Україна почала тестувати роботів-гуманоїдів на передовій, – CNBC

У компанії переконані, що майбутнє війни належить автономним системам, здатним замінити людей під час найризикованіших операцій. Про це пише CNBC.

Що відомо про нових гуманоїдних роботів?

Поки більшість виробників гуманоїдних роботів зосереджуються на побутових функціях, таких як прибирання, обслуговування чи допомога на виробництві, американська компанія Foundation Future Industries обрала зовсім інший напрямок розвитку. Стартап із Сан-Франциско створює роботів, які мають працювати в умовах підвищеної небезпеки, зокрема на полі бою.

Компанію заснували у 2024 році підприємець Санкает Патхак, колишній очільник фінтех-компанії Synapse, разом із партнерами Арджуном Сетхі та Майком Лебланом. Вже на початку 2026 року стартап привернув увагу міжнародної спільноти після відправлення двох роботів Phantom MK-1 до України для тестування в умовах війни.

Випробування проходили за підтримки американської сторони та українських посадовців. Основним завданням роботів стала доставка спорядження та вантажів у райони, де виконання таких місій створює серйозну небезпеку для військових. Генеральний директор компанії Санкает Патхак пояснює, що головна мета проєкту полягає не у створенні чергового побутового помічника.

Я переконаний, що технологія досягає рівня, коли вона може замінити роботу, небезпечну для виконання людьми, і якщо ви зможете це зробити, це буде найбільша користь, яку можна отримати від робототехніки,
– заявив він.

Гуманоїдний робот / Future Industries

Окрему увагу до Foundation Future Industries привернули її зв'язки з родиною президента США Дональда Трампа. Нещодавно до компанії приєднався Ерік Трамп, який став головним стратегічним радником стартапу. У компанії наголошують, що Ерік Трамп був інвестором ще до свого офіційного призначення.

За словами представників стартапу, його залучення пов'язане зі спільним баченням розвитку американського виробництва та високих технологій. Паралельно Foundation уже отримала державні дослідницькі контракти на суму близько 24 мільйонів доларів для проведення випробувань роботизованих систем у структурах армії, військово-морських сил та військово-повітряних сил США.

За словами Патака, переговори з американськими військовими вже переходять від дослідницького етапу до обговорення можливостей масштабного впровадження роботів. Компанія планує розпочати більш масштабні випробування з американськими військовими протягом найближчих 12 – 18 місяців.

Чи справді гуманоїди стануть новими солдатами?

Наразі роботи Phantom ще далекі від образів фантастичних "термінаторів". Поточна версія MK-1 здатна перевозити вантажі вагою близько 20 кілограмів і має низку технічних обмежень, зокрема щодо автономності та захисту від зовнішніх умов.

Втім компанія вже працює над новим поколінням роботів Phantom 2. Розробники обіцяють удвічі більшу вантажопідйомність, покращену автономність та значно вищу ефективність у складних умовах.

Експерти визнають, що людиноподібні роботи можуть мати певні переваги під час бойових дій. Старша дослідниця Центру штучного інтелекту Вадхвані Катерина Бондар зазначає, що сучасні міста та військова інфраструктура створювалися саме для пересування людей.

Сучасні міські бойові простори – зі сходами, підвалами, вузькими проходами та коридорами – були побудовані для людей. Саме тому гуманоїдні системи можуть мати перевагу над гусеничними або чотириногими роботами в окремих сценаріях,
– пояснила вона.

Водночас багато аналітиків сумніваються, що людиноподібна форма стане оптимальним рішенням для війни. Гуманоїди залишаються складними та дорогими у виробництві порівняно з дронами або спеціалізованими наземними роботами.

Попри дискусії щодо ефективності таких систем, експерти сходяться в одному: автономні технології дедалі активніше змінюють сучасні війни. Україна вже стала одним із головних полігонів для випробування безпілотних технологій. Саме тут активно використовуються наземні роботи, морські дрони, автономні розвідувальні системи та штучний інтелект для планування операцій.

Старший науковий співробітник Інституту штучного інтелекту Університету Нового Південного Уельсу Тобі Волш вважає, що роботизовані системи поступово замінюватимуть людей у багатьох військових завданнях.

Я очікую, що наземні роботи, безпілотні літальні апарати та підводні автономні системи поступово замінять людські сили. Однак сценарії з людиноподібними роботами на кшталт Термінатора поки що залишаються радше елементом наукової фантастики,
– наголосив він.

Робот, якого тестують на фронті / Фото Future Industries

Як українці використовують роботів на фронті?

Українські військові дедалі активніше використовують на фронті наземні роботизовані комплекси, які допомагають виконувати бойові та логістичні завдання без ризику для особового складу.

За словами офіцера 2 батальйону "Лицарі степу" 122 окремої бригади територіальної оборони Геннадія Олійника, сучасна війна вимагає мінімізувати перебування піхоти під вогнем противника. Саме тому Сили оборони впроваджують технології, які дозволяють роботам доставляти боєприпаси, евакуйовувати поранених та виконувати інші небезпечні місії.

Військовий наголосив, що повністю замінити піхоту наразі неможливо, однак роль роботизованих систем постійно зростає. За його словами, українська армія поступово переходить до моделі, де військовослужбовці керують роботизованими комплексами замість безпосередньої участі у найризикованіших операціях.

Олійник також звернув увагу на суттєве технологічне відставання російських військ у цій сфері. Якщо російські наземні роботи працюють переважно через оптоволокно або радіосигнал і можуть віддалятися лише приблизно на кілометр, то українські системи виконують завдання на відстані 10 – 15 кілометрів від лінії бойового зіткнення та самостійно повертаються назад.

На думку офіцера, така перевага дозволяє українським підрозділам діяти ефективніше та зберігати життя військових. Водночас він застеріг, що Росія намагатиметься копіювати успішні українські розробки, використовуючи власні промислові потужності. Саме тому Україна повинна продовжувати розвиток військових технологій і не втрачати темп у технологічній гонці.