НАТО готує “фортецю” у Балтійському морі: острів Готланд укріплюють на випадок атаки РФ

Шведські солдати на острові Готланд / © Reuters

НАТО посилює оборону шведського острова Готланд у Балтійському морі, який військові планувальники дедалі частіше розглядають як одну з найважливіших і найуразливіших точок Альянсу на випадок можливої агресії Росії.

Про це йдеться в матеріалі Politico.

Готланд розташований у центрі Балтійського моря — приблизно за 300 кілометрів від мілітаризованого російського анклаву Калінінграда. Через це острів має ключове стратегічне значення для контролю над регіоном.

Після вступу Швеції до НАТО 2024 року Стокгольм разом із союзниками почав активно повертати Готланду роль військового плацдарму. Нещодавно на острові завершили перші масштабні навчання Швеції, скоординовані з НАТО. У них взяли участь близько 18 тисяч військових із 13 країн.

Начальник штабу оборони Швеції Мікаель Классон заявив POLITICO, що російська атака “може статися будь-якої миті”. За його словами, Альянс має бути готовим не лише до прямого нападу, а й до гібридних дій Москви.

Готланд часто називають “непотоплюваним авіаносцем”. Якщо контролювати цей острів, можна значною мірою впливати на ситуацію в Балтійському морі. Винищувачі, які злітають із Готланда, можуть дістатися столиць балтійських країн за лічені хвилини.

У разі захоплення острова Росія могла б розмістити там системи ППО та ускладнити постачання до країн Балтії і Фінляндії. Якщо ж Готланд утримує НАТО, Альянс отримує можливість перекривати Росії доступ до Балтійського моря та захищати регіон далекобійними засобами.

Швеція вже інвестувала понад 200 млн євро у модернізацію військової інфраструктури острова, відновила полк на Готланді, розгорнула бронетехніку CV90, танки Leopard 2 та системи протиповітряної оборони.

За словами командувача Готландського полку Андреаса Густафссона, нині на острові перебувають близько 4500 військових. Протягом року до них мають додати щонайменше ще тисячу військовослужбовців на ротаційній основі. Також Швеція очікує на розміщення далекобійної артилерії та нових систем ППО IRIS-T із 2028 року.

Окрема увага приділяється гібридним загрозам. За останні півтора року на Готланді фіксували пошкодження критичної інфраструктури, зокрема підводного оптоволоконного кабелю, проблеми з водопостачанням після саботажу насоса, а також часті радіоперешкоди, які впливали на роботу літаків і служб екстреної допомоги.

Під час навчань українські військові також показали союзникам, наскільки небезпечними стали дрони на сучасному полі бою. За даними POLITICO, група українських операторів безпілотників під час одного з епізодів навчань швидко “знищила” шведський бронетанковий підрозділ, після чого частину сценарію довелося повторювати кілька разів.

Командування Готландського полку визнало, що досвід України став важливим уроком для Швеції та НАТО. За словами Густафссона, головний висновок полягає в тому, що військовим потрібно значно більше тренуватися з використанням дронів і протидією їм.

У НАТО також обговорюють, чи варто розміщувати на Готланді постійні системи далекобійної протиповітряної оборони для стримування Росії.

Шведські військові наголошують, що Альянс не має чекати, поки Росія відновить або посилить свої збройні сили. За словами Классона, НАТО повинне постійно залишатися напоготові.

Росія “пробиває” кордони НАТО — останні новини

Президент Румунії Нікушор Дан скликав екстрене засідання Вищої ради оборони країни та заявив, що вся відповідальність за інцидент лежить на Російській Федерації. У Бухаресті наголосили, що подія стала прямим наслідком війни РФ проти України та небезпечного застосування Москвою озброєння біля кордонів НАТО.

МЗС Румунії назвало падіння російського дрона «серйозною та безвідповідальною ескалацією» і пообіцяло дипломатичну відповідь на порушення міжнародного права та повітряного простору країни. Румунські військові підіймали винищувачі F-16, однак дрон не збили через ризики для цивільних на землі.