Альтернатива Signal. Що таке децентралізовані месенджери та наскільки вони безпечні

Анонімність можна отримати не лише в Signal. Сьогодні існують навіть месенджери, яким не потрібен ваш номер телефону. Розберімося, як вони працюють.

За даними Exploding Topics, нині найпопулярніший месенджер у світі — це американський WhatsApp із його 3 млрд активних користувачів. За ним — китайський WeChat на 1,41 млрд людей. Замикає трійку Facebook Messenger (1.01 млрд). А далі — Telegram, заснований російським програмістом Павлом Дуровим (1 млрд юзерів) та Snapchat (932 мільйони).

Усі ці месенджери об'єднує те, що вони так чи інакше централізовані. WhatsApp, WeChat та Messenger — це класичні сервіси, які працюють через інфраструктуру великих компаній, як-от Meta або Tencent. Telegram теж покладається на власну хмарну систему: звичайні чати зберігаються в Telegram Cloud, а наскрізне шифрування доступне лише в окремих секретних чатах. Навіть Signal, який часто вважають еталоном приватності, використовує централізовану архітектуру, хоч і не має доступу до змісту листування.

А ось у децентралізованих месенджерах підхід інакший: там дані розподіляються між багатьма незалежними серверами або передаються безпосередньо між пристроями користувачів. Це суттєво зменшує залежність від однієї компанії та єдиного центру керування.

Не дивно, що такі інструменти особливо приваблюють активістів, журналістів і рядових користувачів в авторитарних державах.

Які є децентралізовані месенджери

Серед відкритих стандартів для захищеного зв’язку часто виокремлюють Matrix. Він працює подібно до електронної пошти: різні сервери та клієнти можуть взаємодіяти між собою, а користувач або організація не прив’язані до одного глобального провайдера.

Випробувати переваги Matrix можна через Element — безкоштовний месенджер із відкритим кодом. Він підтримує наскрізне шифрування для чатів і дзвінків. Користувача не примушують реєструватися через номер телефону, натомість він може обрати або створити власний домашній сервер.

Варто згадати й XMPP — відкритий протокол обміну повідомленнями, який працює ще з 1999 року. У корпоративному сенсі він нікому не належить. Запустити власний сервер може будь-хто, від ентузіаста до великої корпорації.

Один із сучасних застосунків на базі XMPP — Snikket. Принцип залишається тим самим: користувач сам обирає провайдера або може підняти власний сервер.

Інші месенджери йдуть ще далі й намагаються зменшити роль серверів або взагалі замінити їх мережею вузлів.

Так працює, наприклад, Session. Якщо Signal просить номер телефону, то Session не потребує ні номера, ні пошти, а його комунікаційна модель спирається на децентралізовану P2P-інфраструктуру. Користувач отримує випадковий ідентифікатор акаунта, а повідомлення проходять через децентралізовану мережу вузлів із цибулевою маршрутизацією, що має зменшити витік метаданих і приховати IP-адреси.

Окремий клас — месенджери, розраховані не лише на приватність, а й на роботу в умовах поганого або повністю відсутнього інтернету. Як-от Briar. У ньому дані зберігаються лише на пристроях користувачів, а повідомлення передаються напряму через Tor, Wi-Fi або Bluetooth. Видання TechTarget називає Briar однією з найбезпечніших програм для обміну зашифрованими повідомленнями саме через відсутність прив’язки до номера та блокування скриншотів.

І, нарешті, на самому краю децентралізації — проєкти на кшталт Bitchat, пов’язаного зі співзасновником Twitter Джеком Дорсі. Як ми вже писали в огляді, цей месенджер працює через Bluetooth, може працювати без інтернету, SIM-карт і центральних серверів, створюючи локальну mesh-мережу між пристроями поруч.

А які мінуси?

Децентралізовані месенджери часто продають як безпечні за замовчуванням. Проте на практиці з ними теж не все ідеально.

У 2022 році криптографи з Лондонського університету Royal Holloway та Університету Шеффілда виявили вразливості у шифруванні Matrix. Зокрема, в Element було знайдено баги, які дозволяли зловмисному адміністратору сервера перехоплювати ключі від чатів. Після розголосу розробникам довелося просити юзерів терміново оновитися.

Через фактичну відсутність модераціїу децентралізованих месенджерах ті самі механізми шифрування, що захищають, наприклад, активістів, так само надійно можуть приховати й злочинців. Незаконний контент тут украй проблематично усунути, не зламавши при цьому саму суть приватності системи.

Для пересічних користувачів децентралізовані додатки можуть бути банально незручні у користуванні. Їхні розробники часто жертвують зрозумілістю заради безпеки: людям доводиться самим вовтузитися з ключами шифрування, вибором серверів, резервними копіями даних тощо. А втрата пристрою часто означає безповоротну втрату доступу до листування.

Втім, безсерверні чати і не претендують на лаври WhatsApp чи Signal. Тож найреалістичніший сценарій на найближчі роки — це гібридний світ. Мільярди людей залишаться у зручних централізованих сервісах. А меншість розвиватиме незалежні месенджери як паралельну систему зв’язку для тих, хто шукає незалежності від корпорацій та держав.