Условия жесткие, но не последние. Что еще потребует ЕС от Украины в обмен на 90 млрд евро

У четвер, 28 травня, у Верховній Раді сталася дійсно непересічна подія: парламент ратифікував кредитну угоду з Євросоюзом на суму 90 млрд євро та на додаток до неї – окремий меморандум з умовами надання частини цієї суми.

Це далеко не перша позика з боку ЄС для України.

А її унікальність – не лише у сумі, яка є небаченою для Києва та надзвичайно високою навіть для самого Євросоюзу.

Не менш важливо те, що Україна за жодних обставин не буде повертати ці гроші.

Бо для нас це – безповоротна допомога.

Але для українського уряду ці гроші не будуть повністю "безкоштовними".

"Платити" за них доведеться реформами.

У тому числі непопулярними.

У Брюсселі вирішили, що оскільки для України ця допомога є питанням виживання, то її надання – ідеальна нагода, щоб стимулювати можновладців схвалити ті закони, які Київ вже давно обіцяє схвалити, але не знаходить політичної волі для цього.

Те, що Верховну Раду змусили схвалити меморандум із переліком цих реформ, викликало обурення частини депутатів (на засіданні ВР воно звучало від фракції "Євросолідарність").

Бо тепер ЄС зможе нагадувати їм, що вони дали голоси під цими зобов'язаннями, серед яких – оподаткування китайських посилок, боротьба з приховуванням доходів бізнесу (зокрема, через ФОПи), перегляд правил для ФОП третьої групи, зміна митних правил тощо.

Але і це – далеко не всі вимоги ЄС.

Нинішній перелік реформ, який вже викликав невдоволення депутатів, стосується лише 8,35 млрд євро макрофінансової допомоги.

Яку Київ за планом має отримати до кінця 2026 року.

Утім, ці кошти надійдуть лише за умови, якщо Київ не скасовуватиме антикорупційні реформи, ухвалені в минулому.

Цю загальну вимогу прописують під усі європейські гроші, і після подій липня 2025 року про це Україні нагадуватимуть і надалі.

А додатково ЄС зараз узгоджує список "фундаментальних" реформ – у питаннях верховенства права, протидії корупції, прав людини тощо.

Їхнім проведенням буде обумовлена допомога на ще 8,35 млрд євро за механізмом Ukraine Facility.

Так європейські гроші мають стати "драйвером реформ" і допомогти Україні наблизитися до виконання вступних вимог Євросоюзу.

Сумарно за цими програмами маємо 16,7 млрд євро.

Але ж загальна сума – 90 млрд! Тому на 2027 рік будуть нові програми із новими реформами, які Київ має провести для оздоровлення українського бюджету та виконання вступних критеріїв.

Все це пояснюємо у статті "Європейської правди".

Коли будуть гроші?.

Попри те, що в офіційних документах це називається "кредитом ЄС", та й парламент у четвер ратифікував саме кредитну угоду, насправді цей термін не дуже застосований до 90 млрд євро, які ЄС зобов'язався виділити для України на 2026-27 роки.

Саме тому ми слово "кредит" стосовно цих грошей навіть можна вживати у лапках.

Бо насправді це – безповоротна допомога для України.

Подібних програм фінансування в історії ЄС не було ще ніколи.

Уперше об'єднана Європа дає іншій державі позику, яку ця держава гарантовано не буде повертати.

Саме так прописані кредитні умови.

Навіть відсотки за цим кредитом Україна не платитиме – ці витрати покривають держави ЄС.

Друга особливість цього пакета допомоги Україні – те, що ЄС нарешті зміг переступити власну червону лінію і тепер надає гроші для прямої закупівлі зброї, а також на фінансування української армії.

Досі в Європі опиралися цьому і казали, що такі оплати заборонені європейським законодавством.

Але війна – час зміни правил.

Це рішення стало результатом компромісу на грудневому саміті Євросоюзу, коли Єврокомісія та частина держав-членів виступали за передачу Україні заморожених активів російського Центробанку, але частина столиць так і не зважилася на цей крок.

Тоді народилася схема з "кредитом, який не треба віддавати".

У кредитній угоді, яку схвалила Верховна Рада, йдеться, що ці кошти ЄС має отримати або від сплати Росією репарацій після завершення війни, або з інших джерел російського походження.

Бо саме Росія, а не Україна, винна у тому, що Київ має витрачати гроші на свою армію, на зброю та на погашення вимушеного бюджетного дефіциту.

А якщо репарацій не буде (що, відверто кажучи, є чи не найреальнішим варіантом) – то ЄС братиме кошти для погашення позики з тих самих заморожених російських грошей.

Сума в 90 млрд євро розрахована на оцінках потреб українського бюджету.

Вона включає як військові, так і цивільні потреби.

Причому в Києві торік наполягали, що ці гроші потрібні терміново вже від початку 2026 року – але через опір тодішнього угорського прем’єра Віктора Орбана схема затрималася і до перерахунку траншів ЄС наблизився лише зараз.

"Перший транш макрофіну й перший військовий транш надійдуть в Україну приблизно одночасно.

Якщо все буде добре, гроші будуть у Києві десь у третій тиждень червня", – пояснює "Європейській правді" інформоване джерело у структурах ЄС.

Хоча для цього Євросоюзу, можливо, доведеться йти на поступки за своїми власними вимогами.

Вимоги "без корупції", але не на всі гроші.

Перша – це допомога на військові потреби, на суму 60 млрд євро.

Друга – бюджетна підтримка на 30 млрд євро.

Країни ЄС відразу погодилися з тим, що "воєнна" частина допомоги має бути безумовною, бо опір російській агресії не можна ставити у залежність від реформ.

