Послам ЄС показали компоненти ракет РФ: невже Кремль може припинити атаки?

Офіс президента України став місцем, де відбулася важлива зустріч між українськими посадовцями та послами європейських країн. Заступник керівника ОП Павло Паліса, радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, а також представники СБУ та Офісу Генпрокурора зібралися, щоб обговорити посилення санкційного тиску на Російську Федерацію.

На столах перед дипломатами розклали понівечені деталі російських ракет "Циркон", "Калібр", Х-101 та безпілотників "Герань-2". Це були уламки зброї, що атакувала Україну в ніч на 24 травня. Серед них чітко виділялися компоненти іноземного виробництва, зокрема зі Швейцарії, Німеччини, США, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав. Деякі з цих деталей були виготовлені навіть у 2026 році.

Особливу увагу привернули плати ракети "Орєшнік", де, на відміну від інших зразків, виявилися виключно російські та білоруські компоненти, випущені протягом 2004–2014 років. Цей контраст показав уразливість російського ВПК без доступу до іноземних технологій. Офіс президента України не підтверджує інформацію про застосування Росією ракети "Орешник" під час обстрілу Києва 24 травня, але уламки були представлені.

Владислав Власюк наголосив на важливості зупинки постачання деталей до Росії, назвавши це "значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва". Він також закликав до посилення контролю над доступом Білорусі до іноземної електроніки, адже частину мікрочипів та плат для крилатих ракет та "Орєшніка" виготовив мінський завод "Інтеграл".

Учасники зустрічі також порушили питання про російський "тіньовий флот", який минулого року, за оприлюдненими даними, заробив понад 101 млрд доларів, більшість з яких спрямовано на воєнне виробництво. Європейські країни отримали пропозицію зупиняти та арештовувати ці судна на підставі доказів, зібраних українськими спецслужбами. Павло Паліса підкреслив, що РФ не здатна виробляти таку зброю без іноземної промислової бази, а їхні заяви про збільшення ракетних ударів спрямовані проти мирного населення.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга доручив українським представництвам при міжнародних організаціях задіяти багатосторонні механізми у відповідь на ракетний удар, вимагаючи скликання термінового засідання Ради Безпеки ООН та спільних засідань ОБСЄ. Посли європейських держав підтримали українські пропозиції, і сторони домовилися про подальшу спільну роботу над посиленням перевірок та впровадженням нових обмежень, що дає надію на реальний тиск на агресора.

Наслідки атаки обрушилися на Київ, залишивши після себе 91 постраждалого та двох загиблих. Станція метро "Лукʼянівська" була закрита через пошкодження вибуховою хвилею, змінився рух громадського транспорту. Постраждали головний офіс "Укрпошти", Київський муніципальний академічний театр опери і балету на Подолі, будівля Міністерства закордонних справ України та Кабінету міністрів. Руйнувань зазнали будівлі поруч із Домініканським монастирем, Інститутом релігійних наук святого Томи Аквінського та Церква Різдва Христового, а також Поштова станція – пам’ятка архітектури національного значення.

Окрім столиці, постраждала низка районів Київщини, зокрема Фастівський, Бучанський, Обухівський, Броварський, Білоцерківський та Вишгородський, де були пошкоджені приватні будинки, підприємства, складські приміщення та багатоповерхівки. Резиденція посла Албанії Ернала Філо також зазнала пошкоджень, що спричинило виклик російського дипломата до МЗС Албанії. Цей масований нічний обстріл, який став одним із найсильніших за останні два роки, продемонстрував зміну тактики російських окупантів: замість розпорошення ударів по всій території України, ворог зосередив удар на одній цілі, намагаючись перевантажити "купольну" систему протиповітряної оборони столиці.

Владислав Власюк наголосив: "Нам потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей, що надходять до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва".

Про ситуацію з ракетами повідомили в Офісі президента.

Іноземні компоненти в російській зброї стали серйозним доказом, що посилює тиск на Москву. Спільні зусилля європейських партнерів та України щодо обмеження доступу Росії до технологій можуть істотно вплинути на її здатність вести тривалу війну, зміцнюючи загальноєвропейську безпеку та наближаючи мир.