Американець перетворив ChatGPT на свого цифрового клона за допомогою даних із Reddit і Google

Автор TechRadar Ерік Хел Шварц створив цифрового двійника в ChatGPT і поділився своїм досвідом. Ідею він підгледів на Reddit: там один користувач розповів, як перетворив бота на друга, який розуміє його з пів слова.

Хоча в оригіналі використовувався Claude, журналіст обрав нейромережу OpenAI, де в нього вже були налаштовані користувацькі інструкції та є різні функції, корисні для навчання і запам’ятовування.

Проєкт почався зі збору даних. Журналіст запросив експорт із Reddit — коментарі та обговорення — і завантажив частину архіву Google Takeout. Цей сервіс дає змогу зберегти на комп’ютер усю інформацію з акаунта, зокрема фото, листи, документи, контакти, історію пошуку та YouTube.

Потім він попросив ChatGPT виділити повторювані теми. Відповідь його не здивувала, хоча, за словами автора, далася взнаки схильність бота до лестощів. Нейромережа відзначила його чудове почуття гумору, багату уяву та неупередженість.

Далі журналіст запропонував боту провести інтерв’ю, щоб уточнити деталі. Приблизно через 20 хвилин ChatGPT повідомив, що завершив роботу, і почав описувати закономірності в його вподобаннях, зокрема в попкультурі. Підсумковий документ містив біографію, інтереси, риси характеру, уподобання і навіть опис його звичайної манери спілкування.

«Він виглядав майже як довідник з імітації моєї особистості», — Ерік Хел Шварц.

Різниця зі звичайним чат-ботом була помітна одразу. Цифрове «я» не зациклювалося на попередніх відповідях. Наприклад, на прохання порадити книгу нейромережа не стала переказувати колишні вподобання і давати загальні рекомендації, а відповіла ніби від себе: «Мені подобаються смішні книги зі справді хорошими персонажами і детально пропрацьованим світом, тому спробуй почитати ось цей роман». При цьому Ерік не згадував його ні в інтерв’ю, ні на Reddit.

Загалом результат йому сподобався, хоча до досконалості ще далеко. Іноді бот робив дивні висновки або надмірно підкреслював його любов до каламбурів. Проте він здавався більш персоналізованим, ніж звичайні ШІ-помічники.

Залишалося і легке відчуття дискомфорту: дивно спілкуватися із системою, яка пам’ятає старі пошукові запити та повідомлення. Водночас Ерік сприймає проєкт не як ШІ-клона, а як гнучкого помічника, чиї відповіді спираються на конкретні дані, про багато з яких він сам уже забув.