Міста України готують до кругової оборони: в яких нових регіонах можуть початись бої

Українські міста починають обносити "зубами дракона" та готувати до облоги. Які регіони опинилися під загрозою та яка справжня мета окупантів.

Про що йдеться у матеріалі:

Наприкінці травня 2026 року українська влада та військове командування зробили низку заяв, які свідчать про зміну підходів до підготовки тилових регіонів до можливого розширення війни. В частині областей України почали активно готувати міста до кругової оборони.

Главред з’ясував, з чим пов’язані заяви про кругову оборону тилових міст України та чи є загроза наступу на них.

Кругова оборона міст Київщини

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Росія може готувати нові наступальні дії з території Білорусі та Брянської області РФ у напрямку північних регіонів України, зокрема Чернігівщини та Київщини.

У зв’язку з цими ризиками в Київській області розпочали підготовку населених пунктів до оборони, включно з організацією кругової оборони. Про це заявив голова Вишгородської районної військової адміністрації Олексій Данчин під час Конгресу місцевих та регіональних влад у Славутичі. Про це повідомляє Судово-юридична газета.

За його словами, такі заходи проводяться відповідно до рішень військового командування.

"Є завдання щодо підготовки до оборони, в тому числі до кругової оборони населених пунктів Київської області. У нас їх 32, враховуючи також і місто Київ", — сказав чиновник.

Водночас Зеленський зазначив, що українська сторона отримала від різних розвідувальних служб інформацію про можливе загострення ситуації та ескалацію з боку Росії на північному напрямку.

Кругова оборона Волині

У межах Волинської області кордон із Білоруссю залишається укріпленим, а роботи з посилення оборони та захисту державного рубежу продовжуються. Водночас можливість наступу російських військ з білоруського напрямку повністю не відкидається.

Про це повідомила очільниця Ковельської районної військової адміністрації Ольга Черен в коментарі Суспільному. Вона також зазначила, що 22 травня відбулася зустріч із президентом України, під час якої вкотре обговорювали питання посилення оборони та захисту прикордонних територій.

"Ми були присутні на цій нараді і також голови громад прикордонних територій, які беруть активну участь у посиленні кордону, в круговій обороні своїх населених пунктів. Нарощуємо спроможності наших Сил оборони і нашого кордону", - розповіла вона.

За словами посадовиці, у разі виникнення загрози з боку Білорусі передбачена повна евакуація населених пунктів, розташованих поблизу кордону. Для цього вже визначені місця, куди за потреби переміщуватимуть мешканців.

Ольга Черен наголосила, що серед населення немає панічних настроїв. Люди продовжують працювати, підтримувати українських військових і довіряють Силам оборони. Вона додала, що мешканці прикордонних громад спокійно ставляться до ситуації, сподіваючись, що білоруська влада не втягуватиметься у війну, тому життя в районі триває у звичному режимі.

Кругова оборона Одеси

Як повідомили в Регіональному управлінні Сил територіальної оборони "Південь" ЗСУ, навколо Одеси триває підготовка до кругової оборони. Поблизу міста завершують облаштування багатокілометрових протитанкових ровів і бліндажів, а також встановлюють колючий дріт, протитанкові загородження типу "зуби дракона" та інші інженерні перешкоди.

"Такі заходи — не бравада, а робота на випередження, щоб у ворога не було жодних ілюзій: будь-яка спроба десанту приречена на поразку. Надійна оборона не підвищує, а знижує ризик того, що ворог в осяжному майбутньому сюди посуне!", - вказали військові.

Кругова оборона Запоріжжя та Дніпропетровщини

Підготовка українських міст до можливої оборони є плановим процесом, який триває з початку повномасштабного вторгнення Росії і не пов’язаний із появою нової загрози для Дніпропетровської чи Запорізької областей. Про це заявив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин, коментуючи інформацію про облаштування фортифікацій та підготовку до кругової оборони населених пунктів.

Він пояснив, що йдеться про планові заходи з підготовки населених пунктів, особливо тих, які розташовані неподалік від лінії фронту.

"Майже 99% українських міст мають бути готовими і підготовленими до оборони. Тому що Росія ніколи не зменшувала своїх геополітичних амбіцій, їй потрібен український південь. І взагалі взяти під контроль всю Україну — Росія теж не відмовлялася", — зазначив він.

