Країни ЄС мають домовитися про новий підхід прискореного вступу держав до союзу — єврокомісарка Кос

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос зажадала від країн ЄС якнайшвидше домовитися про новий підхід до прийому держав у союз, оскільки у Брюсселі побоюються, що вступ України перевантажить нинішню застарілу систему розширення блоку, пише FT. 

Зазначається, що жорсткий підхід Брюсселя до розширення, який залишається незмінним уже десятки років, дедалі більше суперечить думці про те, що приймання нових членів є геополітичною необхідністю. Востаннє нову країну до ЄС приймали ще у 2013 році, а особливо актуальним це питання називають у випадку України, яка вже понад чотири роки протистоїть російській агресії.

«Якщо й існує правильний час для прискорення розширення, то це саме зараз. Я тут не для того, щоб підтримувати статус-кво», — сказала Кос, додавши, що країнам ЄС уже час переходити від заяв і обговорень до конкретних рішень та дій.

Заява єврокомісарки пролунала після пропозиції канцлера Німеччини Фрідріха Мерца надати Україні статус «асоційованого члена» ЄС. Такий формат передбачав би часткову інтеграцію та певні переваги для Києва до того моменту, поки Україна не завершить необхідні правові реформи для повноправного вступу до Євросоюзу.

Крім того, ці пропозиції неоднозначно сприйняли як у країнах ЄС, так і в самій Україні. Президент України Володимир Зеленський заявив, що вважає ідею Мерца несправедливою, оскільки вона дозволяла б Україні брати участь у засіданнях ЄС, але без права голосу.

«Це корисно, тому що нам потрібна серйозна дискусія. Я підтримую дискусію. Це одна з ідей, і це хороший початок для обговорення... Довести розширення до фінішу — це chefsache», — сказала Кос та використала німецьке слово, яким позначають питання, рішення щодо яких мають ухвалювати саме лідери держав.

Кос заявила, що поки не знає, у якому напрямку рухатиметься ця дискусія, однак вважає, що ЄС потрібно шукати інший підхід, ніж той, який використовують зараз. Вона також зазначила, що лідери Євросоюзу, з якими вона спілкувалася неофіційно, підтримують ідею поєднання принципу вступу за заслугами з можливістю поступової інтеграції країн-кандидатів.

Вона додала, що у разі правильних рішень Європа зможе стати сильнішим континентом, здатним протистояти тим, хто зацікавлений у її слабкості. Водночас вона попередила, що якщо ЄС не впорається із цими викликами, інші країни можуть скористатися ситуацією та діяти проти Європи у власних інтересах.

«Це насправді набагато більше, ніж просто розширення. Йдеться про наше майбутнє. І саме тому я сподіваюся, що лідери усвідомлять це і продемонструють нам свою рішучість та єдність у турботі про майбутнє нашого Європейського Союзу», — наголосила Кос. 

Єврокомісарка також заявила, що вступ України до ЄС уже наступного року, про який говорив Володимир Зеленський, наразі виглядає неможливим. Водночас вона зазначила, що така заява привернула більше уваги до дискусії щодо розширення Євросоюзу, і підтримала ідею перегляду нинішнього процесу вступу з урахуванням ситуації України.

Крім того, Кос припустила, що об’єднання процесів вступу України та Молдови може завершитися вже цього літа після відкриття офіційних переговорів з обома країнами.

«Україна просто занадто велика, щоб зазнати поразки. Тому вона заслуговує на особливу увагу. Ми колись матимемо мир. Знаєте, я більше боюся, що цей день настане [до того, як ми будемо готові]. Бо тоді постане питання: "Чи зможемо ми виконати обіцянки?"», — наголосила комісарка. 

Раніше Кос заявляла, що усі шість кластерів переговорів про вступ України в Євросоюз неофіційно відкриті. Києву, за словами єврокомісарки, надали «чіткий список справ для майбутньої технічної роботи у сфері верховенства права та демократичних інституцій, внутрішнього ринку та зовнішніх відносин».

Україна вступить до ЄС уже 2027 року? Таку мету неодноразово озвучував Зеленський. Однак у Брюсселі вже дали зрозуміти: конкретну дату вступу назвати неможливо, адже процес розширення залежить передусім від виконання реформ. У статті «Вступ до ЄС 2027 року: обіцянки є, реформ немає» керівниця міжнародних програм Центру протидії корупції Тетяна Шевчук аналізує, чому виконання ключових вимог Євросоюзу фактично буксує. Йдеться про судову реформу, зміни до КПК, реформу ДБР та роль міжнародних експертів у конкурсах.