23-річна далекобійниця: Надивилася турецьких серіалів, сіла у фуру та поїхала до Туреччини

Замість легеньких сукень, манікюру та ресторанів – багатотонний "далекобій" та курна дорога. Це вибір 23-річної Діани Івасенко із прикордоння Чернігівської області. За кермом фури вона вже рік.

Пішла на таку роботу не через безвихідь – у дівчини дві вищі освіти, а за покликом серця. А ще зустріла в дорозі кохання. Як тендітній юній дівчині цілий рік живеться в кабіні фури без доступу до благ цивілізації та відпочинку, Діана Івасенко розповіла Коротко про.

Проміняла археологію та соцроботу на курну дорогу

Наразі Діана вже під'їжджає до польського кордону – завершує черговий рейс. Цього разу моталася до Німеччини та Нідерландів. Це її 13-та країна за рік. Потім - розвантаження і знову в дорогу.

- Я могла працювати археологом чи соціальним працівником – маю дві спеціальності, – зазначає Діана Івасенко. – До магістратури на стипендію вступила, коли вже ходила в рейси. Але мені завжди була цікава техніка. Вже підлітком сама вела трактор. Вперше сіла на нього років у вісім-дев'ять. Я ж у селі жила. У 19 років отримала права на керування легковою машиною та мотоциклом.

В інстаграмі Діана була підписана на далекобійника, який часто викладав історії з дороги. Вони її зачаровували... Іноді, каже, на прохання скидав їй фото дороги, зроблені з кабіни. Потім запропонував: спробуй сама, якщо так подобається. Спочатку Діана відмовлялася: ну куди – 19 років, навчання, треба закінчити виш… А потім випадково у компанії в сусідньому селі був хлопець-дальнобійник. Діана вчепилася в нього як у вчителя, хоча той і сам ще тільки вчився. Почала просити хоч на пасажирському місці покатати. Але хлопець уперся: поки сам твердо не навчуся, не візьму. Через рік, узимку, Діана вперше сіла у кабіну.

- Поїхали забирати вантажівку з Ковеля – туди автобусом, назад – вантажівкою, - згадує Діана. - Я відчула: "Це воно!"

І незабаром Діана поїхала з Дмитром у свій перший рейс пасажиром. Із рейсу повернулися вже парою. Так і їздять. Їй – 23, йому – 25. Це і по грошах вигідно – фірма платить за пройдений кілометраж, а два водії, звичайно ж, встигають у два рази швидше.

"Дальнобої" – це те, що їх пов'язало. Діана зазначає: нічого спільного раніше не було, тільки віталися. А ось на темі життя в дорозі знайшли спільну мову.

Штраф більший за зарплату через чужу помилку

Спочатку їздила до країн Балтії, потім Діана вирішила перейти до іншої фірми – хотіла побувати у Туреччині.

- Думаю, це хвороба всіх дівчат – турецькі серіали, – усміхається Діана Івасенко. – Дуже хотілося подивитись цю країну.

Пів року їздила туди через Болгарію. Потім знову змінила фірму – тепер їздить до Європи. Кожен рейс – це приблизно місяць. Українські роботодавці дівчатам за кермом багатотонної махини вже не дивуються і навіть додаткових питань не ставлять.

- Раніше ще могли крутити носом, а зараз головне, щоби їздили, - зазначає Діана. – Тим паче, ми молоді, швидкі. До дівчат-водіїв зараз претензій взагалі немає.

До речі, про сукні, рожеві топи, косметику і взагалі догляд за собою Діана не забуває. Дорожній побут зовсім не заважає їй наводити красу в кабіні, а під час стоянок гуляти за руку зі своїм хлопцем європейськими містами у красивій сукні.

Діана без тіні лукавства зізнається: водити "далекобій" куди легше, ніж легковик.

– Я не уявляю, як у Києві на легковику проїхати, чесно, – каже дівчина. – Фуру хоч пропускають, а ці 12-вольтові (так пара називає легкові авто. – Авт.) завжди жмуться, не поступливі.

Легковики на дорозі можуть стати проблемою, а штрафи доводиться платити їй. Дівчина розповідає: в одному із останніх рейсів перед нею різко загальмувала машина.

- Не думають, що у мене гальмівний шлях набагато довший, - з досадою розповідає Діана Івасенко. – Я тисну на гальма – слабо реагує, сильніше – застосовується екстрене гальмування… Фура була завантажена металевими трубами. Нам частину з них у Швеції не закріпили, і труби "поїхали" вперед. І на польському кордоні частина причепа показала перевагу. Невеликий – 37 кг, але штраф однаковий і коли 37 кг, і коли 300 кг. Заплатили 1800 євро – все, що було із заощаджень, а це більше за зарплату. А якби не загальмували – врізалися б у цю машину.

Пише музику та читає реп

Місяць без повноцінної ванни, без свого ліжка, без лінивого відпочинку за серіалом. Але все це для Діани – не жертва, адже вона не заради грошей сіла в кабіну фури. Таке життя її цілком влаштовує.

- Якщо йти сюди через гроші, то дуже швидко розчаруєшся, - зазначає Діана. – У Європі далекобійник отримує дві-три тисячі євро, в Україні – півтори максимум, зазвичай тисячу.

Єдине, чому сумує, зізнається далекобійниця, так це за ванною. Але до всього звикаєш. Душ на заправках та парковках є. Правда, не скрізь - іноді доводиться митися вночі з баклажки.

Готують на газовому балоні, тож фастфудом та мівіною перебиватися не доводиться. Подумують купити мультиварку.

Все життя, звичайно, Діана не збирається мотатися на фурі.

- Років до 30 ще покатаюсь, - зазначає Діана Івасенко. – Щоб не застрягти у цьому та не стати заручником ситуації. А я зустрічала таких дядечок років по 45, які залишаються, тому що більше їм нема куди йти. А куди підеш, якщо життя провів за кермом і більше нічого не вмієш? Та й це важка робота, якщо ти вже у віці. Спілкувалася із дівчатами-водіями після 40 – там уже інші пріоритети. Хочеться побути вдома, із сім'єю, дітьми.

Діані буде куди йти після дорожнього життя. Два виші, а ще – музичний талант. До того як пересісти із-за університетської парти до кабіни фури, дівчина писала музику і читала реп.

- Як сіла в кабіну фури, з музикою не складається – писати треба вдома, - усміхається Діана. – Взагалі багато вплинуло на те, що музика в моєму житті відійшла на другий план: початок війни, з'явилося багато проблем… А для творчості потрібне натхнення. Музичного навчання в мене немає – все інтуїтивно. Як відчуваю – так і роблю.

Зараз у Діани невеликий перепочинок між рейсами. Дівчина живе за 40 км від російського кордону – майже кожен день проходить під дзижчання, як вона каже, «транзитних» шахедів, які атакують великі міста – сусідній Чернігів, де она зараз, та інші. Але, може, і в такій обстановці незабаром народиться нова пісня – про дорогу, життя і, звичайно ж, кохання.