Уже за 3 – 5 років: військовий відповів, чи зможуть роботи повноцінно керувати операціями

Лейтенант Андрій Копач із позивним "Математик", командир роти наземних роботизованих систем полку "Лава" 2 корпусу НГУ "Хартія", в ефірі 24 Каналу пояснив, коли роботи зможуть виконувати складніші завдання. За його словами, повноцінне керування операціями може стати реальністю за кілька років, але лише для окремих задач.

Чи можуть роботи замінити піхоту?

Наземні роботизовані комплекси вже беруть на себе частину завдань, які раніше виконували військові. Йдеться про логістику, мінування, розмінування, розвідку та окремі ударні місії. Проте говорити про повноцінну заміну піхоти поки зарано, адже технології все ще стикаються з низкою технічних і тактичних обмежень.

Ми не можемо зараз говорити, що це є реальність, яка вже наступила. Ми можемо взяти ударні дрони і заміняти піхотинців – це, на мою особисту думку, не зовсім правда,
– зазначив Копач.

Водночас роботи вже дозволяють суттєво зменшувати ризики для особового складу під час найнебезпечніших завдань. Замість того щоб відправляти групу бійців на розвідку боєм чи рейдовий вихід, частину роботи можуть виконати безпілотні системи. Це дає змогу зберігати людей і водночас тиснути на противника.

Я би навіть сказав не заміняти, а підтримувати, тому що на цьому етапі доречніше казати саме про підтримку піхоти,
– наголосив він.

За словами військового, зараз найефективнішою є модель, коли роботи працюють разом із піхотою. Вони можуть створювати своєрідний ударний кулак, відволікати противника та знижувати загрозу для українських військових під час виконання бойових завдань.

Роботи на фронті постійно стикаються з новими викликами

Застосування наземних роботизованих комплексів не виглядає стабільним процесом, хоча ззовні може здаватися інакше. Підрозділи виконують місії, але майже щомісяця або щокварталу з'являються нові проблеми, які змінюють правила роботи.

Військовий пояснив коли роботи на фронті зможуть брати на себе більше задач: дивіться відео

Йдеться не лише про ударні операції, а й про логістику, інженерні завдання та розмінування.

Кожного місяця, кожного кварталу виникає ряд проблем, які майже повністю міняють правила гри: як ми їздимо, скільки ми їздимо, де ми їздимо, чим ми їздимо,
– пояснив Копач.

Росіяни також постійно адаптуються і шукають способи протидії українським технологіям. Через це війна роботизованих систем залишається швидкою й складною, а підрозділам доводиться постійно змінювати підходи до роботи.

Коли штучний інтелект керуватиме роботами?

На думку військового, повноцінна інтеграція штучного інтелекту в наземні роботизовані комплекси є цілком реальною перспективою. Насамперед ідеться не про повну автономність на полі бою, а про допомогу в управлінні та виконанні окремих завдань. Найближчими роками роботи зможуть брати на себе дедалі більше функцій, які зараз виконують оператори.

На мою особисту думку, це можливо в рамках 3 – 5 років. Інтеграція штучного інтелекту в роботи і місії, які ми виконуємо, цілком можлива,
– зазначив Копач.

Найближчою до практичного впровадження є автоматизація руху роботів. Уже зараз розглядаються рішення, які дозволять машині самостійно діставатися визначеної точки або проходити частину маршруту без постійного втручання оператора. Такі можливості можуть з'явитися значно швидше, ніж повністю автономне виконання бойових завдань.

Підтримка управління роботом або автоматичний рух самого робота в якійсь частині маршруту – це можливо навіть у рамках пів року, року чи півтора року,
– пояснив він.

Ще одним перспективним напрямком є використання штучного інтелекту для виявлення ворожих FPV-дронів. Це дозволить швидше помічати загрозу, захищати роботизовані комплекси та підвищувати їхню ефективність на полі бою. Водночас повністю автономне виконання складних місій залежатиме від того, як надалі змінюватиметься сама війна та умови застосування таких систем.

Як дрони й штучний інтелект змінюють війну?

У Брюсселі пояснюють, що системи штучного інтелекту, які створюють і застосовують виключно для військових, оборонних або безпекових цілей, не підпадають під дію європейського AI Act. Водночас технології подвійного призначення регулюються повністю, а питання окремих винятків Україна зможе порушувати вже під час переговорів про вступ до ЄС. На цьому тлі Україну в Європі бачать не лише як того, хто має адаптуватися до правил, а і як країну, що вже стала майданчиком для швидкого впровадження й тестування рішень на основі ШІ в реальних умовах війни.

На фронті технологічна перевага дедалі помітніше працює на користь Сил оборони України. Росіяни на окремих ділянках майже перестають використовувати бронетехніку, хоча вона в них є, а просуватися вперед їм стає дедалі важче. Водночас українські підрозділи вже працюють над рішеннями, які мають допомагати за допомогою дронів, ретрансляторів і роботизованих платформ не лише стримувати ворога, а й вибивати його з позицій.

23 квітня 2026 року Кирило Буданов заявив, що обидві сторони фактично вийшли на межу можливостей у використанні наявних систем управління, тому наступним етапом стає повна інтеграція штучного інтелекту. Йдеться про автономні системи, які самі зможуть розпізнавати цілі, маневрувати й працювати без постійного втручання оператора. За його словами, такі напрацювання в України вже є і невдовзі вони можуть стати неприємним сюрпризом для росіян.