Біженців відправлять додому: хто поїде першим

За даними експертів, українська міграція до країн ЄС стабілізувалася, але потік людей все ще рухається в обидва боки — і назовні, і назад, хоча незрівнянно повільніше, ніж на початку повномасштабного вторгнення.

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова в інтерв'ю "Суспільне" зазначає, що за кордоном зараз перебуває величезна українська діаспора, сформована переважно у 2022 році.

"Станом на 1 березня – це останні дані, які я бачила, – у країнах Євросоюзу перебувають 4,4 мільйона осіб. Здебільшого це ті, хто виїхав у 2022 році", – поділилася вона.

Водночас, за словами демографа, міграційні процеси не зупинилися повністю: люди продовжують виїжджати, але вже без колишньої масовості. Паралельно частина українців справді повертається додому, хоч і не в тих обсягах, на які багато хто розраховував.

"Вони повертаються, але не так сильно, як хотілося б. Хоча, знаєте, іноді я думаю: слава Богу, що ці люди поїхали - вони залишилися всі живі. У нас є надія, що вони повернуться. А якби вони були вбиті? їдуть", - наголосила демограф.

Лібанова звертає увагу і на довгострокову тенденцію: що довше триває війна, то меншою стає ймовірність масового повернення. Люди дедалі глибше вкорінюються у нових країнах, вибудовують побут та соціальні зв'язки.

Зараз, за ​​її даними, основну частину українців у Європі зосереджено в кількох країнах: близько 1,2 мільйона — у Німеччині, трохи менше мільйона — у Польщі, і понад 300 тисяч — у Чехії.

Окремо демограф описує, як складається життя українців за кордоном — і чому воно часто виявляється психологічно та професійно складнішим, ніж очікувалося.

"Більше 70 відсотків наших жінок, які поїхали, у віці від 25 років, мають вищу освіту. Це лікарі, вчителі, інженери. І ви ж розумієте, що тут вони були з певним статусом, колом спілкування. А коли вони їдуть за кордон, перше покоління мігрантів – це завжди "людина другого сорту". всього, працює так званою медичною сестрою без диплома. Тобто як доглядальниця за хворими, за немічними, але про лікування не йдеться .

На її думку, саме ті, хто не зміг реалізуватися за кордоном, найбільше першими почнуть повернення в Україну.

У той же час економічна адаптація у більшості все ж таки відбулася, але вона не завжди збігається з рівнем кваліфікації та очікуваннями людей.

"Роботу вони знайшли - переважна частина з них працює. Але ж це не та робота, не те спілкування", - додала демограф.

Є ще один несподіваний чинник — діти. За спостереженнями Лібанової, саме шкільне та соціальне середовище часто стає причиною повернення сімей назад до України.

"Я знаю, що дуже багато дітей були незадоволені – і у 2023 році просто змусили своїх мам повернутися разом з ними до України. Тому що їм, наприклад, було некомфортно у цій школі, не було дітей, з якими вони могли б спілкуватися. Ну, ви ж знаєте: перейдеш до іншої школи у тому самому місті – і це вже проблеми".

Раніше ми повідомляли, що відправлять воювати: до ЄС готуються виганяти українських чоловіків.