Війна за Тайвань може спровокувати ядерну ескалацію між США та Китаєм — звіт IISS

Згідно з оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), потенційний конфлікт між США та Китаєм через Тайвань може призвести до ядерної ескалації, оскільки збройні сили обох країн, імовірно, здійснюватимуть масштабні операції, спрямовані проти командних пунктів та центрів зв’язку супротивника, пише Reuters.

У стратегічній оцінці напередодні найбільшого безпекового саміту в Азії — Діалогу Шангрі-Ла, який відбудеться на вихідних у Сінгапурі, IISS заявив, що світ стоїть на порозі нових перегонів ядерних озброєнь, “у центрі яких знаходиться Азійсько-Тихоокеанський регіон”.

“Країни регіону та держави, що мають стратегічні інтереси, розширюють свої ядерні арсенали, тоді як держави, що не володіють ядерною зброєю, прагнуть отримати засоби для ударів звичайною зброєю на великі відстані: обидва ці процеси становлять виклик стратегічній стабільності”, — йдеться у звіті IISS.

Відсутність “захисних механізмів”

В оцінці IISS розглядаються військові доктрини, що розвиваються в регіоні, а також те, як може розгортатися конфлікт навколо Тайваню.

Хоча американські та китайські збройні сили мають різні цілі у сценарії щодо Тайваню — китайці прагнуть стримати США та їхніх союзників, тоді як Штати зміцнюють стійкість острова — можна очікувати, що сторони розпочнуть масштабні операції у різних військових сферах.

“Конфлікт з Китаєм може призвести до ескалації, потенційно до ядерного рівня, з огляду на стратегічне значення Тайваню для Пекіна”, — йдеться у документі.

“Наразі є мало публічних даних, які б свідчили про те, що збройні сили обох країн усвідомлюють необхідність встановлення запобіжних заходів або правил застосування зброї, які б обмежували можливість сторін націлюватись на ключові вузли один одного у сферах командування, управління, зв’язку, комп’ютерних систем, розвідки та спостереження”, — додається у звіті.

За словами дослідників, перспектива ядерної ескалації й надалі залишатиметься серйозною загрозою в разі масштабного конфлікту між США та Китаєм.

Хоча ядерні арсенали як США, так і Росії все ще значно перевищують запаси Китаю, американські чиновники й аналітики з питань контролю над озброєннями стверджують, що Пекін розширює та вдосконалює свої ядерні можливості швидше, ніж будь-яка інша ядерна держава.

У звіті Пентагону, опублікованому торік у грудні, зазначено, що Китай планує розгорнути тисячу боєголовок до 2030 року. За оцінками Федерації американських вчених, Росія та США мають у своїх арсеналах відповідно 4 400 та 3 700 активних боєголовок, тоді як Китай — 620.

Очікується, що питання Тайваню, а також війна США та Ізраїлю з Іраном і невизначеність щодо зобов’язань Штатів перед регіоном, займатимуть чільне місце на Діалозі Шангрі-Ла, організованому IISS. Ця неформальна конференція триватиме з 29 по 31 травня і збере широке коло учасників: міністрів, генералів, розвідників, дипломатів, аналітиків і виробників зброї.

Міністр війни США Піт Гегсет виступить на конференції в Сінгапурі в суботу, 30 травня. Пекін ще не підтвердив, що міністр оборони Китаю Дун Цзюнь буде присутній. ЗМІ писали, що Китай може відправити делегацію нижчого рівня.

Захід відбудеться після саміту між лідером Китаю Сі Цзіньпіном та американським президентом Дональдом Трампом. Ця зустріч викликала у Тайбеї занепокоєння щодо зобов’язань США допомагати демократично керованому острову захищати себе. Пекін ніколи не виключав застосування сили для встановлення контролю над Тайванем, хоча й заявляє, що віддає перевагу “мирному возз’єднанню”. Китай посилив тиск на Тайвань, збільшивши військову присутність навколо острова, що змушує Тайбей бути насторожі до подальших дій Пекіна.

Результати саміту Трампа з Сі аналізували у статтях "G2 без ілюзій: що насправді вирішили Трамп і Сі в Пекіні" Сергій Корсунський та “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” Олексій Костенко.