Тимчасовий захист добігає кінця: що чекає на українців у Литві та Латвії далі

Близько 47 тисяч українців у Литві та тисячі українців у Латвії живуть, працюють і виховують дітей у межах тимчасового захисту ЄС. Однак цей статус має визначений термін дії — до 4 березня 2027 року.

Даталі розповідає портал Relocate.to.

Саме ця дата є ключовою для українців у країнах Балтії. Відповідно до Директиви ЄС 2001/55/EC, тимчасовий захист у Литві та Латвії має завершитися менш ніж за рік. Автоматичного продовження після цієї дати наразі не передбачено, тому українцям уже зараз радять готувати документи для переходу на інші підстави легального проживання.

Тимчасовий захист ще діє, але час спливає

У Литві тимчасовий захист для українців продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас міграційні органи фіксують постійний потік нових заяв — щодня надходить близько 30–40 звернень.

Важливий практичний момент для українців у Литві — заміна фізичних дозволів мала відбутися до 4 березня 2026 року. Тим, хто не встиг це зробити, варто якнайшвидше звернутися до Департаменту міграції Литви — MIGRI.

У Латвії українці отримують трирічні тимчасові посвідки на проживання. Формально жорстких дедлайнів для подання нових заяв немає, однак це не означає, що варто чекати до останнього моменту. Документи подаються через Управління у справах громадянства та міграції Латвії — OCMA: особисто у ризькому центрі на вулиці Pēles, 9, або онлайн.

Поки тимчасовий захист чинний, українці в обох країнах мають право на легальну роботу, доступ до медицини та освіти. Після 2027 року ці права потрібно буде підтверджувати вже новим статусом.

Як українцям легалізуватися після 2027 року

Після завершення тимчасового захисту українцям доведеться переходити на національні дозволи на проживання. У Литві та Латвії основними підставами для цього залишаються робота, родина або бізнес.

Найсильнішим аргументом для міграційних служб буде офіційний трудовий договір. У Литві знання мови для переходу зі статусу тимчасового захисту наразі не вимагається, однак може стати додатковою перевагою.

Ще одна підстава — родинні зв’язки. Йдеться про шлюб, зареєстроване партнерство або наявність дітей чи інших близьких родичів, які мають право на проживання в країні. Для цього знадобляться оригінали або нотаріально засвідчені копії документів.

Третій шлях — бізнес або самозайнятість. У такому разі потрібно буде підтвердити реальну діяльність і фінансову спроможність. У Латвії вимоги до бізнес-підстав можуть бути суворішими, зокрема щодо доходів і стабільності діяльності.

Для українців із регіонів, які не перебувають у зоні активних бойових дій, міграційні служби можуть ставити додаткові питання під час розгляду заяв. Також для чоловіків віком від 18 до 60 років можуть проводитися перевірки мобілізаційного статусу.

Найкращі шанси мають матері з дітьми

Однією з категорій, для яких у Литві та Латвії передбачені найбільш реальні шляхи легалізації, є матері з неповнолітніми дітьми. Особливо це стосується жінок, які є єдиними опікунками.

У Латвії матері, які виховують дітей до 18 років, можуть претендувати на тимчасову посвідку на проживання за сімейними підставами. Навчання дитини у латвійській школі може бути додатковим аргументом при розгляді заяви.

Для подання документів через OCMA потрібні свідоцтво про народження дитини, підтвердження місця проживання та документи про опікунство.

У Литві матері з дітьми до 18 років можуть оформлювати тимчасовий дозвіл на проживання через MIGRI. Окремим аргументом у гуманітарних заявах може бути психологічна реабілітація дітей, які прибули із зон бойових дій.

Також у Литві важливим фактором є родинне возз’єднання. Якщо частина сім’ї вже має литовський статус або громадянство, це може спростити процедуру.

Пенсіонерам буде складніше

Для українців пенсійного віку найчастіше недоступний трудовий шлях легалізації. Тому для них основними варіантами залишаються гуманітарні підстави або родинне возз’єднання.

У Латвії тимчасову посвідку на проживання за гуманітарними підставами можуть отримати люди, які через вік або стан здоров’я не можуть самостійно забезпечити своє проживання. Для цього потрібна медична документація.

Найнадійнішим варіантом для пенсіонерів у Латвії може бути сімейна посвідка, якщо в країні вже легально проживають їхні діти або онуки.

У Литві для вразливих категорій також передбачені окремі механізми. Йдеться, зокрема, про пенсіонерів, які мають обмежені можливості для самостійного проживання. Медична та соціальна підтримка може зберігатися лише за умови своєчасного переоформлення статусу.

Що українцям варто зробити вже зараз

Українцям у Литві та Латвії радять не чекати 2027 року і заздалегідь визначитися зі своїм майбутнім статусом.

Насамперед потрібно перевірити термін дії чинного дозволу. У Литві тим, хто не замінив картку до березня 2026 року, варто негайно звернутися до MIGRI.

Далі слід визначити підставу для легалізації: робота, родина, бізнес або гуманітарні обставини. Після цього варто зібрати необхідні документи — паспорт, свідоцтва про народження, документи про родинні зв’язки, трудовий договір або медичні довідки.

Консультації можна отримати в OCMA у Латвії, MIGRI у Литві, а також у представництвах УВКБ ООН.

Найбільше навантаження на міграційні служби очікується восени 2026 року. Тому ті, хто подасть документи раніше, матимуть більше часу на виправлення можливих помилок і проходження процедури без поспіху.

Після завершення тимчасового захисту Литва та Латвія не закриють для українців можливості залишитися, однак автоматичного переходу на новий статус не буде. Найкращі шанси матимуть ті, хто заздалегідь підготує документи і зможе підтвердити підстави для проживання.

Жінка тримається за коліно / © www.credits Безпілотник «Шахед» / © Facebook/Varta 1 Румунія і НАТО. / © Associated Press У Румунії відреагували на влучання російського БпЛА / © Associated Press