А "цивільні" 30 млрд євро, з яких 16,7 млрд Київ може отримати у перший рік – будуть прив’язані до конкретних змін.

Меморандум, який ратифікувала ВР, стосується половини від цих грошей, і вже є як календар, так і конкретна вартість усіх траншів.

У червні український бюджет має отримати транш на 3,2 млрд євро.

Орієнтовно у вересні можна розблокувати наступний транш на 3,7 млрд євро.

І наприкінці року, в грудні, Київ, якщо виконає усі умови, отримає залишок у 1,45 млрд євро.

Чи є гарантія, що Україна отримає перший транш у 3,2 млрд євро?.

Формально – ні.

У документах ЄС прописані умови також і на ці гроші.

Але в реальності Брюссель зробив усе, щоб тут затримки не було.

По-перше, вимоги для першого траншу є найпростішими.

Переважно від уряду вимагають "внести законопроєкт" або розробити ідею якоїсь реформи.

Одна з небагатьох фінальних дій, які потрібні для розблокування 3,2 млрд – це "ухвалення Радою закону про продовження на три роки дії військового збору на рівні 5%", але тут рішення вже є.

А по-друге, Брюссель готовий заплющити очі на неідеальне виконання і цих пунктів, кажуть співрозмовники "ЄП".

Вже на другий транш на суму 3,7 млрд буде потрібно більше ухвалених законів, у тому числі "політично токсичні" закони про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (податок на OLX), а також оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони (податок на Ali.

Третій транш найменший, але також токсичний: навіть вимога про законопроєкт (без вимоги про його ухвалення) тут є непростою.

Уряд буде змушений розробити реформу оподаткування ФОПів.

І якщо хтось думає, що на цьому вимоги ЄС закінчилися, то дарма.

Навіть у рамках макрофінансової допомоги на 2027 рік лишається майже половина грошей.

Тож ближче до кінця поточного року на Україну чекають новий меморандум і нові вимоги, які будуть чітко прив'язані до європейського фінансування.

І це будуть виключно фінансові бюджетні умови.

Без реформ на кшталт боротьби з корупцією.

Зокрема, у питанні оподаткування ФОПів ЄС точно перейде від вимоги "подати законопроєкт" до вимоги його ухвалити.

Може виникнути питання: а що як Рада або уряд не виконає якийсь із пунктів?.

В Єврокомісії, схоже, всерйоз готуються до такого розвитку подій і не хочуть, щоб українські гроші "згоріли".

У цьому разі ЄС буде готовий продовжувати терміни виконання для Києва.

Тому передбачено, що транші за спізніле виконання вимог можна буде отримати аж до кінця 2028 року (хоча дії у рамках меморандуму розплановані лише на 2026 рік).

Про корупцію не забули.

Варто зауважити, що без згадки про боротьбу з корупцією не обійшлося.

У меморандумі, який ратифікувала ВР, над усіма вимогами усіх траншів додали загальну умову.

Про перерахування грошей Україні може йтися лише у разі "відсутності фактів скасування Україною будь-яких заходів у сфері боротьби з корупцією, вжитих у межах будь-яких інших поточних або попередніх інструментів підтримки, наданих ЄС або Міжнародним валютним фондом".

Тодішній удар влади по антикорупційних інституціях суттєво підірвав довіру до України, і вона досі не відновилася.

Тому і Брюссель, і окремі столиці прагнуть мати запобіжник, щоб липень-2025 більше не повторився.

А окрім того, є окремий блок фінансування, зав'язаний на антикорупції.

Ці вимоги висунуть Україні через зовсім інший механізм – Ukraine Facility.

Тут так само йдеться про обмін реформ на гроші.

На кону приблизно 15 млрд євро на два роки (хоча сума теоретично може бути змінена).

І якщо за інструментом "макрофіну" ЄС висував виключно економічні, фінансові та податкові вимоги, то в рамках Facility буде йтися про структурні, фундаментальні зміни.

Основа вимог ЄС за цією програмою – це продовження реформи судочинства, зміцнення верховенства права, шліфування незалежності антикорупційних органів.

Поза жодним сумнівом, до переліку критеріїв увійде також реформа Державного бюро розслідування (ДБР) – силового органу, який для наших західних партнерів перетворився на такий собі символ ганьби України.

Не буде дивним побачити вимоги щодо прокуратури.

Є ініціативи додати до списку критерії, що стосуються Бюро економічної безпеки, гарантій його незалежності та сталого фінансування.

Найімовірніше, будуть також пункти у царині дотримання прав людини.

"Список реформ зараз фіналізує Єврокомісія, проєкт буде готовий орієнтовно у перший тиждень червня.

Але і це буде не фінал, далі – затвердження Радою ЄС", – пояснює співрозмовник "Європейської правди" у Брюсселі.

Чому склалося так, що рішення про 90 млрд євро вже затвердили, а умови надання частини грошей – ще ні? Річ у тім, що у цьому блоці реформ ЄС не так поспішає, як, приміром, із військовим фінансуванням.

Перший транш по оновленому Ukraine Facility очікують надати десь у вересні, тому ухвалення критеріїв у червні видається нормальним варіантом.

І, зрештою, попереду 2027 рік, коли можуть виникнути нові задачі щодо реформ.

Україна публічно ставить мету виконати вступні умови Євросоюзу (що у Брюсселі вважають нереально амбітною задачею).

Утім, для дійсно ефективної європейської інтеграції необхідно вийти на зовсім інший темп реформ.

Зараз, на жаль, ситуація є такою, що для просування України до вступу парламенту потрібен стимул – як-от програми фінансування в обмін на реформи.

Зміна цього підходу є необхідною умовою реально успішної європейської інтеграції України.

Автори: Сергій Сидоренко, Тетяна Висоцька,.

"Європейська правда",.

Київ – Брюссель.