Таємниця довголіття: Путін вкладає мільярди у біодрук органів та міні-свиней

Минулого місяця російський уряд оголосив про амбітний крок у науковому пошуку: розробку генної терапії, яка має на меті уповільнити клітинне старіння. Ця ініціатива є частиною масштабної державної програми під назвою «Нові технології збереження здоров'я», що стала флагманським науковим проєктом Російської Федерації. Для його реалізації Кремль виділив близько 26 мільярдів доларів.

Ключові ролі у цьому проєкті відіграють особи з найближчого оточення російського диктатора. Це його дочка Марія Воронцова, яка є ендокринологом та курує державні генетичні програми, а також Михайло Ковальчук, керівник Курчатовського інституту. Саме Ковальчук вважається ідейним архітектором кремлівського проєкту безсмертя, заявляючи, що «здатність ремонтувати людину, безумовно, зростатиме».

Російські вчені зосередилися на двох основних напрямках: біодруці живих тканин за допомогою 3D-технологій та ксенотрансплантації — процесі вирощування людських органів всередині спеціально виведених мінісвиней. Дослідники стверджують, що вже досягли певних успіхів, надрукувавши людську хрящову тканину та щитоподібну залозу миші. Їхні прогнози обіцяють доступність технологій заміни органів до 2030 року, включно з вирощуванням органів у тварин.

Путін особисто демонструє глибокий інтерес до цих технологій. Під час зустрічі з тодішнім канцлером Австрії Себастьяном Курцом у 2018 році він активно рекомендував кріотерапію, процедуру перебування у спеціальних камерах з температурами до мінус 112 градусів за Цельсієм. Путін також постійно демонструє підвищену увагу до власного здоров'я, що особливо помітно було під час пандемії Covid-19, коли в Кремлі діяли надзвичайно жорсткі карантинні правила та вимоги до відвідувачів.

Проте, незважаючи на гучні заяви, багато фахівців висловлюють скептицизм щодо реальності таких амбітних планів. Зокрема, російський науковець Олександр Островський, який був піонером біодруку в Росії, зауважує, що більшість результатів російських досліджень не представлені у міжнародних наукових журналах з незалежним рецензуванням. «Якщо немає публікацій, то немає й реальних результатів, і їхні заяви, ймовірно, слід сприймати як прагнення, якщо не сказати мрії», — зазначив Островський.

Інтерес Володимира Путіна до антивікових досліджень не є новим явищем. Він розділяє це захоплення з мільярдерами Силіконової долини, такими як Джефф Безос, Сем Альтман та Пітер Тіль, які також інвестують значні кошти в ідею продовження життя.

Ця одержимість довголіттям має глибоке коріння в російській історії. Ще у 1920-х роках радянський вчений Олександр Богданов проводив експерименти з омолоджувальними переливаннями крові. Десятиліттям пізніше лікар Олександр Богомолець отримав схвалення Сталіна за дослідження, що обіцяли життя до 150 років, що відображає давню традицію прагнення до продовження життя серед російських правителів та науковців, яка актуальна й досі. При цьому, середня тривалість життя чоловіків у РФ становить близько 68 років, тоді як у США цей показник сягає 76 років, а в Західній Європі — понад 80 років.

«Проєкт довголіття — це частина національної програми, яку він представив 2024 року й яка обіцяє врятувати 175 тисяч життів до кінця десятиліття», — зазначає видання The Wall Street Journal.

Колишній канцлер Австрії Себастьян Курц згадував своє здивування, коли російський президент з ентузіазмом розповідав про переваги регулярного перебування в крижаній камері, що свідчить про глибоку зацікавленість Путіна у нетрадиційних методах збереження здоров'я.

Незважаючи на значні інвестиції та амбітні заяви, майбутнє кремлівського проєкту довголіття залишається під питанням. Досягнення безсмертя шляхом друку органів та генної терапії може виявитися значно складнішим, ніж здається, а світова наукова спільнота продовжує чекати на реальні, рецензовані докази успіхів Росії у цій галузі.