Він наголосив, що ці роботи не пов’язані з новим наступом чи раптовим загостренням обстановки. За його словами, створення оборонних споруд триває від початку повномасштабної війни, а міста постійно готують до можливих загроз шляхом будівництва різноманітних фортифікацій.

Волошин також зазначив, що кругова оборона передбачає готовність населеного пункту відбивати атаки з будь-якого напрямку. Наразі спільно з військовими адміністраціями продовжується вдосконалення оборонних рубежів, зокрема облаштовуються траншеї, протитанкові рови, дротові загородження та бетонні укріплення, серед яких і "зуби дракона".

Чи є загроза висадки в Одесі

Підготовка Одеси до кругової оборони є частиною системної роботи зі зміцнення безпеки міста і не свідчить про безпосередню загрозу наступу російських військ на регіон. Про це заявив речник Української добровольчої армії та голова Громадської ради при Одеській ОВА Сергій Братчук в коментарі Телеграфу.

За словами Братчука, підготовка до оборони, зокрема й кругової, є важливою для всіх українських міст.

Він зазначив, що позитивно оцінює будь-які кроки, спрямовані на посилення обороноздатності, та наголосив, що питання вдосконалення системи захисту на півдні України, зокрема в Одесі та Одеській області, залишається актуальним на постійній основі.

Також Братчук підкреслив, що фортифікаційні споруди потребують регулярного оновлення й модернізації, оскільки постійно з’являються нові технології та матеріали. На його думку, такі заходи мають сприяти підвищенню безпеки населення настільки, наскільки це можливо в умовах війни.

"Там, де є укріплення, де є відповідна робота, — ворог ніколи не прийде і не пройде. Тому інформування суспільства, що оборона Одеси як морської столиці України є пріоритетом національної безпеки — має вселяти впевненість людей у тому, що це питання завжди на контролі і дає їм можливість сьогодні працювати для оборони, працювати для фронту на нашу спільну перемогу. Тому всі ризики і виклики — відомі, ми про них знаємо і відповідно реагуємо, в тому числі і в питанні зміцненні нашої оборони. Кругова оборона — це один із заходів, бо якщо хочеш миру, — готуйся до кругової оборони", — заявив він.

Водночас речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук в ефірі День.LIVE зазначив, що на сьогодні загроза висадки морського десанту є мінімальною, проте Україна продовжує готуватися до будь-яких можливих дій противника.

У ВМС наголошують, що нинішня ситуація в морі суттєво відрізняється від тієї, яка була на початку повномасштабного вторгнення. Російський флот зазнав значних втрат, а українські сили утримують контроль над обстановкою в акваторії.

Також підкреслюється, що проведення десантної операції потребує масштабної підготовки та зосередження великої кількості військ, приховати яке практично неможливо.

"Стосовно морського компоненту, то наразі ризики відсутні. Звісно, у росіян залишаються плани, їхні доктрини, ідеї дійти до Придністров’я. Але зараз провести подібну операцію неможливо з кількох причин. У першу чергу — неможливість вийти в море. Ми дуже чекаємо цих кораблів. Дуже хочеться подивитися на них в приціл в останній раз", — сказав він.

Плетенчук додав, що частина російських десантних кораблів була пошкоджена або знищена, а будь-які ознаки підготовки до великої морської операції українська сторона зможе виявити завчасно.

Чи є загроза наступу з Білорусі – до чого має готуватись Україна

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко заявив, що загроза з боку Білорусі існуватиме до завершення війни та поки при владі залишається самопроголошений президент Олександр Лукашенко.

Водночас, за його словами, рівень цієї загрози змінюється. Наразі він оцінюється як жовтий, тобто ситуація потребує підвищеної уваги, але не є критичною. Перехід до помаранчевого або червоного рівня можливий у разі появи на території Білорусі значної концентрації російських військ або формування ударного угруповання.

"Так само і з Придністров’ям. Придністров’я – це міні-Білорусь. Загроза, яку становить те формування, та кількість сил і засобів, які зосереджені на території Придністров’я, набагато менша, ніж із Білорусі. Але це не означає, що ми не повинні готуватися: рити рови, натягувати колючий дріт (єгозу) встановлювати "зуби дракона", готувати вогневі точки, рубежі, спостережні пости. Ми повинні все це робити.І до загрози з боку Білорусі ми мусимо готуватися. Зокрема основні напрямки, куди противник може рухатися з білоруської території, мають бути підготовлені: лінії оборони, рубежі, мінування, фортифікації. Краще діяти на випередження і бути завжди напоготові, аби дії ворога не стали для нас несподіванкою", - вказав він.

