«Елітний» чат-бот НБУ для скарг PEP-осіб залишається порожнім

Спеціальний чат-бот Національного банку України було запущено як «гарячу лінію» на тлі ухвалення резонансного закону про довічний фінансовий моніторинг PEP (Publicly Exposed Persons — політично значущих осіб), аби топпосадовці могли оперативно сигналізувати про зловживання комерційних банків. Проте за весь час роботи цей інструмент не отримав жодного повідомлення.

«Ми надали 1500 різних роз’яснень і рекомендацій банкам. Навіть посилили наше регулювання з точки зору впливу, якщо банки необґрунтовано застосовують відповідний ризик-орієнтований підхід. Відкрили індивідуальну лінію, чат-бот, який я щоранку перевіряю – скільки повідомлень туди надійшло. Поки що – жодного! Ми готові вдосконалювати регулювання, але для цього нам потрібен зворотний звʼязок – НБУ обовʼязково відреагує», – заявив голова НБУ Андрій Пишний.

За подібним зовнішнім спокоєм та порожнім ботом насправді ховається системний конфлікт між українським політикумом та банківським сектором.

По-перше, чат-бот у месенджері не має статусу офіційного звернення та не гарантує конфіденційності чутливих банківських даних — посадовцю доводиться розкривати деталі рахунків у неформальному каналі звʼязку.

По-друге, банківська спільнота не визнає наявності «зловживань»: фінустанови наполягають, що діють виключно в рамках вимог НБУ та міжнародних стандартів FATF, уникаючи ризикованих клієнтів. Як зазначав керуючий партнер адвокатського обʼєднання AZONES Михайло Третьяков у статті для ZN.UA «PEPи Довгапанчоха, або Перевірка політично значущих осіб по-українськи», вітчизняний фінмоніторинг подекуди перетворюється на абсурд, коли комерційним банкам дійсно простіше взагалі відмовити топ-чиновнику чи його родичам у обслуговуванні, ніж тягнути на собі дорогі ризики та постійний аудит його операцій.

Нагадаємо, епопея навколо довічного фінансового моніторингу чиновників тривала понад рік і стала однією з найгостріших законодавчих битв у країні. Спочатку, 4 листопада 2022 року, Верховна Рада ухвалила пом'якшену версію законопроєкту, яка обмежувала статус PEP лише трьома роками після звільнення. Однак під тиском міжнародних партнерів президент України Володимир Зеленський наклав вето на цю редакцію. Оскільки цей документ був однією з ключових вимог для відкриття переговорів про вступ України до ЄС та структурним бенчмарком програми МВФ, влада змушена була повернутися до жорстких умов. Зрештою, 17 жовтня 2023 року парламент проголосував за остаточну сувору редакцію, а вже 26 жовтня 2023 року закон підписав президент.