"Не ейджизм, а сексизм": соцмережі вибухнули через призначення 25-річої Анни Дорош у МОЗ

Анна Дорош / © із соцмереж

Призначення 25-річної Анни Дорош на керівну посаду у Міністерстві охорони здоров’я України викликало активне обговорення в соцмережах. При цьому низка публічних осіб і експертів стали на її захист, наголосивши на ознаках необґрунтованого хейту та сексистських наративів у дискусії.

ТСН.ua зібрав нову хвилю реакцій у Мережі.

Український економіст і фінансовий аналітик Богдан Слуцький у своєму дописі заявив, що негативна реакція в мережі була зумовлена не віковими упередженнями, а сексизмом.

За його словами, частина критики зосередилася на зовнішності та припущеннях щодо кар’єрного шляху посадовиці, тоді як її професійний досвід та освіта залишилися поза увагою. Він наголосив, що держслужба є складною сферою з високим рівнем відповідальності та обмежень, і закликав оцінювати працівників за результатами роботи, а не за особистими характеристиками чи фото.

Окремо Слуцький зазначив, що особисто перетинався з Дорош у 2024 році та охарактеризував її як сумлінну виконавицю професійних завдань.

Колишня заступниця міністра інфраструктури України Олександра Клітіна у своєму дописі зазначила, що історія з призначенням Дорош нагадала їй власний досвід публічного тиску.

Вона розкритикувала подвійні стандарти суспільної реакції, коли чоловічі призначення часто сприймаються без емоційного осуду, тоді як жінки на публічних посадах стають об’єктом масового обговорення зовнішності та особистого життя. На її думку, подібні реакції свідчать про збереження сексистських стереотипів у суспільстві, хоча поступово з’являється більше критичного мислення.

Український політолог і журналіст Денис Гороховський також відзначив, що навколо призначення виникла хвиля хейту, яка не завжди базується на фактах. Він звернув увагу на те, що Дорош має профільну освіту магістра політології, а її робота у протокольній службі відповідає типовим функціям цього напрямку. Також він навів приклади інших молодих посадовців, які очолювали державні структури у ранньому віці, підкресливши, що ключовим має бути запитання до результатів роботи, а не до віку чи зовнішності.

Юристка Алла Перфецька у своєму дописі наголосила, що суспільна реакція часто підмінює оцінку компетенцій обговоренням віку та зовнішності, особливо коли йдеться про молодих жінок на державних посадах. Вона зазначила, що державна служба є складною та відповідальною сферою з високим рівнем навантаження і тривалими процесами ухвалення рішень, а також підкреслила проблему гендерної нерівності у сприйнятті кар’єрних успіхів.

Щоправда українська політична експертка Тетяна Лупова, яка раніше критикувала призначення молодої дівчини у Міністерство охорони здоров’я, досі вважає, що причиною хейту став допис самої Анни Дорош, в якому вона, начебто, переоцінила значення своєї посади у МОЗ.

Значна частина публічних коментарів навколо призначення Анни Дорош у МОЗ зосередилася не стільки на її професійній діяльності, скільки на суспільній дискусії щодо гендерних стереотипів, віку та етичності публічного обговорення особистості молодих посадовців.