Коваленко наголосив, що розгортання великого ударного угруповання, здатного становити реальну загрозу для України, неможливо приховати, тому відповідні сигнали постійно фіксуються та озвучуються. За його словами, ці попередження адресовані також західним партнерам, адже потенційна небезпека стосується не лише України, а й окремих країн Європи.

Крім того, він зазначив, що такі заяви є й попередженням для білоруської влади: у разі підтримки російського вторгнення або надання території для нової атаки наслідки можуть бути серйозними для критичної інфраструктури країни, зокрема для нафтопереробних об’єктів, серед яких Мозирський НПЗ.

"Адже Білорусь – відкрита книга для нас, вона як на долоні. Це не дві тисячі кілометрів до Єкатеринбургу – до Мінська набагато ближче, а, відтак, і долетить туди набагато швидше і більше", - підсумував він.

Що передбачає кругова оборона міст

Військовий експерт Олег Жданов пояснив, що кругова оборона передбачає ситуацію, коли населений пункт фактично перебуває в облозі або майже в оточенні, а противник може діяти з різних напрямків, обходячи його. Про це він заявив в коментарі ТСН.

Він підкреслив, що це значно ширше, ніж просто будівництво окопів навколо міста. Підготовка до такого сценарію вимагає значних ресурсів і комплексного планування. Зокрема, йдеться про створення запасів матеріально-технічного забезпечення: боєприпасів, продуктів харчування, води та медикаментів, а також облаштування баз для розгортання медичних закладів у разі потреби.

"Повинні бути сховища для особового складу, для поранених, для персоналу, який буде обслуговувати це все. Це такі заходи величезні по обсягу і затратні по грошах", — розповів він.

Для яких міст є ризик

Військовий експерт Олег Жданов зазначив, що посилення оборонної підготовки прифронтових міст є логічним кроком, адже саме вони можуть опинитися під найбільшою загрозою.

Як приклад він назвав Запоріжжя, яке розташоване найближче до лінії фронту. Також згадав Херсон, однак зауважив, що через наявність річки ризик прямого наземного наступу там наразі є невисоким.

За його словами, прифронтові міста справді доцільно готувати до оборони, зокрема й до кругової. Водночас він наголосив, що в Херсоні природна перешкода у вигляді річки знижує ймовірність форсування та прямої атаки.

Окремо Жданов прокоментував ситуацію навколо Одеси, зазначивши, що Росія фактично втратила можливість проводити морські десантні операції, а сценарій повітряного десанту також виглядає малоймовірним.

"Ми знаємо, що в Росії не залишилось десантного флоту, щоб висадити морський десант. А висаджувати повітряний десант вони не можуть, як і залітати у наш повітряний простір — уже не 2022 рік", — підсумував він.

Чи є загроза наступу на Київ

Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак зазначив, що можливість нового наступу на Київ із території Білорусі не виключається, однак він буде суттєво відрізнятися від подій 2022 року.

За його словами, швидкого просування російських військ у напрямку столиці, як це було на початку повномасштабного вторгнення, вже не буде. Він пояснює це тим, що Росія наразі не має достатніх ресурсів і сил для такого наступу.

Ступак підкреслив, що значна частина російських військових — понад 700 тисяч — залучена до бойових дій на інших ділянках фронту, і їхнє перекидання на північ означало б послаблення інших напрямків, які є для РФ не менш важливими.

"Інше питання – а що Білорусь взагалі може дати Росії? Я спілкувався з білоруськими опозиціонерами, які моніторять ситуацію з технікою та боєприпасами в Білорусі. Вони стверджують, що у 2022-2023 роках Росія забирала у білорусів авіацію, снаряди зі складів та інше, тому Білорусі особливо нічим воювати. А найголовніше – у білоруської армії взагалі немає досвіду ведення бойових дій. Досвіду нуль, білоруська армія просто стерильна в цьому сенсі! Тому я не вважаю, що білоруські війська можуть чимось допомогти росіянам при гіпотетичному наступі на Київ", - резюмує він.

Вам також може бути цікаво: