили китайській риториці, ніби Тайвань є частиною Китаю. Це абсолютна неправда, і це наша найбільша проблема.

Насправді Тайвань – це окрема країна. Йдеться про 23 мільйони людей, які мають право на самовизначення. Ми обираємо свого президента. Ми маємо власну армію. Ми маємо свій державний прапор і свій гімн. Фактично у нас є власна територія, яка перебуває під нашим контролем.

Зверніть увагу! Китай посилює військову активність поблизу Тайваню, збільшуючи кількість літаків і кораблів у районі острова. У Тайбеї вважають, що Пекін таким чином тисне на Тайвань та перевіряє реакцію його армії й союзників.

Але Комуністична партія Китаю вперто це заперечує. Вони постійно повторюють, що Тайвань не є країною, а частиною Китаю. Але це неправда. Це брехня, це вигадка. Нас найбільше лякає, що інші люди можуть повірити Китаю.

Якщо вони почнуть вважати Тайвань частиною Китаю тільки тому, що китайський ринок більший, це буде для нас дуже тривожним сигналом. Ми не хочемо постійно бачити таку ситуацію.

Адже якщо ви повірите китайській риториці, яка називає Тайвань частиною Китаю, тоді Тайвань втрачає можливість брати участь у міжнародних організаціях та платформах. Ми не зможемо приєднуватися до альянсів у цьому регіоні.

Це має дуже сильний вплив на Тайвань – економічний, соціальний та політичний. Це, безперечно, ставить під загрозу життя 23 мільйонів людей.

Тому ми хочемо, щоб люди дивилися на факти та не довіряли китайській пропаганді. Насправді Тайвань ніколи не був частиною Китаю. Тайвань – суверенна та незалежна країна.

Стоять на передовій у протистоянні ворогу: що спільного між Україною та Тайванем?

Ви приїхали до України. Ви відвідали Львів та Київ. Поділіться своїми враженнями про Україну?

Україна – дуже гарна країна. Я приїхала спочатку до Львова, а тепер перебуваю в Києві. Якщо чесно, мені дуже складно повірити, що такі гарні міста зараз під атаками.

Люди дуже привітні, залюбки допомагають. Мені дуже сподобалися шоколад та кава тут. Навіть чай дуже смачний. Не знаю, можливо, це через повітря та клімат України все таке чудове. Їжа дуже смачна, а люди приємні та привітні.

Особисто я кілька разів чула сирени та відчула присутність війни. Китай постійно погрожує Тайваню, але вони ще не нападали на нас. А в Україні я кілька разів чула сирени. Я можу уявити, наскільки ви втомлені від цього, наскільки виснажені.

Колас Йотака у Львові / Фото з Facebook Kolas Yotaka

Загалом українці справили на мене враження дуже втомлених людей. Ви виснажені, втомлені, але все одно намагаєтесь рухатися далі день за днем. Ви їздите на роботу, ходите вулицями, йдете до школи, продаєте каву. Я бачу Україну сильною та незламною.

Чи помічаєте ви схожі риси у тому, як Україна та Тайвань протистоять новим загрозам?

Це дуже цікаво. Насправді я багато разів порівнювала Тайвань та Україну. Я знайшла багато схожого. Наприклад, Росія називає українців нацистами, а Китай називає Тайвань та тайванців сепаратистами. Москва наполягає, що Україна є невіддільною частиною її території. Так само Пекін стверджує, що Тайвань – це невіддільна частина Китаю.

Росія представляє Україну та її незалежність як результат перевороту, а Китай характеризує Тайвань як сепаратистський проєкт. Росія заявляє, що іноземні сили підбурюють Україну до спротиву. Китай також каже, що іноземні сили втручаються у ситуацію в Тайванській протоці.

Бачите, наскільки схожі наші вороги? Неважливо, чи мовиться про Росію, чи Китай, обидві країни мають ядерну зброю. Україна та Тайвань стоять на передовій у протистоянні ворогам.

І Україна, і Тайвань змушені боротися із ворогами за допомогою асиметричної стратегії. Обидві наші країни розраховують на оборонну допомогу та розвіддані США. Усі ми під ударом ворожої пропаганди.

Отже, наші країни дуже схожі. Особисто я дуже відчуваю зв'язок з Україною. Я запевняю вас, багато тайванців співчувають Україні. Це справді так. Вони дуже підтримують Україну та хочуть бачити ваш успіх.

Треба спростовувати дезінформацію: чи схожа пропаганда Росії та Китаю?

Війна в Україні – це не лише про зброю. Це також про російську пропаганду та дезінформацію. У російсько-українській війні дуже багато кремлівської пропаганди. З якими наративами доводиться боротися Тайваню?

Їх дуже багато. Дуже багато абсурдних фейків та дезінформації поширюється по всьому світу. Але я думаю, найсерйозніше те, що вони постійно кажуть, що Тайвань – це не країна, а частина Китаю. Мовляв, Тайвань не може бути країною, а має бути у складі Китаю. Вони знову і знову атакують нас такими наративами, системно та послідовно.

Але насправді я хочу ще раз повторити, що Тайвань – багатогранна країна. Тайвань – це окрема країна, яка має свою дуже особливу історію. Він свого часу був колонізований іспанцями, нідерландцями та Японією. Тому можна побачити цей вплив на Тайвань.

Звісно, ​​китайці прибули сюди з Хоккієну та Гуандуну 400 років тому. Я маю на увазі східну та південну частини Китаю. Вони мігрували з Китаю до Тайваню. Це було 400 років тому. Тайвань має і свої народи. Не всі там китайці.

Наприклад, особисто я не китаянка. Я корінна тайванка. Це не має жодного стосунку до китайського походження. У нас живуть іммігранти з В'єтнаму, Індонезії та Філіппін, їхні подружжя, а також друге покоління їхніх сімей.

Ми маємо власну культуру та історію, навіть гастрономічну культуру. Тайвань – це країна з 23 мільйонами людей. У нас є власна армія та вибори. Тайвань не є частиною Китаю.

Цікаво. Сі Цзіньпін провів зустріч із лідеркою тайванської опозиціїна тлі загострення відносин між Пекіном і Тайбеєм. У Китаї заявили про необхідність "возз'єднання" з Тайванем, тоді як на острові побоюються посилення політичного тиску з боку Пекіна.

Тому пропаганда про те, що Тайвань є частиною Китаю, вже завдала нам великої шкоди. Найсерйозніша проблема, з якою ми зараз стикаємося, полягає в тому, що багато країн світу не сприймають Тайвань як окрему країну. Це створило для нас дуже багато проблем, дипломатичних, військових та політичних.

Тому, думаю, люди повинні прокинутися від такої дезінформації та ставитись до Тайваню рівноправно, як до країни, як до повноцінного партнера.

На вашу думку, чи зможуть країни, які потерпають від агресії, захистити правду? Що нам усім слід зробити, щоб досягнути цієї мети?

Насправді ми можемо зробити дуже багато і повинні продовжувати боротися. Ми ніколи не можемо здаватися, навіть під атакою. Ми не можемо повністю зупинити наших ворогів від поширення фейків чи змусити їх мовчати.

Але нам потрібна сильна система перевірки фактів. Вона обов'язково має бути. Щойно з'являється якийсь фейк, ми повинні все пояснювати, доносити правду до громадськості.

Я думаю, що попереднє спростування дезінформації дуже важливе, бо у них завжди є власні наративи та риторика. Тому потрібно заздалегідь викривати потенційну пропаганду, пояснювати людям, що стоїть за нею, відкривати їм очі та допомагати розуміти, що відбувається.

Це потрібно робити через суспільну освіту та розвиток медіаграмотності, щоб люди могли розуміти, що стоїть за певними повідомленнями.

Я думаю, найважливіше – нам потрібен сильний національний наратив, національна риторика на рівні позиції держави, яка розповідає людям про нашу власну історію, нашу культуру та нашу суверенність. Тоді ви зможете продовжувати рухатись далі, бо війна ще не завершилася. Тільки коли ви впевнені у собі, ви можете йти вперед.