В Індії жінки змушені спускатись в 14-метрову "криницю смерті" по воду через спеку

Жінки спускаються в колодязі глибиною до 14 метрів, ризикуючи власним життям під час нестерпної спеки. Про це пише Times Now.

Як водна катастрофа охопила індійське село?

У штаті Гуджарат на заході Індії загострилася гуманітарна проблема через гострий дефіцит питної води. Найбільше від нестачі страждає село Моті Палсан у племінній талуці Капрада округу Валсад, яке розташоване неподалік кордону з Махараштрою.

Місцевість часто називають "Черапунджі Гуджарату" через надзвичайно велику кількість опадів під час сезону мусонів. Проте влітку ситуація кардинально змінюється: майже всі джерела води пересихають, а мешканці змушені буквально боротися за кожну краплю.

Найскладніша ситуація склалася у районі Бераста Фалія. Тут жінки щодня спускаються у колодязі глибиною близько 14 метрів, використовуючи залізні драбини, мотузки та металеві прути. На дні криниць залишається лише невелика кількість води, яка накопичується у тріщинах скель. Щоб наповнити хоча б одну місткість, людям доводиться буквально вичерпувати її по краплині.

За словами місцевих мешканців, подібні спуски вже неодноразово закінчувалися травмами. Деякі жінки послизалися на слизьких каменях та падали, однак іншого джерела води у них просто немає.

У регіоні рекордних дощів люди залишилися без питної води: дивіться відео

У селі проживає близько 1200 людей. Формально тут є вісім колодязів, але через сильну спеку більшість із них практично повністю висохли.

Ще до світанку біля колодязів збираються десятки людей. Переважно це жінки та діти, які можуть чекати по кілька годин лише для того, щоб набрати одну чи дві посудини води. Через надзвичайно низький рівень води процес її накопичення відбувається дуже повільно. Одній родині нерідко доводиться чекати від однієї до двох годин, щоб отримати мінімальний запас на день.

Місцеві жителі розповідають, що така ситуація повторюється щороку. Водна криза починається з приходом спеки та триває до початку сезону мусонних дощів.

Чи намагається влада якось вирішити ситуацію?

Особливе обурення серед жителів викликає ситуація з державною програмою водопостачання Astol Group Water Supply Scheme вартістю 586 крор рупій. Це понад 68 мільйонів доларів США за поточним курсом.

Проєкт створювали спеціально для забезпечення питною водою віддалених районів Капрада та Дхарампур. У межах програми в селі встановили водопровідні крани та проклали трубопроводи до будинків.

Однак місцеві жителі стверджують, що з моменту запуску системи з цих кранів не витекло жодної краплі води. Щобільше, частина обладнання вже почала іржавіти та руйнуватися, так і не виконавши свого призначення.

Ситуація виглядає особливо парадоксально на тлі того, що під час мусонів ця територія регулярно потерпає від сильних злив та підтоплень. Але влітку мешканці змушені спускатися у небезпечні колодязі, які вони самі називають "колодязями смерті", щоб забезпечити свої родини бодай мінімальною кількістю води.

Чому до 2030 року сотні мільйонів людей можуть стикнутися із водним апокаліпсисом?

Нове дослідження, опубліковане в Nature Communications, свідчить, що до кінця XXI століття близько 74% посушливих регіонів світу можуть зіткнутися з тривалими та особливо руйнівними посухами.

Вчені попереджають, що вже до 2030 року гострийдефіцит води може торкнутися понад 750 мільйонів людей, з яких майже 467 мільйонів проживають у містах.

Дослідники проаналізували тисячі кліматичних сценаріїв і дійшли висновку, що поєднання зменшення опадів, виснаження річок та зростання споживання води створює ризик так званих "посух нульового дня". Цей термін означає момент, коли регіон фактично залишається без доступних запасів прісної води. Найбільші ризики прогнозують для західних районів США, Середземномор'я, Північної та Південної Африки, Індії, Північного Китаю та Південної Австралії.

Науковці зазначають, що проміжки між окремими посухами можуть стати настільки короткими, що природні водні ресурси не встигатимуть відновлюватися. Дослідники також наголошують на необхідності врахування підземних вод у кліматичних моделях, оскільки їхній вплив наразі оцінений не повністю.

На думку авторів роботи, урядам уже зараз необхідно розробляти довгострокові стратегії управління водними ресурсами, щоб уникнути масштабної водної кризи в найближчі десятиліття.