В Україні встановлюватимуть міні-ТЕЦ: як вони працюватимуть взимку

Когенераційні установки / © ТСН

На всіх об’єктах критичної інфраструктури Українив обов’язковому порядку мають встановити сучасні когенераційні установки. Це дозволить додати системі додаткові 2 гігавати потужності та суттєво підвищить енергетичну стійкість країни — заявила Юлія Свириденко в ексклюзивному інтерв’ю ТСН.

На початку цього року в країні вже працювало 250 таких міні-ТЕЦ, проте ще дві сотні одиниць дороговартісного обладнання стояли без діла просто неба через брак коштів на монтаж у місцевих громад.

Що таке комбінована генерація, як досвід Вінниці рятує від 18-годинних відключень світла та чи врятують міні-станції Україну наступної зими — розбирався кореспондент ТСН Ігор Бондаренко.

Міні-ТЕЦ: як працює когенерація

Механічне серце новенької міні-ТЕЦ візуально дуже схоже на двигун великої вантажівки. Тут є рухомий вал, потужний генератор, свічки запалювання, а також звичні масляний і повітряний фільтри — майже все, як у класичному автомобілі. Проте замість того, щоб крутити колеса та приводити транспорт у рух, цей промисловий газовий двигун одночасно виробляє і електричний струм, і теплову енергію.

У цьому й полягає головний секрет комбінованої генерації, або «когенерації». Ця технологія дозволяє з одного виду палива — переважно природного газу — отримувати одразу два дефіцитні ресурси. Звичайні дизельні чи бензинові генератори, які масово використовують українці, на таке не здатні, адже вони просто викидають величезні обсяги тепла в атмосферу.

Серед інших суттєвих переваг міні-ТЕЦ — їхня повністю автоматична робота. Обладнання не потребує постійної присутності персоналу на об’єкті: оператор може дистанційно виконувати роль диспетчера або керувати всіма параметрами системи безпосередньо зі свого мобільного телефона з будь-якої точки світу.

Досвід Вінниці: тепло в оселях попри 18-годинні вимкнення світла

Завдяки вчасному встановленню такої газової установки одна з найбільших комунальних котелень Вінниці минулої зими не зупинялася ні на хвилину, хоча світло у житлових кварталах міста сумарно вимикали по 16–18 годин щодня. За звичайних умов діє жорстке правило: немає електрики в мережі — зупиняються насоси і зникає тепло.

Проте ця компактна когенераційна машина самостійно заживлювала внутрішньою електрикою все енергоємне обладнання величезної котельні, допомагала безперебійно гріти воду для містян, а стабільні надлишки виробленої електроенергії успішно віддавала в загальну мережу для інших сусідніх споживачів. На сьогодні у Вінниці ефективно працюють уже 10 таких міні-станцій.

Роман Фурман, заступник Вінницького міського голови: «Всі установки, які підключені змонтовані — громада спрямувала близько 150 млн грн, решта близько 900 млн грн — це установки, обладнання від донорів, міжнародних партнерів у вигляді технічної допомоги».

З початком систематичних російських атак на великі об’єкти магістральної української енергосистеми міжнародні партнери почали масово завозити до України сотні малих та великих когенераційних комплексів. Проте подекуди це дороговартісне обладнання тривалий час просто лежало на складах під відкритим небом.

Валерій Вербовський, представник компанії з обслуговування когенераційних установок: «Ця установка прийшла безкоштовно. Але коли потрібно було виконувати проєкт, монтажні роботи — це великі суми, і не у всіх громад ці суми є».

Серед інших причин гальмування процесу фахівці називають початкову байдужість деяких керівників на місцях до нових технологій, технічно застаріле обладнання радянських котелень, до якого важко інтегрувати сучасні цифрові двигуни, гострий дефіцит профільних інженерів та брак реальної державної підтримки на перших етапах.

Уряд спрощує правила та виділяє гроші з резервного фонду

В Кабінеті міністрів запевняють: ситуацію кардинально змінено. Цього року уряд повністю ліквідував бюрократичні перепони, максимально спростив усі погоджувальні та дозвільні процедури для введення міні-ТЕЦ в експлуатацію, а також підтримав місцеву владу фінансово.

Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка: «Наша задача була ідентифікувати всі когенераційні установки, які були придбані або передані нашими партнерами, і дати гроші на їх приєднання. Ми це зробили, джерелом був резервний фонд, щоб всі регіони, які мали на балансі установки, могли це зробити вже зараз».

Обов’язкове оснащення об’єктів критичної інфраструктури автономними джерелами живлення до початку холодів має дати українській енергосистемі суттєвий запас міцності. Крім того, когенерація дозволяє зробити важливий стратегічний крок до побудови так званої розподіленої енергетичної системи, яку ворогу значно важче знищити ракетами.

Олександр Гуля, експерт енергетичного ринку, менеджер компанії-виробника: «В енергосистемі України все було побудовано на великих центрах вироблення електричної енергії, вони всі позначені на картах радянського союзу. І саме розподілена генерація є принципом побудови нової енергетики країни».

Проте нові міні-ТЕЦ через свою важливість тепер автоматично стають ще однією пріоритетною мішенню для ударів ворога. Тому українські енергетики та військові паралельно розробляють надійні системи локального захисту для кожного такого критичного об’єкта. Споруджуються міцні бетонні накриття, облаштовуються підземні бункери та встановлюється ефективний антидроновий захист сітками. Європейські колеги вже приїжджають до України, аби особисто переймати цей унікальний воєнний досвід.

Нині, наприкінці травня, більшість когенераційних установок в областях тимчасово стоять на технічній паузі. Українські газові сховища активно закачують блакитне паливо для майбутнього стабільного опалювального сезону, а потужні сонячні електростанції за рахунок довгого світлового дня поки що успішно перекривають поточний дефіцит в енергомережі. Втім, нові когенераційні установки продовжують безперервно надходити від міжнародних партнерів, що суттєво збільшує шанси українців впевнено та без блекаутів пережити наступну зиму.