212 мільйонів років тому крокодили мали дзьоб без жодного зуба і бігали на задніх лапах

Реконструкція Labrujasuchus expectatus з родини шувозаврів, знайденого в Нью-Мексико / © скриншот з відео

Коли чуєш слово «крокодил», мимоволі уявляєш масивну чотирилапу рептилію з повним ротом зубів, що ніжиться на березі річки. Але 212 мільйонів років тому один із родичів сучасних крокодилів виглядав зовсім інакше: ходив на двох ногах, мав крихітні передні лапки і взагалі не мав зубів — натомість мав дзьоб. Палеонтологи назвали цю істоту Labrujasuchus expectatus, або «відьомський крокодил».

Про відкриття повідомляє Музей природничої історії округу Лос-Анджелес, чиї дослідники описали новий вид.

Крокодил, який вирішив стати страусом

На перший погляд Labrujasuchus більше нагадував би динозавра-орнітомімозавра — тих самих довгошиїх двоногих ящерів, схожих на страусів. Але насправді він належав до гілки архозаврів, яка дала початок сучасним крокодилам. Дослідники вже знаходили рештки шувозавридів зі старших і молодших порід цього регіону — а отже між ними мав існувати проміжний вид. Labrujasuchus expectatus заповнив саме цей передбачений еволюційний пробіл.

Це явище називається конвергентною еволюцією — коли абсолютно різні тварини незалежно одна від одної приходять до схожих рішень. Крокодилова гілка і динозаври «винайшли» двоногість, маленькі передні кінцівки і дзьоб кожна по-своєму — і обидва рази це спрацювало.

«Ми бачимо, як багато успішних стратегій сучасних тварин і динозаврів уперше з’являються саме в тріасі, і шувозаври — чудовий тому приклад. Двоногість — це, звичайно, незвичний шлях для родичів крокодилів, але динозаври і пізніше птахи його добре протоптали», — сказав провідний автор дослідження доктор Алан Тернер.

«Ранчо відьом» і його скам’янілі секрети

Рештки «відьомського крокодила» знайшли на ранчо Ґост-Ренч у штаті Нью-Мексико — місці, яке широко відоме як серед палеонтологів, так і серед любителів мистецтва: саме ці яскраво-червоні бедленди надихали художницю Джорджію О’Кіфф на її знамениті пейзажі.

Назва роду приховує детективну історію. За легендою, місцеві ранчерос дали цьому місцю стару іспанську назву «Ranchos de los Brujos» — «Ранчо відьом» — щоб відлякати сторонніх від незаконної торгівлі худобою братів Арчулета, — розповів співавтор дослідження доктор Нейт Сміт. Labrujasuchus поєднує цю назву з грецьким словом «suchus» — «крокодил». Видова назва expectatus перекладається як «очікуваний» — адже дослідники були впевнені, що проміжний вид рано чи пізно знайдеться.

Цього літа виповнюється рівно 20 років відтоді, як команда доктора Сміта розпочала систематичні розкопки в кар’єрі Хейден на Ґост-Ренч. І ранчо досі не вичерпало своїх сюрпризів.

Тріас — епоха дивних експериментів

Labrujasuchus — це, по суті, крокодил у костюмі страуса. Але він був далеко не єдиним дивацтвом свого часу. Поряд із ним у тріасі жили лагерпетиди — двоногі родичі динозаврів, нащадки яких еволюціонували в птерозаврів; деревний Drepanosaurus із єдиним величезним кігтем і чіпким хвостом; і Vancleavea — броньована водяна рептилія, схожа на мініатюрний танк.

Labrujasuchus — лише п’ятий відомий науці вид шувозавридів — однієї з найменш вивчених груп тріасових рептилій. Кожна нова знахідка тут непропорційно важлива: вона допомагає зрозуміти, чому природа знову і знову повертається до одних і тих самих «архітектурних рішень» — двоногості, дзьоба, маленьких передніх кінцівок — навіть у абсолютно різних тварин. Виходить, еволюція не знає заборонених шляхів. Навіть для родичів крокодилів.